Оцифрувати кравця. Як київське ательє Sartoria Fain росте без нових майстрів і шиє для дипломатів

У 2026-му ательє відкрило другий шоурум у столиці й проводить виїзні сесії в інших містах. Наступне завдання – масштабувати бізнес, що тримається на руках та імені майстра, і не втратити індивідуальний підхід.  

У Sartoria Fain пошиття костюма починається зі знайомства з клієнтом: обирають тканину, визначають стиль та деталі майбутнього виробу. Бібліотека ательє – понад 5000 зразків тканин, зокрема від Loro Piana і Drago, кажуть у компанії. 

Потім майстер знімає близько 25 мірок, оцінює поставу, пропорції та особливості руху. На основі цих даних створюють індивідуальні лекала. Далі – кілька примірок, коригування посадки й кропітка робота над виробом. На костюм-двійку може піти від чотирьох до восьми тижнів.

Такий процес складно прискорити без втрати якості. У цьому й полягає бізнесова дилема індивідуального пошиття: попит можна збільшити маркетингом, але виробничі можливості обмежені часом і кваліфікацією майстрів.

Від італійської школи до власного бренду

Професійний шлях Тимофія Фаіна почався в 2009 році. До 2012-го він навчався в Італії на трирічній програмі класичного кравецтва. Там опанував принципи Bespoke – індивідуального пошиття, за якого виріб створюють не за стандартною розмірною сіткою, а під конкретну людину.

Після навчання він міг продовжити будувати життя й кар’єру за кордоном. «Я міг залишитися в Італії. Але хотів не просто працювати в чужій майстерні – хотів створити власну. У своїй країні», – пояснює Фаін. Так у 2013 році в Києві з’явилося Sartoria Fain.

Стиль ательє поєднує англійську конструкцію Savile Row – лондонської вулиці, де історично шиють костюми на замовлення, – з м’якшою пластикою неаполітанської школи. 

У 2016 році Фаін став одним із шести фіналістів міжнародного конкурсу для кравців нового покоління The New Sartorial Thread – Global Edition – поруч із майстрами з Неаполя, Нью-Йорка та Парижа. Тоді ж його роботи привернули увагу Бернарда Ретцеля – відомого фешн-критика та автора книжки Gentleman: A Timeless Guide to Fashion – і профільного видання Permanent Style. Костюм Sartoria Fain став головним візуальним образом матеріалу Ретцеля про європейські кравецькі майстерні, каже Фаін. А сам містер Бернард став постійним клієнтом української сарторії.  

За даними компанії, Тимофій Фаін – перший за всю історію України член World Federation of Master Tailors (Всесвітньої федерації майстрів-кравців). 

Як ремесло стає бізнес-моделлю

Чисте ремесло має жорсткі фізичні межі. На один костюм-двійку Bespoke йде близько 80 годин ручної праці, тож Тимофій Фаін разом зі своєю командою може відшити близько десяти таких костюмів на місяць. Лише в піджаку – від 4000 до 6500 ручних стібків. У кожен виріб закладено індивідуальні паперові лекала та особисту відповідальність за кожен шов. Костюм флагманської лінійки Sartoria Bespoke коштує від 87 500 грн без урахування тканини.

«Це формує високу цінність, але це ще не масштабований бізнес, а академія майстерності, – пояснює Тимофій Фаін. – Ремесло стає бізнесом тоді, коли ви оцифровуєте експертизу майстра. Авторитет ремесла продає систему, а цифрові стандарти масштабують бізнес». 

Тому виробництво в ательє розділили. Фаін розробляє еталонну архітектуру крою й алгоритми посадки та особисто шиє лінійку Sartoria Bespoke. Для ширшого попиту створили ще дві лінійки – Sartoria Base і Business. Їх шиють за стандартами ательє та цифровими лекалами Фаіна, тому виготовлення швидше, а ціна нижча: костюм-двійка Sartoria Base коштує 48 000 грн, Sartoria Business – 66 000 грн, уже з тканиною.

«Головна пастка більшості іменних ательє – якщо майстер захворів чи поїхав, бізнес зупиняється, – каже Фаін. – Тому мою ручну роботу ми зосередили на Bespoke, а решта замовлень відшивають за системою, яка спирається на мої лекала. Це дає змогу відповідати на попит, не розширюючи штат кравців».

