У Польщі 15 жовтня пройшли вибори до парламенту. Сьогодні, 17 жовтня, Національна виборча комісія оприлюднила результати голосування на 100% дільниць. З 35,38% голосів виборців перемогла партія віцепремʼєра Ярослава Качинського «Право і справедливість», яка при владі в Польщі вже вісім років. На другому місці – опозиційна «Громадянська платформа» на чолі з експремʼєром Дональдом Туском (30,7% голосів). Forbes Ukraine запитав у політичного журналіста польського видання Super Express Томаша Вальчака, чому, попри перемогу на виборах, «ПіС» не матиме більшості в Сеймі, як так сталося, що, попри незадоволення населення, чинна влада набрала більшість голосів, та чого очікувати Україні від нового парламенту Польщі.
Яка особливість цих парламентських виборів у Польщі? Чому передвиборчу кампанію назвали найбрутальнішою за останні роки?
У Польщі вже 18 років триває священна війна «Права і справедливості» та «Громадянської платформи». Усім здавалося, що ці вибори – вирішальне зіткнення. Але лідерів-переможців виявилося двоє: партія чинної влади та консерваторів «ПіС» та ліберальна «Громадянська платформа».
Ліберали вважали, якщо «ПіС» втретє переможе – це кінець польської демократії, яку останні вісім років демонтували. «ПіС» звикли, що вони при владі, що мають гроші, держкомпанії, і не хотіли це втрачати. Тому всі вважали, що це особливо важливі вибори для майбутнього Польщі.
«ПіС» має радіти, що за них ще готові голосувати. Здається, вони готові віддати владу.
Якщо говорити про передвиборчі кампанії партій, на що орієнтувалися «ПіС» та опозиція?
Кампанії цих партій будувалися на емоціях один до одного, не на пропозиціях покращення та розвитку країни.
«ПіС» хотіла показати, що голова «Громадянської платформи» Дональд Туск – це пекло, і якщо «платформа» прийде до влади, буде катастрофа. Що Туск все забере, продасться німцям та росіянам, Польща стане частиною Росії.
«Громадянська платформа» говорила, що з перемогою чинної влади ставатиме лише гірше в країні.
Наприкінці кампанії у кожному висловлюванні «ПіС» Туск зʼявлявся в негативному контексті. «Громадянська платформа» ж одумалася та налаштувалася на позитивніші ноти – як вони миритимуть населення після виборів, як розвиватимуть Польщу. Це людям сподобалося.
Але визначальним моментом стала підтримка інших партій. Без «Третього шляху» та «Нових лівих» (проголосували 14,4% та 8,61% виборців відповідно) про опозиційну коаліцію не можна було б і мріяти.
Ці дві партії у боротьбі «ПіС» і «Громадянської платформи» не брали участь, у них були серйозні передвиборчі кампанії.
У Польщі відбудеться перезавантаження влади?
Є багато конституційних моментів: президент дає шанс партії-переможцю сформувати уряд. За всю новітню історію Польщі у партій, які вигравали, або була більшість голосів, або вони створювали коаліцію в Сеймі.
Але зараз «ПіС» не має більшості, він має опозицію. Тому для формування уряду в них не вистачить голосів. Опозиція без проблем може його сформувати. Але це буде на початку грудня, тож ще мучимося з цією владою.
Явка охочих проголосувати становила 74,38%. Кажуть, це рекорд?
Так, явка була рекордною. Найбільша за всю історію польської сучасної демократії. Всі задоволені. Багато хто чекав біля виборчих дільниць ще з ночі, були величезні черги. Виявилося, що всі хочуть, як ніколи, вирішити, хто правитиме Польщею.
Але багато людей голосували за чинну владу, бо вона давала їм стабільність.
Опозиція буде мати більшість у Сеймі, але 35,38% населення віддали голоси за «ПіС». Майбутній владі треба буде якось враховувати їхній вибір. Як це може відбуватися?
Домовлятимуться. Це буде нелегко, ми вже довгі роки спостерігаємо, як вони не можуть змиритися один з одним. Політична ненависть у Польщі на дуже високому рівні. Але якщо опозиція хоче й надалі залишатися при владі, треба боротися і за електорат «ПіС».
«ПіС» утримувала владу в Польщі вісім років. Щось же вони зробили гарного для країни та людей, що за них віддали голоси 35,38% населення?
Людям подобалося, що «ПіС» просоціальна. Поки при владі до 2015 року була «Громадянська платформа», польська економіка розвивалася за ліберальними принципами: держава нікому нічого не винна, усі мають заробляти на життя своєю працею. Але виявилось, що були люди, які думали по-іншому.
У 2015 році «ПіС» зрозуміли, що є люди, які очікують від держави підтримки. І вигадали різні соцвиплати, якими утримували свій електорат.
Найпопулярніша соцпрограма «ПіС» – виплати на дітей «500 плюс». Пенсіонери отримують так звану «13–14» пенсію. Тому багато літніх людей голосували за цю владу, на цих виборах це десь 53% голосів.
Вони боялися втратити ці гроші, бо «Громадянська платформа» багато разів висловлювалася, що так не повинно бути. Згодом опозиція вже з цим змирилася, виплати залишаться. Однак передвиборча пропаганда «ПіС» про те, що «платформа» все забере, спрацювала.
Яких помилок допустилася «ПіС», бувши при владі?
Можу довго перераховувати. Три основні. Перша – боротьба з демократичними принципами. «ПіС» оголосила війну Конституційному суду, їхні представники обійняли там усі посади. Через це розпочалася війна з ЄС.
Друга – політика з Брюсселем виявилася однією суцільною катастрофою. Це при тому, що 90% населення підтримує членство Польщі в ЄС – найбільша підтримка в Європі серед країн. Багато хто боявся польського брекзиту.
Третя – багато скандалів навколо «ПіС», вони перетворили державу на приватну фірму. Наприклад, дружини політиків заробляли в держкомпаніях шалені гроші. Держкомпанії та держінститути стали частиною партійного механізму.
З ким може створити коаліцію «Громадянська платформа»?
З лібералами, які як і «Громадянська платформа», проєвропейські, не ультраконсервативні, як «ПіС». З «Третім шляхом», «Новими лівими», «Польською народною партією» та партією Шимона Головні «Польща 2050», новою силою, яка утворилася після президентських виборів 2020 року. І, звичайно, з лівими.
Вони домовилися до виборів, що разом формуватимуть коаліцію та уряд.
Чого чекати Україні від нової польської влади?
Тільки найкращого. Україні нема чого побоюватися. Ці сили – не націоналісти. Для них важливі принципи міжнародних відносин. Ці партії підтримували Україну від початку війни. Тут нічого не зміниться.
Звичайно, виникатимуть проблеми – питання зерна, наприклад. Але це має вирішуватися без емоцій та образ. Ці сили розуміють – треба домовлятися.
Більшість опозиційного електорату – проукраїнська. Новій владі не треба погрожувати Україні, бо їхній електорат це підтримує.
Польща та ЄС розраховують на нову владу, багатьом не подобалася політика «ПіС» у розбудові відносин з Україною.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.