Категорія
Контриб'ютори
Дата

ESG помер? Чому Україна впроваджує його принципи, поки Європа спрощує правила

5 хв читання

Поширити

ЄС скорочує вимоги до звітності зі сталого розвитку. У США ESG залишається предметом політичних суперечок. На цьому тлі у вересні український уряд затвердив Дорожню карту впровадження ESG-підходів та інструментів сталого фінансування. Навіщо Україні під час війни запроваджувати правила, які сама Європа переглядає? Пояснює генеральна директорка Глобального договору ООН в Україні Тетяна Сахарук

Новий журнал Forbes Ukraine – у продажу з безкоштовною доставкою

Усередині — рейтинг «202 найбільші приватні компанії», 25 найдорожчих брендів України, зміна керівників у великому бізнесі, 10 перспективних косметичних брендів та 58 нових ресторанів у спецпроєкті «Смак країни».

Купити журнал

У липні 2026 року Єврокомісія оновила стандарти звітності зі сталого розвитку ESRS, суттєво спростивши їх вимоги. З 2024-го вони є обовʼязковими для компаній, які працюють на ринках ЄС. Мета – аби звітність щодо впливу діяльності бізнесу на компоненти ESG (екологія, соціальна сфера та довгострокове управління) стала таким же стандартом, як і звичайні фінансові звіти.

З липня 2026-го кількість обовʼязкових показників скоротили більш ніж на 60%. Також компанії, що звітують за ESRS, тепер можуть вимагати від невеликих постачальників обмежений обсяг ESG-інформації.

Трохи раніше цьогоріч пакет Omnibus I звузив коло компаній, охоплених обовʼязковою звітністю за CSRD. Поріг – понад 1000 працівників і €450 млн річного чистого обороту.

Україна ж, навпаки, розширює присутність ESG-стандартів у своєму економічному просторі. Наприкінці вересня уряд схвалив Дорожню карту впровадження ESG-підходів та інструментів сталого фінансування.

Чи вдалий це момент та чи не втрачає ESG релевантність у світі? Попри те, що ЄС послаблює вимоги до звітності, принципи, за якими бізнес конкурує на європейському ринку, не змінюються.

Заощаджуйте, отримуючи 6 журналів за ціною 4

Купуйте річну передплату на шість журналів Forbes Ukraine за 1 799 грн замість 2 400 грн. Читайте головні історії українського бізнесу, ексклюзивні рейтинги та глибоку аналітику в кожному номері.

Купити

Екологічні показники, прозорість і відповідальне управління залишаються важливими критеріями для покупців, банків та інвесторів.

Для українських компаній відповідність цим вимогам – це можливість конкурувати за контракти, інвестиції та місце на європейському ринку. Тому важливо розрізняти, де виникають нові юридичні зобовʼязання, де вимоги скасовуються, а де рішення залежить від покупця чи банку.

Чому ESG не помер та що про зміни в підходах до нього на розвинених ринках слід знати українським підприємцям?

Не забувайте про ESG. Що українському бізнесу варто зробити вже зараз

Працюючи з компаніями в межах програм Глобального договору ООН в Україні, бачу, що керівники дедалі краще усвідомлюють необхідність працювати за європейськими стандартами. Водночас їм часто бракує практичного розуміння, з чого почати та як інтегрувати ESG у стратегію й щоденну діяльність компанії.

Важливий аспект нещодавніх послаблень вимог до ESG у ЄС – добровільний стандарт для менших підприємств. З точки зору українського МСБ, який думає про роботу на іноземних ринках, це важливе полегшення: не кожному постачальнику потрібен звіт масштабу міжнародної корпорації.

Проте спрощення CSRD не скасовує інших законів, договірних умов покупців чи перевірок банків. Тому я б радила власникам і керівникам МСБ протягом наступного року зробити три речі.

Перше – визначити реальні вимоги. Чи підпадає ваша продукція, наприклад, під CBAM? Яку інформацію запитує європейський покупець? Які екологічні та соціальні ризики перевірятиме банк? Не кожній компанії потрібна повна ESG-звітність.

CBAM: коли вимога покупця стає законом

З 1 січня 2026 року запрацював повноцінний режим CBAM – механізму вуглецевого коригування імпорту ЄС. Він охоплює визначені товари, зокрема сталь, алюміній, цемент і добрива. Європейські імпортери мають обліковувати вбудовані викиди та виконувати зобовʼязання щодо CBAM-сертифікатів. Перші декларації за 2026 рік подаються у 2027-му. Вуглецевий слід продукції став складовою її ціни.

За оцінкою German Economic Team, у 2025-му під дію CBAM підпадав український експорт до ЄС на $3,4 млрд – близько 15% усього експорту до Євросоюзу. З цієї суми 92% припадало на залізо та сталь.

