Підприємець і військовослужбовець Сергій Позняк – гість нового випуску третього сезону проєкту Business Breakfast від Forbes. Якою має бути правильна ветеранська політика та як уможливити комфортне й ефективне повернення у бізнес-середовище ветеранам, що повернулися із фронту
Пряма мова Сергія Позняка скорочена та відредагована для зрозумілості.
Від барикад на Майдані до повномасштабного вторгнення РФ
У лютому 2014 року, крім того, що рятував компанію від чергової кризи, я вантажив шини в службову і свою машини і віз їх на Майдан, аби з протестувальниками вкладати їх у барикади. Ми вже бачили, як хитається тодішній режим.
Сергій Позняк, 49
Засновник компаній FinStream та Cronvest, голова Асоціації підприємців-ветеранів, сержант Нацгвардії.
Народився 10 травня 1974 року у Києві. У 2005-му закінчив Університет «КРОК» за спеціальністю «Фінанси та біржова діяльність». У 2021-му здобув ступінь MBA President у Києво-Могилянській бізнес-школі [kmbs]. У 2000-му була заснована перша компанія групи небанківських фінансових установ, що одні з небагатьох успішно фінансують МСБ. Член CEO Club Ukraine, радник Державного офісу із залучення інвестицій. Батько чотирьох дітей.
Ні про яку війну я навіть не думав. Протягом останніх 10 років нам треба було фокусуватися на розбудові війська, підготовці армії та отриманні міжнародної підтримки. Модернізація озброєння – це must have.
На початку повномасштабного вторгнення потрібно було одразу поставити економіку на воєнні рейки. Ми повинні виробляти багато військової продукції, тому що сьогодні це питання нашого виживання. Маючи такого сусіда, формування такої доктрини і стратегії повинно відбуватися увесь час.
Про «Маніфест 42» як відповідь на тиск на бізнес
«Маніфест 42» об’єднав бізнесменів навколо «болю» для протидії «перевертням» у погонах і «суддівським мантіям». Він виник не з моєї ініціативи, а випадково після того, як я підтримав Дмитра Олійника по справі «Села Енерджи» (у квітні 2023-го у межах кримінального провадження Нацполіція провела обшуки в інвестпартнерів Ігоря Мазепи по Майницькому газовому родовищу, серед яких члени родини Олійника. Останній є головою Федерації роботодавців України – Forbes).
Спочатку наша методика була кострубатою, але в дії вона нагадує п’яту статтю НАТО: атака на учасника «Маніфесту» вважається атакою на кожного його члена. У реєстрі «Маніфесту», так званому чорному списку недоброчесних правоохоронців, фігурують 17 осіб. Ніяких вироків ми їм не виносимо, лише констатуємо факти: ось є людина, по ній є або інформація, або судова справа, або кримінальне провадження.
Топ-5 змін для бізнесу, які має напрацювати Рада підприємців разом із владою: реалізація указу президента щодо введенню в дію рішення РНБО від 23 січня, що передбачає мораторій на три місяці перевірки (йдеться про рекомендацію правоохоронним органам утриматися від таких перевірок – Forbes), впровадження змін до Кримінально-процесуального кодексу щодо зменшення тиску на бізнес, перезавантаження Бюро економічної безпеки, прозорий аудит справ, відкритих проти бізнесу в прокуратурі, та відміна «правок Лозового» (зміни до КПК, ухвалені парламентом у 2018-му, які обмежують досудове розслідування терміном 18 місяців з моменту реєстрації кримінального провадження; до цього відлік починався з дати вручення підозри – Forbes). Це той перелік, який обговорюється зараз як у «Маніфесті», так і з Радою.
«Маніфест 42», або як бізнес захищається від тиску силовиків
(Натисніть «Читати більше», щоб відкрити повний текст)
28 червня 42 українських підприємці опублікували маніфест на захист 42-ї статті Конституції. Серед них – власниця фармкомпанії «Фармак» Філя Жебровська, гендиректор «Агромату» Сергій Войтенко, засновник «Текстиль-Контакту» Олександр Соколовський, фаундер компаній FinStream та Cronvest, голова Асоціації підприємців-ветеранів Сергій Позняк, засновник Concorde Capital та інші.
Платформа покликана виконати три ключові завдання: усунути прогалини в законодавстві, посилити діалог між бізнесом і владою, скласти реєстр недоброчесних суддів і правоохоронців.
Про посилення тиску силовиків підприємці говорять з весни минулого року. Наприкінці червня низка бізнесменів зустрілися з президентом Володимиром Зеленським. Він доручив топкерівникам Офісу президента створити платформу для комунікацій з бізнесом по проблемних питаннях, але це не дало результатів.
