Ціни на нафту марки Brent на відкритті торгів 2 березня підскочили на 13% – вище $82 за барель. Ринок готується до тривалої волатильності та затяжних перебоїв у постачанні через ситуацію в Ормузькій протоці, пише Bloomberg. Рух танкерів через протоку фактично зупинився на вихідних на тлі ескалації атак США та Ізраїлю по Ірану, що переросли у регіональний конфлікт.
Новий журнал Forbes Ukraine – у продажу з безкоштовною доставкою
Четвертий номер Forbes Ukraine у 2026 році – про людей і бізнеси, які вже сьогодні визначають майбутнє країни. Усередині – «30 до 30», 15 перспективних ветеранських компаній, 20 франшиз із потенціалом зростання, Говард Баффет і $1,4 млрд допомоги Україні, ціна війни для бізнесу та українське мистецтво воєнного часу.
Деталі
- Щодня через Ормузьку протоку проходить близько п’ятої частини світових поставок нафти та скрапленого природного газу. Іран заявив, що водний шлях залишається відкритим, але водночас взяв на себе відповідальність за атаки на три нафтові танкери 1 березня. Після оголошення США морської зони попередження більшість судновласників призупинили рейси через цей вузький транспортний коридор.
Ось як аналітики оцінюють ризики:
- Citigroup підвищив короткостроковий прогноз ціни Brent на $15 – до $85 за барель. У банку очікують, що цього тижня котирування перебуватимуть у діапазоні $80–90 через постійну загрозу енергетичній інфраструктурі та порушення потоків через Ормузьку протоку.
- Базовий сценарій передбачає або зміну керівництва Ірану, або достатню трансформацію режиму для припинення війни протягом одного–двох тижнів, або деескалацію з боку США після послаблення іранських ракетних і ядерних програм.
- У разі ударів по нафтовій інфраструктурі регіону ціни можуть зрости до $120 за барель – ймовірність такого сценарію в Citi оцінюють у 20%.
- Goldman Sachs оцінює поточну геополітичну премію в цінах на нафту приблизно у $18 за барель – це відповідає сценарію повної зупинки танкерного руху через Ормуз на шість тижнів.
- Такий рівень премії означає, що ринок закладає перебої постачання на рівні 2,3 млн барелів на добу протягом року.
- Перебої в протоці можуть мати значний вплив і на ринки газойлю, авіаційного пального та нафти. Минулого року через Ормуз проходило близько 9% світових поставок газойлю та приблизно 18% авіапального.
- Якщо танкерні перевезення швидко не відновляться, ціни на нафту можуть перевищити $100 за барель. Навіть у разі нарощування видобутку OPEC+ додаткові обсяги та резервні потужності залишатимуться недоступними, поки водний шлях буде заблокований, пише Bloomberg.
- Аналітики вважають, що нинішні перебої мають радше запобіжний характер – вони спричинені попередженнями страховиків про скасування полісів і підвищення тарифів, а не прямими атаками на протоку. Водночас ризики різко зростуть, якщо влада Ірану втратить контроль над Корпусом вартових Ісламської революції, що може призвести до непередбачуваних ударів по енергетичній інфраструктурі. У разі затяжного конфлікту понад три тижні країни Перської затоки вичерпають запаси у сховищах і будуть змушені скоротити видобуток нафти.
Контекст
Ормузька протока між Оманом та Іраном залишається критично важливим вузлом світових енергопостачань: у 2025 році нею транспортується близько 13 млн барелів нафти на добу – приблизно 31% усіх морських перевезень. Через цей коридор Саудівська Аравія, Ірак, Іран та Об’єднані Арабські Емірати мають вихід до Оманської затоки й далі до Аравійського моря, тому будь-які перебої одразу позначаються на глобальних цінах на енергоносії, інфляції та вартості пального. Протягом років Тегеран використовував погрозу перекриття протоки як інструмент політичного тиску.
Ситуація різко загострилася 28 лютого, коли Сполучені Штати разом з Ізраїлем розпочали масштабну військову операцію проти Ісламської Республіки Іран. Щонайменше 150 танкерів зупинилися на якорі в Перській затоці поблизу Ормузької протоки, тоді як ще кілька десятків суден очікували з протилежного боку. Причиною стали удари США та Ізраїлю по Ірану, які дестабілізували ситуацію в регіоні та спричинили транспортний колапс.
Унаслідок прицільного авіаудару по резиденції верховного лідера Алі Хаменеї було скинуто кілька десятків бомб, що, за повідомленнями, призвело до загибелі самого Хаменеї та представників вищого керівництва країни.
У відповідь Тегеран здійснив масовані пуски балістичних ракет і дронів-камікадзе по американських військових об’єктах і територіях союзників США в регіоні, зокрема Катару, Бахрейну, Кувейту та ОАЕ.