За рік колишній менеджер WOG Сергій Корецький перетворив відчужену в Ігоря Коломойського «Укрнафту» на надприбутковий бізнес. Forbes дізнався, у чому секрет його успіху
Восени 2022 року в Офісі президента (ОП) обговорювали рішення вартістю майже в $1 млрд. У стільки Forbes оцінив активи пʼятьох стратегічних підприємств, які держава відчужила на свою користь задля потреб сил оборони.
Найдорожчі – «Укрнафта» та «Укртатнафта» – були основою бізнес‐імперії неформальної групи «Приват» Ігоря Коломойського та Геннадія Боголюбова. До списку на вилучення з приватної власності також потрапили «Мотор Січ» В’ячеслава Богуслаєва, «АвтоКрАЗ» Костянтина Жеваго і «Запоріжтрансформатор» Костянтина Григоришина.
На час воєнного стану контроль над ними взяло Міноборони. Фінальне рішення ініціювала Ставка верховного головнокомандувача.
Минуло більше року з моменту стрімкої націоналізації, які результати? Заступник голови ОП Ростислав Шурма у низці інтервʼю розповідав, що всі компанії успішно працюють.
У більшості випадків оцінити успішність неможливо: жодна з компаній, крім «Укрнафти», не звітує про результати. «Мотор Січ» і «АвтоКрАЗ» залучені у військові проєкти, а «Запоріжтрансформатор» теоретично здатна виготовляти критично потрібні для енергосистеми трансформатори.
Кейс на 100% державної «Укрнафти» самодостатній і цікавий сам по собі: компанія показала приголомшливі 20 млрд грн прибутку за 10 місяців 2023‐го. За попередніх власників вона отримала понад 10 млрд грн збитку за 2013–2022 роки.
Forbes розповідає приватну й державну історії цієї компанії.
Тому що могли
У ніч на 7 листопада 2022-го спецпідрозділ СБУ «Альфа» зайшов на територію Кременчуцького НПЗ – найбільшого в Україні нафтопереробного заводу, що належить «Укртатнафті». «Заїхали на БТРах, заблокували завод, нікого не пускали, перебували там кілька днів, доки не приїхали нові керівники», – розповідає очевидець цих подій, який попросив не згадувати його імені у статті.
В «Укрнафті» афілійованим із Коломойським та Боголюбовим компаніям належало близько 42% акцій, ще 50% + одна акція – державному «Нафтогазу України». В «Укртатнафті» у Коломойського та Боголюбова – 28%, стільки ж у Олександра Ярославського (група DCH) та Павла Овчаренка, який був головою «Укртатнафти» з 2007 року, йдеться в рішенні Високого суду Англії та Уельсу. Решта – у «Нафтогазу».
Обидві компанії, незважаючи на міноритарну частку, контролював «Приват». В «Укртатнафті» з 2000‐х «приватівці» не давали провести збори акціонерів, каже ексголова наглядової ради «Укрнафти» у 2020–2022 роках Микола Гавриленко.
Багато років СЕО «Укрнафти» обирали з‐поміж кандидатів, яких висували міноритарії, представлені Коломойським, каже ексголова «Нафтогазу» та наглядової ради «Укрнафти» Юрій Вітренко. Він розповідає, що вплив Коломойського в «Укрнафті» зменшився у 2015‐му, після призначення головою компанії Марка Роллінза.
Проте державі так і не вдалося повністю взяти компанію під контроль, а голову правління так і не було обрано за процедурою, прописаною в новій акціонерній угоді. З 2019‐го обовʼязки СЕО «Укрнафти» виконував Олег Гез, який прийшов на посаду директора департаменту за три роки до цього.
Після одержавлення активів «Укрнафту» і «Укртатнафту» очолив колишній керівник мережі WOG і засновник кавʼярень Idealist Сергій Корецький.
«Коли рішення про націоналізацію стало публічним, Коломойський вийшов із рівноваги, – говорив торік Forbes співрозмовник, наближений до бізнесмена. – Він був розлючений, не очікував цього».
Проте назагал колишній олігарх відмовчувався. «Вперше за всю історію бачу подібну реакцію Коломойського – жодної реакції», – казав тоді Forbes головний редактор видання «Нафторинок» Олександр Сіренко.
