Кабінет Міністрів уперше затвердив механізм визначення сільськогосподарських земель, які відноситимуть до зон ризикованого землеробства через несприятливі погодні умови або наслідки бойових дій. Про це повідомили в Мінекономіки з посиланням на відповідну урядову постанову, ухвалену 4 березня.
Новий журнал Forbes Ukraine – у продажу з безкоштовною доставкою
Четвертий номер Forbes Ukraine у 2026 році – про людей і бізнеси, які вже сьогодні визначають майбутнє країни. Усередині – «30 до 30», 15 перспективних ветеранських компаній, 20 франшиз із потенціалом зростання, Говард Баффет і $1,4 млрд допомоги Україні, ціна війни для бізнесу та українське мистецтво воєнного часу.
Деталі
- Мета документу – забезпечити адресну підтримку агровиробників, які працюють у складних умовах, а також допомогти стабілізувати виробництво сільськогосподарських культур.
- Постанова визначає два основні критерії, за якими землі можуть бути віднесені до зон ризикованого землеробства.
- Перший – негативний вплив кліматичних умов. Ключовим показником є рівень продуктивної вологи в шарі ґрунту 0–100 см: менше ніж 80 мм у період з 15 березня до 30 квітня для озимих культур та менше ніж 80 мм з 15 травня до 15 червня для ярих.
- Другий критерій – наслідки бойових дій. До таких земель можуть віднести ділянки, розташовані на відстані до 20 км або від 20 до 50 км від державного кордону з країною-агресором чи лінії фронту, а також території, які забруднені або можуть бути забруднені вибухонебезпечними предметами.
- У Мінекономіки пояснили, що для включення земель до зони ризикованого землеробства агровиробник має бути зареєстрований у Державному аграрному реєстрі та подати заявку через електронний кабінет до 1 липня. До неї необхідно додати підтверджувальні документи, зокрема висновки лабораторії у разі дефіциту вологи в ґрунті.
- Після подання заяви аграрій зможе відстежувати її статус у своєму електронному кабінеті. Надалі обласні державні або військові адміністрації формуватимуть спеціальні комісії, які протягом 10 робочих днів перевірятимуть подані документи та ухвалюватимуть рішення.
- До 30 липня погоджені переліки земель передаватимуть до Мінекономіки, а остаточне затвердження здійснюватиметься наказом міністерства до 31 серпня з подальшим внесенням інформації до Державного аграрного реєстру.
- Водночас визначення земель за військовим критерієм відбуватиметься через електронний обмін даними між ДСНС, Держгеокадастром та Мінекономіки. Дані автоматично звірятимуться між державними реєстрами, зокрема Реєстром територій, забруднених або потенційно забруднених вибухонебезпечними предметами, Держгеокадастром і Державним аграрним реєстром.
Контекст
Загальний обсяг операцій на ринку сільськогосподарських земель в Україні перевищив 1 млн га. Після фактичного скасування мораторію на продаж такої землі 1 липня 2021 року і станом на 3 березня 2026 року укладено 334 803 договори купівлі-продажу ділянок загальною площею 1,001 млн га.
За цей період середня вартість 1 га зросла на 96% у гривневому еквіваленті. На початку 2026 року вона становила 64 631 грн, або близько $1501 за гектар.
Найбільшу кількість угод за весь час роботи ринку землі зафіксовано у Сумській (32 396), Полтавській (31 478) та Вінницькій областях (27 970).
Найнижча активність спостерігалась у Волинській області, де укладено 1307 угод, а також у Рівненській (1352) і Запорізькій областях (2479).
Попри повномасштабну війну ринок землі продовжує працювати та поступово розвиватися. Якщо на початку його відкриття ключову роль відігравав розмір земельного банку, то в 2025 році акцент змістився на якість ділянок і їх розташування.
Із січня до середини грудня 2025-го в Україні було відчужено 115 600 земельних ділянок загальною площею понад 340 000 га. У 2026 році на розвиток ринку, за прогнозами Міністерства економіки України, і надалі впливатимуть безпекова ситуація, регіональні особливості та інвестиційна привабливість земель.
