Заступник Офісу президента Ростислав Шурма, який був ідеологом обʼєднання державних обленерго в «Українські розподільні мережі», немає відношення до того, що зараз відбувається з компанією, йдеться в тексті Forbes. Як повідомив один із радників Офісу президента, причина – у кадровій політиці Міненерго, яке призначило без конкурсу наглядову раду та керівника компанії.
Купуйте річну передплату на шість журналів Forbes Ukraine за ціною чотирьох номерів. Якщо ви цінуєте якість, глибину та силу реального досвіду, ця передплата саме для вас.
Ключові факти
- «До того, що зараз відбувається з державними обленерго, Шурма не має жодного відношення», – каже один із радників Офісу президента, який відповідає за комунікації зі ЗМІ, який спілкувався з Forbes на умовах анонімності.
- За його словами, першочерговою ідеєю було призначити на посаду керівника УРМ та державних обленерго топменеджерів рівня Сергія Корецького, який очолив відчужену «Укрнафту». «Це мали бути відомі менеджери з репутацією, яких обрали б на відкритих конкурсах, – каже він. – Поки не вдається домовитись, щоб це було саме так. Нас не дуже влаштовують ці призначення».
- У вересні 2023-го Міненерго призначило очільником УРМ Артема Мартинюка, колишнього керівника «Волиньобленерго». «Це рішення відбулося в обхід Шурми, – каже співрозмовник в уряді. – Рішення прийняв особисто міністр Галущенко».
- У жовтні 2023-го Міненерго сформувало наглядову раду УРМ без проведення конкурсу та погодження з Кабінетом міністрів. Під час воєнного стану уряд погоджує призначення наглядових рад лише державних стратегічних підприємств і тих, які мають дохід чи розмір статутного капіталу понад 1,5 млрд грн. У жовтні 2023-го УРМ, до передачі чотирьох «облів», не підпадав під ці критерії, після того – підпадає.
- «Цікавий спосіб обійти конкурс і рішення уряду», – каже Олександр Візір, колишній радник міністра енергетики, який проаналізував діяльність УРМ за останній рік, а також призначення наглядових рад УРМ та обленерго, які до нього увійшли.
- До наглядової ради УРМ увійшли: Євгеній Литвинов – начальник відділу управління держмайном «Енергоатому»; Олег Канцуров – директор Інспекції із забезпечення якості «Орган суспільного нагляду за аудиторською діяльністю»; Андрій Костриця – президент Energy Club; Світлана Білько – директор департаменту управління системними операторами Міненерго; Андрій Почтарьов – голова відділу забезпечення діяльності міністра енергетики. «Міненерго сформувало для себе контрольовану наглядову раду в одній із найбільших енергетичних компаній країни, – каже Візір. – Це ніяк не відповідає обіцянкам діяти згідно з кращими практиками корпоративного управління».
- 25 грудня 2023-го загальні збори обленерго, що входять до УРМ, затвердили власні наглядові ради. За словами Візіря, збори були нетиповими. УРМ, який є мажоритарним власником облів, отримав у наглядових радах меншість – до двох представників із семи. «УРМ голосував не за власних кандидатів, а за представників, які були номіновані міноритарними акціонерами, – каже Візір. – Фактично УРМ доручив управляти активами на мільярди гривень випадковим для себе людям. Важко уявити, що це випадковість».
Контекст
Кабмін створив державний енергетичний холдинг «Українські розподільні мережі» в листопаді 2022-го, тоді ж до нього увійшли «Хмельницькобленерго» та «Миколаївобленерго». Через рік Міністерство енергетики передало до УРМ пакети акцій ще чотирьох державних обленерго: «Запоріжжяобленерго», «Тернопільобленерго», «Черкасиобленерго», «Харківобленерго».
Загальна вартість активів шести «облів» – понад 30 млрд грн, за даними YouControl. За концепцією Офісу президента, до УРМ також згодом увійдуть націоналізовані обленерго компанії VS Energy. Справа VS Energy з липня 2023-го на розгляді ВАКС. Заступниця міністра юстиції Ірина Мудра очікує фінальне рішення наприкінці літа 2024-го.
Зараз УРМ – друга за виторгом розподільча компанія в Україні після «ДТЕК Мережі» Ріната Ахметова, до якої входять пʼять «облів». Сукупний дохід обленерго УРМ у 2022-му – 14,3 млрд грн, «ДТЕК Мережі» – 22 млрд грн. Приєднання обленерго VS Energy з річним доходом у понад 8 млрд грн зробило б державний холдинг порівнянним із «ДТЕК Мережі».
Останні два роки фінансовий стан державних обленерго погіршується. За 2022-й і 9 місяців 2023-го борг цих компаній зріс удвічі, до 16 млрд грн, та перевищив сукупний дохід, який у січні–вересні цього року склав 12,5 млрд грн.
Три обленерго – «Харківобленерго», «Запоріжжяобленерго» та «Черкасиобленерго» – на кінець вересня 2023-го накопичили 13 млрд грн боргу. Це вдвічі більше їхнього сукупного доходу за девʼять місяців 2023-го.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