Істотний контраст із подіями березня 2015‐го, коли держава відсторонила менеджмент Коломойського від управління оператором нафтотранспортної системи «Укртранснафта». Бізнесмен привіз під офіс підприємства десятки охоронців. Держава тоді змогла взяти під контроль «Укртранснафту». Страхуючись, Коломойський перевіз охорону під офіс іншої своєї компанії – «Укрнафти».
Саме там відбувся відомий діалог із депутатом Мустафою Найємом, унаслідок якої народився мем «Каву ідеш пити?». Тоді ж навпроти входу в офіс зʼявився масивний металевий паркан. Він простоїть до приходу у компанію Корецького.
Офіційна причина відсторонення «приватівців» у 2015‐му – менеджмент «Укртранснафти» незаконно викачав із нафтопроводу технологічну нафту. Частину сировини було перероблено, решта зберігалася на НПЗ Коломойського. «Приват» повернув нафту «Укртранснафті» в 2018‐му. Держава заплатила за її зберігання майже 1 млрд грн. Позиція «Привату» – якби нафту не викачали, вона б дісталася бойовикам «ЛНР».
У Коломойського тоді була інша версія, хто винен у його проблемах із владою. «Рятував «Укртранснафту» від рейдерського захоплення з боку організованого злочинного угруповання Ігоря Єремеєва», – говорив він тоді.
Ігор Коломойський не полишає спроб довести в суді незаконність відчуження «Укрнафти» та «Укртатнафти». Поки що безуспішно. Фото Shutterstock
У 2022‐му уряд причини націоналізації не пояснював, а Коломойський нікого (принаймні публічно) не звинувачував. «Це робиться для того, аби забезпечити нагальні потреби ЗСУ», – все, що сказав на брифінгу тодішній міністр оборони Олексій Резніков, наголосивши, що це не націоналізація, а відчуження у власність держави. Більш змістовну причину за два місяці на Давоському форумі назвав Шурма: відмова постачати нафтопродукти армії.
Гез, якого звільнили після одержавлення, це заперечував. «До нас вони (Міноборони. – Forbes) навіть не зверталися», – говорив він виданню «Нафторинок». Компанія, за його словами, на запит військових частин надала безоплатно понад 3 млн л нафтопродуктів.
«Компанія виконувала всі запити військових», – підтверджує колишній член наглядової ради компанії, який спілкувався на умовах анонімності. Чому забрали? «Тому що могли – ось і вся причина», – додає він.
Зірковий адміністратор
Корецький, 45, очолив «Укрнафту» наступного дня після відчуження, «Укртатнафту» – через три дні. Пропозицію отримав від Міноборони, розповідав він в інтервʼю. «Рішення про націоналізацію ухвалили військові. Міноборони лише отримало корпоративні права», – пояснив на умовах анонімності один із топчиновників Міноборони.
За іншою версією, керівника «Укрнафти» обирали в ОП. Кандидата погоджував Володимир Зеленський із подання Шурми, розповів на правах анонімності юрист, що консультує ОП. Корецького, за його словами, погодили у вересні – на початку жовтня.
Показники та оцінка відчужених компаній
Він відповідав вимогам президента: «Нормальна людина з ринку, топменеджер, який не буде красти». Ще одна перевага Корецького – багаторічний досвід протистояння групі «Приват» на паливному ринку.
Корецький виріс від охоронця до гендиректора у групі «Континіум» Ігоря Єремеєва і партнерів. Група володіє мережею АЗС WOG. «Єремеєв був чи не єдиною противагою Коломойському на паливному ринку», – розповідав ZN.ua після трагічної загибелі співзасновника «Континіуму» у 2015‐му Сергій Куюн, директор консалтингової компанії «А‐95».
Конкуренція між групами переросла у конфлікт на початку 2000‐х. «Приват» спробував захопити Дрогобицький НПЗ Єремеєва. Той відбив атаку. «Приват» був змушений купити підприємство у 2006‐му за ринковою ціною. Документи для продажу НПЗ готував молодий менеджер WOG Сергій Корецький.
Звернути увагу на колишнього СЕО WOG порадила Шурмі міністерка економіки Юлія Свириденко, розповідає вже згаданий юрист, що консультує ОП. Свириденко кандидатуру Корецького запропонував її заступник Денис Кудін, який товаришує з Корецьким із часів спільної роботи у WOG упродовж 2013–2018 років.