Другий елемент системи – дані. Під час першого візиту ательє знімає анатомічний профіль клієнта: мірки, поставу, особливості фігури. Дані й лекала зберігають у CRM. Для наступних замовлень клієнту не потрібно знову приходити на заміри – тканину можна обрати дистанційно з будь-якої країни. 

Довіра замість масової реклами

За даними Sartoria Fain, близько 60% клієнтів у Києві – іноземці з Європи та Північної Америки. Найбільше – з Німеччини, Канади та Італії. Останнє – окремий предмет гордості: ательє, яке виросло з італійської школи, тепер шиє для італійців. Серед іноземних клієнтів є дипломати, представники міжнародних місій та керівники компаній. За словами Фаіна, іноземці отримують у Києві рівень Savile Row чи неаполітанських сарторій, але з більш гнучким і персональним сервісом. Саме тому ательє принципово не розкриває обсяги виробництва та імена клієнтів.  

У такому сегменті рекомендації можуть бути ефективнішими за широке рекламне охоплення. Тимофій Фаін так описує механіку: «Коли посол чи CEO бачить на саміті ідеальну посадку піджака колеги, перше питання в кулуарах: «Хто твій майстер?».  

Костюм стає своєрідною професійною візитівкою. «Головний показник для нас – не кількість відшитих піджаків, а те, що клієнт після першого костюма залишається з нами на роки», – каже Фаін.

Понад 85% клієнтів повертаються за повторним замовленням і готові ставати в лист очікування, свідчать дані компанії. Найдовша історія – клієнт, якому Фаін шиє ще з тих часів, коли працював кравцем в іншому ательє, до заснування Sartoria Fain. Саме повторні замовлення разом з іноземними клієнтами забезпечують зростання: з початку 2026-го кількість замовлень зросла на 30% проти аналогічного періоду минулого року (дані пресслужби).

Цю логіку підтримує й організація простору. Флагманський шоурум на Ірининській у Києві, відкритий у 2026 році, має площу 170 кв. м, власний бар і лаунж-зону. Його спроєктували як закритий клуб: сюди приходять не на шопінг, а на приватні примірки й ділові зустрічі.

Асортимент також виходить за межі класичного костюма. Ательє виготовляє піджаки, брюки, сорочки, пальта, смокінги, ранкові фраки, жіночі сукні та вироби за індивідуальними запитами. Також ательє здає смокінги в оренду.

Нові міста без нових шоурумів

Розвиток Sartoria Fain не обмежується столицею. Ательє проводить виїзні приватні сесії у Львові, Ужгороді, Дніпрі, Харкові та Одесі. Сьогодні регіони дають уже 40% замовлень, і тут клієнти переважно українці.

Формат trunk show працює так: ательє збирає пул запитів у регіоні, після чого Фаін особисто приїжджає на 2–3 дні з добіркою тканин. Консультації, заміри й примірки проходять у партнерських п’ятизіркових готелях або в резиденціях клієнтів. Далі замовлення опрацьовують за цифровою системою, а готовий виріб доставляють клієнтові. Виїзди відбуваються щонайменше раз на місяць, а у весільний сезон – 3–4 рази.

Війна зробила цей формат актуальнішим. Частина клієнтів не готова регулярно їздити до Києва з міркувань безпеки, водночас потреба в якісному діловому гардеробі зберігається. До того ж у регіонах зосередився потужний аграрний, девелоперський і релокований бізнес, якому діловий гардероб потрібен для міжнародних перемовин. «Виїзні сесії дають змогу бути ближчими до клієнта, не інвестуючи одразу в нерухомість», – коментує Фаін.  

Наступний етап – одяг без очікування

У 2027 році ательє планує вийти в сегмент готового преміального одягу ready-to-wear. Такий одяг має дати змогу клієнтам обирати стиль Sartoria Fain без повного циклу індивідуального пошиття та очікування кількох примірок.

Бренд уже має те, що складно створити швидко: власну естетику, відпрацьований силует, клієнтську базу та досвід роботи з преміальним сегментом. 

«Я хочу, щоб на питання «Хто твій майстер?» у Брюсселі чи Женеві все частіше відповідали: «Український кравець». І це не дешевша альтернатива Savile Row, а рівноцінний вибір», – каже Тимофій Фаін.