Заступник Офісу президента Ростислав Шурма, який був ідеологом обʼєднання державних обленерго в «Українські розподільні мережі», немає відношення до того, що зараз відбувається з компанією, йдеться в тексті Forbes. Як повідомив один із радників Офісу президента, причина – у кадровій політиці Міненерго, яке призначило без конкурсу наглядову раду та керівника компанії.
Ключові факти
- «До того, що зараз відбувається з державними обленерго, Шурма не має жодного відношення», – каже один із радників Офісу президента, який відповідає за комунікації зі ЗМІ, який спілкувався з Forbes на умовах анонімності.
- За його словами, першочерговою ідеєю було призначити на посаду керівника УРМ та державних обленерго топменеджерів рівня Сергія Корецького, який очолив відчужену «Укрнафту». «Це мали бути відомі менеджери з репутацією, яких обрали б на відкритих конкурсах, – каже він. – Поки не вдається домовитись, щоб це було саме так. Нас не дуже влаштовують ці призначення».
- У вересні 2023-го Міненерго призначило очільником УРМ Артема Мартинюка, колишнього керівника «Волиньобленерго». «Це рішення відбулося в обхід Шурми, – каже співрозмовник в уряді. – Рішення прийняв особисто міністр Галущенко».
- У жовтні 2023-го Міненерго сформувало наглядову раду УРМ без проведення конкурсу та погодження з Кабінетом міністрів. Під час воєнного стану уряд погоджує призначення наглядових рад лише державних стратегічних підприємств і тих, які мають дохід чи розмір статутного капіталу понад 1,5 млрд грн. У жовтні 2023-го УРМ, до передачі чотирьох «облів», не підпадав під ці критерії, після того – підпадає.
- «Цікавий спосіб обійти конкурс і рішення уряду», – каже Олександр Візір, колишній радник міністра енергетики, який проаналізував діяльність УРМ за останній рік, а також призначення наглядових рад УРМ та обленерго, які до нього увійшли.
- До наглядової ради УРМ увійшли: Євгеній Литвинов – начальник відділу управління держмайном «Енергоатому»; Олег Канцуров – директор Інспекції із забезпечення якості «Орган суспільного нагляду за аудиторською діяльністю»; Андрій Костриця – президент Energy Club; Світлана Білько – директор департаменту управління системними операторами Міненерго; Андрій Почтарьов – голова відділу забезпечення діяльності міністра енергетики. «Міненерго сформувало для себе контрольовану наглядову раду в одній із найбільших енергетичних компаній країни, – каже Візір. – Це ніяк не відповідає обіцянкам діяти згідно з кращими практиками корпоративного управління».
- 25 грудня 2023-го загальні збори обленерго, що входять до УРМ, затвердили власні наглядові ради. За словами Візіря, збори були нетиповими. УРМ, який є мажоритарним власником облів, отримав у наглядових радах меншість – до двох представників із семи. «УРМ голосував не за власних кандидатів, а за представників, які були номіновані міноритарними акціонерами, – каже Візір. – Фактично УРМ доручив управляти активами на мільярди гривень випадковим для себе людям. Важко уявити, що це випадковість».
Контекст
Кабмін створив державний енергетичний холдинг «Українські розподільні мережі» в листопаді 2022-го, тоді ж до нього увійшли «Хмельницькобленерго» та «Миколаївобленерго». Через рік Міністерство енергетики передало до УРМ пакети акцій ще чотирьох державних обленерго: «Запоріжжяобленерго», «Тернопільобленерго», «Черкасиобленерго», «Харківобленерго».
Загальна вартість активів шести «облів» – понад 30 млрд грн, за даними YouControl. За концепцією Офісу президента, до УРМ також згодом увійдуть націоналізовані обленерго компанії VS Energy. Справа VS Energy з липня 2023-го на розгляді ВАКС. Заступниця міністра юстиції Ірина Мудра очікує фінальне рішення наприкінці літа 2024-го.
Зараз УРМ – друга за виторгом розподільча компанія в Україні після «ДТЕК Мережі» Ріната Ахметова, до якої входять пʼять «облів». Сукупний дохід обленерго УРМ у 2022-му – 14,3 млрд грн, «ДТЕК Мережі» – 22 млрд грн. Приєднання обленерго VS Energy з річним доходом у понад 8 млрд грн зробило б державний холдинг порівнянним із «ДТЕК Мережі».
Останні два роки фінансовий стан державних обленерго погіршується. За 2022-й і 9 місяців 2023-го борг цих компаній зріс удвічі, до 16 млрд грн, та перевищив сукупний дохід, який у січні–вересні цього року склав 12,5 млрд грн.
Три обленерго – «Харківобленерго», «Запоріжжяобленерго» та «Черкасиобленерго» – на кінець вересня 2023-го накопичили 13 млрд грн боргу. Це вдвічі більше їхнього сукупного доходу за девʼять місяців 2023-го.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