Після призначення Корецького керівником «Укрнафти» туди ж на посаду віцепрезидента перейшов і Кудін. У грудні 2023‐го він отримав підозру від НАБУ у справі екскерівника Фонду держмайна Дмитра Сенниченка, у якого він був заступником у 2020–2021 роках.
Троє співрозмовників Forbes в один голос нахвалюють менеджерські якості Корецького. «Стратег, який уміє бачити на багато кроків уперед, але при цьому уважний до деталей», – каже колишній маркетинговий директор WOG Віталій Ткаченко.
За один рік колишній менеджер WOG Сергій Корецький перетворив відчужену в Ігоря Коломойського «Укрнафту» на надприбутковий бізнес. Фото Антон Забєльський для Forbes Ukraine
«Менш ніж за рік зібрав команду і не просто не дав впасти «Укрнафті», а змінив траєкторію, якою компанія рухалася», – каже керівник WOG Holding Андрій Пивоварський.
Амбіційний, цілеспрямований, компетентний – перелічує головні риси свого керівника Володимир Гришаненко, заступник директора з розвідки та розробки родовищ «Укрнафти». «Він командний гравець, завжди прислухається до думки підлеглих і одночасно з цим є двигуном команди, – каже топменеджер. – З ним комфортно працювати».
Що має зробити хороший менеджер, аби радикально поліпшити результати величезної компанії менш ніж за рік?
Змінив траєкторію… і центр прибутку
За 10 місяців 2023‐го «Укрнафта» отримала 20 млрд грн чистого прибутку. Очікуваний річний виторг – 95 млрд грн – удвічі більше, ніж роком раніше. Компанія планує виплатити 6 млрд грн дивідендів – більше, ніж сумарно за попередні 10 років.
Торік про такі результати можна було тільки мріяти. «Був мільярдний податковий борг, на рахунках було приблизно 400 млн грн за місячного фонду оплати праці у 550 млн грн, – згадує Корецький в інтервʼю Forbes. – Заправки зупинялися, бо не було чим возити пальне».
Приватизація «Укрнафти»
«Укрнафта» створена 1994 року шляхом перетворення держкомпанії виробничого обʼєднання «Укрнафта» на відкрите акціонерне товариство. Уряд у 1998-му передав 50% + одну акцію до статутного фонду НАК «Нафтогаз України», решту акцій було приватизовано. У 2001 році Коломойський із партнерами придбали на приватизаційному конкурсі майже 4% акцій «Укрнафти» за 53,59 млн грн. Завдяки скупці в наступні кілька років дрібних пакетів акцій «Приват» довів свою частку в її статутному фонді до 42%.
Компанія володіла найбільшою в Україні мережею з 458 працюючих АЗС (на балансі – 537), проте не мала власних нафтобаз та бензовозів. Пальне перевозили наближені до Коломойського компанії‐партнери, яким Корецький запропонував продовжити співпрацю на ринкових умовах. «Вони казали, що ось‐ось контракти буде укладено, але потім відмовились», – говорить Корецький.
Після зміни керівництва «Укрнафта» майже на місяць зупинила роботу мережі. Ситуація поліпшилася наприкінці грудня 2022‐го, коли компанія взяла в оренду бензовози: половина заправок «Укрнафти» мали повний асортимент пального, решта працювали з обмеженнями.
Не кращою була ситуація з видобутком. У лютому компанія була за крок до того, щоб уперше в історії зупинити свердловини, каже Корецький. Найгіршого сценарію вдалось уникнути, а за рік – показати рекордні результати.
Компанія володіла найбільшою в Україні мережею з 458 працюючих АЗС (на балансі – 537), проте не мала власних нафтобаз та бензовозів. Фото надано пресслужбою
«Чи запровадили ми якесь ноу‐хау? Ні. Просто почали транспарентно та системно працювати», – каже Корецький. 80% доходів компанії – це продаж нафтопродуктів, 20% – газу.
Із чого ще складається позитивний результат? «Укрнафта» почала працювати без посередників, через яких у минулому могло витікати близько 100 млрд грн на рік, каже Корецький. Компанія повністю перевела закупи у систему Prozorro та відновила продаж газу на біржі.
