Категорія
Лідерство
Дата

Боронити та будувати велику Україну – наше головне завдання. Не разове, а робота кожного дня. Думка редактора-засновника Forbes Ukraine Володимира Федоріна

Редактор-засновник Forbes Ukraine Володимир Федорін. /Антон Забєльський для Forbes Ukraine

Редактор-засновник Forbes Ukraine Володимир Федорін. Фото Антон Забєльський для Forbes Ukraine

Україна XXI століття – це команда, що об’єднана великою ціллю. Ми повинні визначити правила прийняття рішень у спільних інтересах.

📲 45 секунд – на один пост, 20 хвилин на день, щоб дізнатися головні економічні та бізнесові новини. Підписуйтеся на Telegram-канал Forbes Ukraine, щоб економити час.

«Буде в Україні все добре – буде й у Дніпрі все добре», – лейтенант Національної гвардії Олександр, сидячи за кермом, розмірковує про майбутнє. Повз осяяні ранковим золотом, пожовклі від віку спальні райони ми прямуємо на полігон, де готується його бригада. Нас об’єднує відчуття краси та безмежних можливостей. Усе буде добре – країну боронять такі хлопці, як Олександр.

Він зустрів війну курсантом у Харкові. За кілька днів до вторгнення слухачів розподілили на загони. Зранку 24-го їм видали автомати та відправили боронити місто. «Вони прийшли вас убивати, – сказав начальник академії. – Тож покваптеся і тисніть на гачок!»

Війна перетворила мільйони українців на команду. Дрібні й великі суперечки відступили на другий план. У країни з’явилася велика мета. «Гаснуть імперії, валяться трони, Військо виходить на східні кордони», – формулює її Сергій Жадан.

Єдність не може тривати вічно. Епоха соціальних мереж відкрила головну таємницю людства – ми всі різні. У нас різні світогляди, різні цінності, різні проєкти. Потужне «ми» складається з незліченної кількості «вони».

Антикорупційний активіст доклав купу зусиль, аби розбудувати систему, що «доганятиме» хабарників та казнокрадів. Його чорно-білий світ складається з агнців та козлищ, і він готовий роздавати ляпаси направо і наліво, доки світ не перетвориться на чисту білу сторінку.

Націоналіст за самовизначенням (напевно, його правильніше назвати патріотом) з 24 лютого майже безперервно воює в регулярних військах. Його побратими атакують прайд і компанії, що мали сміливість розмістити райдужну аватарку у своїх акаунтах.

Полковник не кланяється перед кулями ворогів і на словах підтримує запровадження стандартів НАТО. Він не знає англійської й вважає росіян справжніми корифеями воєнної науки.

Не існує українців, які на 100% поділяли б усі чесноти та вади одне одного. Нам робити своє, об’єднуючись, попри мільйони розбіжностей (і недоліків).

E pluribus unum, «З багатьох – єдине», сказано на гербі США. Єдність перед ворогом, різноманітність – усередині.

Яка наша велика внутрішня ціль? Створити таку систему обговорення і прийняття рішень, яка дозволить швидко розбудувати сучасні інфраструктури – мілітарну, енергетичну, транспортну, міську тощо.

Попереду багато питань, що поляризуватимуть внутрішній політичний простір. Прискорення євроатлантичної інтеграції вимагатиме болючих рішень, що не сподобаються багатьом групам, які нині є частиною великої оборонної коаліції. Доведеться шукати розвʼязання проблеми «двох світів»: бізнес і бюрократія існують у різних ціннісних і часових просторах, і відстань між цими світами, на жаль, скоріше розширюється.

Україні не уникнути радикальних змін, і ми маємо домовитися про чесні правила визначення переможців та переможених.

Усе це в умовах екзистенційної невизначеності: ніхто не знає, скільки часу забере повернення нашого прапора на східні та південні кордони.

Ця конфігурація не унікальна. Держава Ізраїль, що відсвяткувала у травні своє 75-річчя, існує на такій розтяжці з 1948 року. «Жити в Ізраїлі – це розуміти, що за майбутнім через замок не підглянеш», – пише історик Даніель Ґордіс («Ізраїль. Історія відродження нації»).

Тож звідки взялася неймовірна ізраїльська стійкість? «Більшість ізраїльтян твердо вірили, що їхня молода держава здолає будь-які труднощі, – відповідає Ґордіс. – У них просто не було вибору».

Боронити та будувати велику Україну – у нас просто немає іншого вибору. Пам’ятати при цьому, що це не разове завдання, а робота кожного дня.

«Microsoft 48 років, – говорить СЕО компанії Сатья Надела у великому інтерв’ю Wired. – Я знаю небагато компаній такого віку, що залишаються актуальними не тому, що вони щось зробили у 1980-ті, 1990-ті або 2000-ні, а тому, що вони зробили щось за кілька останніх років. Поки ми це робимо, ми маємо право на існування. А коли ні – ми не можемо розглядатися як велика компанія». 

У 2022–2023 роки Україна «зробила щось». Не забуваймо, це лише початок.

Матеріали по темі

Ви знайшли помилку чи неточність?

Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.

Виправити
Попередній слайд
Наступний слайд
Новий номер Forbes Ukraine

Замовляйте з безкоштовною кур’єрською доставкою по Україні