Наслідки вже відчутні. У квітні 2026 року «АрселорМіттал Кривий Ріг» повідомив про припинення експорту металопродукції до ЄС. За словами генерального директора Мауро Лонгобардо, через запровадження CBAM європейські покупці мали додатково сплачувати $60–90 за кожну тонну імпортованої продукції. Це зробило українську сталь менш конкурентоспроможною; як наслідок, покупці скасували замовлення на 300 000 тонн продукції лише за перший квартал 2026 року.

CBAM не є частиною ESG-звітності: юридичні зобовʼязання покладені насамперед на імпортерів ЄС, але економічні наслідки відчувають українські виробники. Щоб залишатися конкурентоспроможними, вони мають скорочувати викиди та модернізувати виробництво.

Друге – почати вимірювати те, що впливає на витрати й доступ до ринку. Споживання енергії, викиди, використання ресурсів, безпека праці, ризики постачання. Для виробника ці дані можуть бути значно кориснішими за формальну стратегію сталого розвитку.

Третє – визначити відповідальних. ESG має стати частиною управлінських рішень, а не залишатися окремою стратегією чи звітом. Для цього не обов’язково створювати ESG-департамент – важливо розподілити відповідальність і інтегрувати принципи сталого розвитку в щоденну роботу компанії.

Європа спрощує ESG-звітність, але не відмовляється від принципів сталого розвитку. Для України це важливий урок, який показує, що впроваджувати ESG потрібно не заради формальної відповідності вимогам, а заради конкурентоспроможності бізнесу, доступу до капіталу та сталого відновлення економіки.

Що Україна планує у напрямку ESG до 2028 року

Українська Дорожня карта передбачає 36 заходів на 2026–2028 роки. Її мета – створити правила, за якими екологічні, соціальні та управлінські ризики враховуватимуться під час залучення фінансування та ухвалення інвестиційних рішень.

Серед ключових змін:

·   Таксономія сталих видів діяльності. Україна планує створити законодавчу основу, яка допоможе банкам та інвесторам визначати, які проєкти відповідають критеріям сталості та можуть претендувати на відповідне фінансування.

·   Належна обачність бізнесу. На 2027 рік заплановані законодавчі кроки щодо оцінювання екологічних і соціальних ризиків у діяльності компаній та їхніх ланцюгах постачання.

·   ESG у державних інвестиціях. Під час відбору проєктів відбудови планується враховувати не лише їхню вартість, а й вплив на довкілля, людей та довгострокову стійкість.

Це поки план реформ, а не нові обовʼязки для всіх підприємств. Але він показує напрям змін: екологічні та соціальні ризики поступово ставатимуть частиною фінансових рішень.

Я обговорила це із заступником міністра економіки та довкілля Олександром Краснолуцьким. Він наголошує: Україна не може спочатку відбудувати економіку за старими правилами, а потім роками адаптувати її до європейських стандартів. Європейська інтеграція та економічне відновлення мають відбуватися одночасно.

ESG має стати невіддільною частиною відновлення української економіки, а не додатковим тягарем для бізнесу. Навіть під час війни важливо впроваджувати європейські стандарти, адже вони відкривають нові можливості для інвестицій, модернізації та конкуренції на міжнародних ринках.

Водночас перехід до цих стандартів має бути справедливим. Це означає враховувати реальні можливості українських компаній, забезпечувати їм доступ до фінансування, знань і технологій та встановлювати реалістичні строки адаптації.

Війна не залишає українським компаніям ресурсів на формальності без результату. Тому в 2027 році варто запитувати не «Чи потрібен нам ESG?», а «Які вимоги вплинуть на наш наступний експортний контракт, кредит або інвестицію – і чи готові ми до них?»

ESG не помер. Він перестає бути питанням звітності й стає питанням реальних бізнес-рішень. Для України, яка відновлює економіку в умовах війни, його цінність особливо практична. Інтеграція ESG у стратегію компаній допомагає залучати інвестиції, утримувати працівників в умовах гострої конкуренції за кадри та ставати частиною міжнародних ланцюгів постачання, передусім європейських. Це не додаткові вимоги заради відповідності стандартам, а інструменти, які допомагають українському бізнесу вистояти сьогодні й бути конкурентоспроможним завтра.

Матеріали по темі
Контриб‘ютори співпрацюють із Forbes Ukraine на позаштатній основі. Їхні тексти відображають особисту точку зору. У вас інша думка чи ідея і ви готові її структуровано викласти? Прочитайте наші правила для контриб'юторів, і в кінці документу ви знайдете контакти потрібного вам редактора.

Ви знайшли помилку чи неточність?