Як змінювались основні показники «Укрнафти» у 2013–2023 роках
До націоналізації «Укрнафта» продавала свою нафту на щомісячних аукціонах, а ціну визначали за формулою «вартість нафти Urals + доставка від російських родовищ до порту Роттердам». Це не забаганка компанії, а вимога постанови уряду від 2015‐го. За цією формулою вартість сировини «Укрнафти» була завищеною, що робило її неконкурентною з імпортом.
Сировину «Укрнафти» на аукціонах мали викуповувати переробні заводи: в Україні лише одне велике підприємство – Кременчуцький НПЗ, яким володіє «Укртатнафта». Вона місяцями не купувала українську нафту, оскільки ціна часто була неконкурентною, вигідніше було придбати якіснішу й дешевшу азербайджанську нафту, каже ексвіцепрезидент «Укрнафти» у 2016–2022 роках Фелікс Лунєв.
Щоб вийти з глухого кута, менеджери бенефіціарів «Укрнафти» – «приватівці» і «Нафтогаз» – вели перемовини про розділення компанії. За одним із варіантів, «Нафтогаз» мав отримати західні активи та східне нафтогазовидобувне управління «Полтаванафтогаз». «Приват» отримав би мережу АЗС та два нафтогазовидобувні управління на сході – «Охтирканафтогаз» та «Чернігівнафтогаз».
Російське вторгнення не лише зупинило перемовини, а й змінило розклад сил на ринку – імпорт нафти став неможливим, а «Укрнафта» та «Укртатнафта» опинились у держвласності і під керівництвом єдиного СЕО.
«Укрнафта» як золота жила. Версія НАБУ
Поки держава у 2015 році намагалася прибрати вплив «Привату» на «Укрнафту», менеджмент компанії, за даними НАБУ та САП, уклав низку контрактів, які дозволили вивести 13,3 млрд грн на користь компаній, пов’язаних із групою «Приват».
У березні – серпні 2015-го «Укрнафта» продала низці компаній нафти на 10,7 млрд грн. За даними слідства, «Укрнафта» поставила їм сировину, але не отримала за неї гроші.
Нафту переробили на Кременчуцькому НПЗ, який контролювався «Приватом», а нафтопродукти продали на АЗС. При цьому менеджмент «Укрнафти» порушив постанову уряду, яка забороняла компанії постачати нафту без 100-відсоткової передоплати.
Другий епізод стосується липня 2015 року, коли «Укрнафта» придбала нафту, заплативши авансом 2,57 млрд грн, але так і не отримала її. Детективи вважають, що витрачені кошти було виведено за кордон на рахунки офшорних компаній.
НАБУ готує справу до суду. Коломойського серед підозрюваних нібито немає.
Тепер «Укрнафта» і «Укртатнафта» працюють за давальницькою схемою, пояснює Лунєв. «Укрнафта» постачає сировину на завод, платить лише за переробку, а готові нафтопродукти продає на ринку. «Всі доходи і маржа тепер залишаються в «Укрнафті», – каже Корецький.
Як результат, за даними Лунєва, дохід «Укрнафти» зріс удвічі, а «Укртатнафти» – впав на 80%. «Загальний результат не змінився, – каже він. – Просто тепер дохід «Укрнафти» – це сума довоєнних доходів обох компаній». Офіційних даних, щоб перевірити це, у Forbes немає. У 2021 році дохід «Укрнафти» був 36,9 млрд грн, «Укртатнафти» – 53 млрд грн. Схоже, нова схема співпраці «Укрнафти» і Кременчуцького НПЗ – вагома частина фінансового успіху Корецького.
План Корецького
Розмірковуючи про майбутнє «Укрнафти», Корецький наводить як приклад польський Orlen із виторгом $62 млрд. «Моя мрія, щоб українці полюбили власну державну компанію», – каже Корецький. Чого бракує «Укрнафті», аби наздогнати польську компанію? «Часу. На збільшення видобутку, на заміну застарілої техніки та обладнання, на поліпшення операційних процесів, на модернізацію мережі, – каже Корецький. – Ми розуміємо, як це зробити, це не rocket science».