Після резонансної справи Ігоря Мазепи рішенням РНБО було створено Раду підтримки підприємців. У неї входить семеро бізнесменів (співзасновник monobank Олег Гороховський, співзасновник «Нової пошти» Вячеслав Климов, засновник Ajax Systems Олександр Конотопський, голова ради Федерації роботодавців України Дмитро Олійник, співвласник Biopharma Костянтин Єфименко, засновник Netpeak Group Артем Бородатюк та президент SoftServe Тарас Кицмей), які напрацьовують законодавчі зміни, що мають знизити можливості недоброчесних правоохоронців до зловживань у розслідуваннях справ проти бізнесу.
Наше завдання – слідкувати за тим, щоб приймалося адекватне і конструктивне законодавство, яке піде на користь бізнесу й економіці країни. У разі чого ми застосовуватимемо уже напрацьовані інфраструктуру, методики і дії для корекції цього шляху. До «Маніфесту» входять такі структури, як Федерація роботодавців України, що мають законотворчу силу. Тому важелі впливу є.
Ветеран – бізнесмен – голова асоціації
Як мені вдається поєднувати ролі підприємця, голови Асоціації підприємців-ветеранів і «Маніфест 42»? У мене ж робонога, я всюди встигаю (Сергій Позняк отримав тяжке поранення на війні з Росією та втратив ногу – Forbes). Насправді годин у добі стає все менше і менше. Мені вдається це тільки тому, що я все планую заздалегідь і виключив прокрастинацію. Це раз. Два – потрібно весь час вдосконалювати свої компетенції.
Я зараз проходжу курс державотворення. Тому що ветеранам і військовим підприємцям доведеться включитися в державні процеси. Якщо ми не хочемо, щоб за нас вирішували, потрібно включатися.
Do’s і Don’ts при роботі з підприємцями-ветеранами
Важливі три категорії: увага, повага і розуміння. Треба звертати увагу на ветеранські бізнеси. Ці люди багато втратили і набули бойовий досвід, який буде з ними все життя. Це дуже особливий скіл, ніж розпалення вогнища чи заробляння грошей.
Так само потрібно направляти бойовий досвід ветеранів у конструктивне русло. Просто ставити в пріоритет підприємців-ветеранів, робити у них замовлення, вступати в ділові взаємовідносини, поважати їх подвиг. Що не слід робити, так це жаліти ветеранів і думати, що військові тупі. Не потрібно думати, що ветерани не здатні творити великі справи, тому що у суспільстві й державних установах поширена думка, що ветерани-підприємці вище рівня крафтової кав’ярні не зможуть піднятися. У всіх успішних країнах (США, Великій Британії, Ізраїлі тощо) військові – це завжди суттєва складова бізнесу і політичної еліти.
Про доцільність ветеранської політики
Створення і реалізація ветеранської політики – першочергове завдання Міністерства у справах ветеранів. Її, політики, досі немає. Друге завдання – проведення ефективної комунікації. Третє – розв’язання питання із вшануванням пам’яті полеглих бійців і побудовою меморіального кладовища для них.
Річ, яка повинна бути зафіксована у ветеранській політиці на законодавчому рівні – це шлях ветерана після демобілізації, його так звана customer journey, до якої входять оформлення документів та адекватна реінтеграція демобілізованих у суспільство.
Ще один момент – здоров’я. Людина повертається із фронту і має одразу пройти курс реабілітації. Для цього слід запровадити спеціалізовану структуру, яка комплексно займатиметься оздоровленням людей, що повернулися з фронту. Це не має бути класична лікарня, куди боєць лягає і лікується. Новостворена структура надаватиме психологічну допомогу, лікування, протезування тощо.
І третій момент – це соціалізація ветерана. Це підтримка його бажань і прагнень. Я був підприємцем, я повернувся, у мене бізнес на нулі. І щоб знову стати підприємцем, мені потрібно застосовувати надзусилля. А цього не повинно бути. Людина повинна легко ставати на те місце, з якого її взяли на війну. Поки що в моєму полі зору лише декілька великих компаній запровадили дійсно круті програми з реінтеграції бійців.
Серед них – МХП із її системним підходом до проблеми, «Укрзалізниця», що вже залучає ветеранів до роботи. Особливо хочу звернути увагу на Житомирський картонний комбінат, який погодив програму вшанування пам’яті загиблих робітників. Її назвали «Долонька пам’яті».
Наша ж асоціація займається наданням менторської підтримки від успішних підприємців тим, хто хоче відкрити свою справу. Також разом із Мінекономіки ми пропрацювали програму надання грантів ветеранським бізнесам, і я її вважаю одним із найуспішніших пілотів, завдяки якому можна отримати гроші на ведення бізнесу як ветеранам, так і членам їхніх сімей.
В етері брали участь редакторки Forbes Іра Крицька та Юлія Бєлінська.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