За один рік колишній менеджер WOG Сергій Корецький перетворив відчужену в Ігоря Коломойського «Укрнафту» на надприбутковий бізнес. Фото Антон Забєльський для Forbes Ukraine
За пʼять років «Укрнафта» планує видобувати вдвічі більше нафти й газу, каже Гришаненко. За цей період компанія повністю перейде на західне та українське обладнання. Зараз 90% її обладнання виготовлено в Росії чи Білорусі.
«Укрнафта» запланувала інвестувати у 2023 році близько 4,5 млрд грн. У 2024‐му – у пʼять разів більше. «З трьома радянськими верстатами ми не можемо бурити темпами «Укргазвидобування», що має 40 верстатів», – каже Корецький.
Останні 10 років «Укрнафта» майже не інвестувала у розвідку та видобуток. Як наслідок, якщо у 2008‐му вона добувала 3 млн т нафти, то у 2022‐му – 1,37 млн. «Фактично останні 10 років вони проїдали вартість компанії», – каже Олександр Романюк, колишній керівник «Укргазвидобування».
Востаннє «Укрнафта» проводила 3D‐сейсміку родовищ у 2014‐му та бурила в середньому одну‐дві свердловини на рік, тоді як інша держкомпанія «Укргазвидобування» – понад 100 свердловин.
Скільки статей з ознаками замовних було про «Укрнафту» і Корецького у 2023 році
«Приватні акціонери, найімовірніше, не бачили доцільності в інвестиціях у компанію, в якій де‐юре не мали контролю, – каже Корецький, – а «Нафтогаз» як мажоритарний власник, м’яко кажучи, був не дуже наполегливим, аби відстоювати стратегію активного розвитку». «Укрнафта» не могла продавати нафту на ринкових умовах, це стримувало її розвиток, заочно дебатує з Корецьким Гавриленко.
«Укрнафта» планує закрити цей рік із показником дев’ять пробурених свердловин. План на наступний – 30 свердловин, на 2025‐й – 60.
«Якщо раніше мета компанії була втримати видобуток, то за цей рік ми змогли змінити мислення, – каже Гришаненко. – Тепер виробнича ланка впевнена: амбітні цілі досяжні». 2023 року видобуток зросте на 5,8%.
«Якщо застосовувати 3D‐сейсміку буріння, можна було б і на 10% збільшити видобуток цьогоріч», – каже гендиректор групи компаній «Західнадрасервіс» Степан Козицький. На його думку, «Укрнафті» належать найперспективніші нафтові ділянки.
Занедбаний стан компанії може допомогти Корецькому показати стрімке зростання видобутку. Ефективність «Укрнафти» мінімум удвічі менша, ніж «Укргазвидобування», каже Романюк. За його оцінкою, тільки компенсація цього розриву дає «Укрнафті» потенціал для подвоєння видобутку на поточних запасах. Єдине, за його словами, що може стояти на заваді, – відсутність фінансування.
Є що робити Корецькому і в роздробі. Більшість заправок «Укрнафти» застарілі. Тільки три десятки з них модернізовані до сучасних стандартів, але вони не подобаються новому СЕО через домінування чорного кольору в дизайні. На його думку, це ознака преміального сегмента. Ще 40 АЗС – із торговими залами, але у старому дизайні, решта – МАФи з мінімальним набором товарів, каже Корецький.
Ситуація з продажем непаливних товарів в «Укрнафті» теж аж ніяк не найкраща. На 100 паливних чеків припадає 12 непаливних. Для порівняння: у найбільших гравців ринку співвідношення може становити 80–110 непаливних чеків на сотню паливних.
Корецький не планує до закінчення війни інвестувати великі кошти у ребрендинг. Ціна питання, за оцінкою керівника WOG Андрія Пивоварського, – $0,7–1 млн у модернізацію однієї АЗС. У 2024‐му «Укрнафта» хоче оновити лише кілька заправок до сучасних стандартів.
«Рухаємося поступово і малими ресурсами», – каже Корецький. На практиці це перероблення АЗС‐ларків на заправки з магазинами. Цьогоріч така лайт‐модернізація торкнулася 100 АЗС. «Робимо повноцінний вхід, магазин, частковий ремонт. Це елементарні речі, які коштують небагато», – каже він.
Корецький сподівається, що компанію підсилять 82 заправки Glusco, які держава конфіскувала як активи, афілійовані з Віктором Медведчуком. Передача АЗС мала відбутися ще восени 2023‐го, проте процес затягується – рішення на погодженні в АМКУ.
«Укрнафта» планує інвестувати в 2024 році понад 22 млрд грн. Фото надано пресслужбою
Проблемні акціонери
Що може завадити планам Корецького? Уряд має повернути акції колишнім власникам чи компенсувати їхню вартість через рік після завершення воєнного стану або через пʼять у разі, якщо цей період затягнеться.
«Дизайн» і умови повернення залежатимуть від балансу сил між владою та колишніми власниками. Наразі Коломойський у СІЗО. Бюро економічної безпеки і СБУ звинувачують його у шахрайстві на майже 6,4 млрд грн. Якщо суд визнає його провину, бізнесменові загрожує від восьми років ув’язнення. Але прогнозувати, який вплив матимуть акціонери «Привату» через три‐чотири роки, неможливо.
Навіть зараз, коли вплив великого бізнесу мінімальний, колишні акціонери намагаються у суді довести, що відчуження незаконне. За словами Корецького, поки що держава перемагає в судах, проте навіть одне рішення на користь міноритаріїв може створити небезпечний прецедент. Він не схотів деталізувати справи, хто саме судиться з державою.
Боротьба триває не тільки в суді, а й у медіапросторі.
Карʼєра у WOG
У WOG Корецький прийшов працювати охоронцем наприкінці 1990-х. Згодом допомагав у бухгалтерії, за два роки став заступником директора аналітичного департаменту, потім фінансовим директором, а у 2007-му – гендиректором керівної компанії групи «Континіум». 2013 року Корецький очолив усю мережу заправок WOG. У жовтні 2018-го звільнився і почав розвивати власну кавову компанію під брендом Idealist. У 2023-му виторг Idealist сягнув приблизно 300 млн грн.
Корецький та «Укрнафта» – часті герої статей, які мають ознаку замовних матеріалів. З початку року в ЗМІ було майже 600 таких матеріалів, порахували на замовлення Forbes у компанії Osavul, що спеціалізується на аналізі медіапростору. Корецький казав в інтервʼю «Економічній правді», що знає, хто саме стоїть за медіаатаками, але відмовився назвати імена.
«Відкритий конфлікт із Коломойським може відгукнутися для СЕО «Укрнафти» в майбутньому, – каже топменеджер консалтингової компанії, що співпрацює з урядом. – Зараз тісний контакт і хороші відносини з Офісом президента дають Корецькому підтримку й захист».
Взаємини Корецького з мажоритарним власником – «Нафтогазом» – теж у непевному стані. «Нафтогаз» має контролювати менеджмент «Укрнафти» через представників у наглядовій раді компанії. З квітня 2023‐го рада не має кворуму: двох із пʼяти її членів, призначених Міноборони одразу після націоналізації, звільнено за власним бажанням.
У жовтні 2023‐го Міноборони і «Нафтогаз» затвердили умови та процедуру відбору трьох незалежних членів наглядової ради. Тоді ж керівник «Нафтогазу» Олексій Чернишов повідомив, що компанія отримає нову наглядову раду до кінця 2023‐го.
Встигнути в заявлені строки майже нереально – «Укрнафта» оголосила відбір кандидатів лише 29 листопада. Пошуком незалежних членів займається рекрутингова компанія Odgers Berndtson. «Це хороший сигнал, – каже Роман Бондар, керівний директор Korn Ferry Ukraine. – Odgers зробить роботу якісно, і є великий шанс, що «Укрнафта» отримає справді незалежних членів наглядової ради».
Наглядова рада, за словами Корецького, – це єдиний правильний інструмент контролю за менеджментом. Його трирічний контракт діє до листопада 2025‐го. Проте нова наглядова рада може оголосити достроковий конкурс на посаду голови компанії.
Якщо Корецький піде з «Укрнафти» до завершення контракту, він не випаде з обойми державних управлінців. «Ідеальний кандидат на посаду в уряд, – характеризує його Бондар. – Рішучий, прогресивний, молодий, досвідчений, рятівник однієї з найбільших держкомпаній».
У підготовці матеріалу допомагав Володимир Дольник.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
