Категорія: Лідерство
Дата: 09 травня 2023 17:07

Примножувати силу. «Вишкіл капітанів» виховує військових лідерів нового зразка. Чому їх вчать і як виглядає офіцерське лідерство у бою

Тома Міроненко

Forbes

«Вишкіл капітанів» готує нових командирів – гуманних, кмітливих, здатних мислити критично. На фото – третій випуск командирів школи Фото Валентин Кузан

Проєкт «Вишкіл капітанів» готує нових командирів – гуманних, кмітливих, здатних мислити критично. У школу інвестують IT-компанії Genesis, SKELAR та інші. Як офіцери, які пройшли «Вишкіл», змінять ситуацію на полі бою

«Коли ви завершите навчання і повернетесь до батальйонів, пам`ятайте: результат війни залежитиме значною мірою від вас, – звертається до повної зали командувач Сил ТрО ЗСУ генерал-майор Ігор Танцюра. – Від вашої сумлінності, навченості, лідерських якостей. Від того, як добре ви згуртуєте людей та поведете їх у бій. Від того, як вмотивуєте їх власним прикладом». Аудиторія командувача – курсанти «Вишколу капітанів», що готує офіцерів Сил тероборони.

Виступ слухає третій набір курсу. В березні «Вишкіл» випустив другий – семитижневий інтенсив пройшли 87 офіцерів. Курс закінчили не всі: трьох слухачів було відраховано. Із тими, хто не готовий повністю присвятити себе навчанню, у «Вишколі» прощаються без сантиментів. Погано навчаєшся – забрав місце іншого офіцера.

«Будьте чесними під час іспитів та випробувань, – наставляє слухачів бригадний генерал і заступник командувача Сил ТрО Сергій Собко. – В бою не буде шпаргалок. Найвищі бали отримаєте, коли ворог тікатиме або буде знищеним».

Цільова «Вишколу капітанів» – командири роти. «Ми зробили ставку на розвиток навченості та бойової спроможності командирів середньої ланки, – пояснює Танцюра. – На тих офіцерів, які планують бій та командують людьми. Тільки навчений, сильний та вмотивований командир здатен перетворити підрозділ на ефективну бойову одиницю». Програма-мінімум – до кінця року дати навички планування бою 500 офіцерам.

Швидка підготовка офіцерів середньої ланки наближає перемогу. Для теперішньої протяжності фронту завжди чогось бракуватиме – озброєння, людей, припасів, каже Собко. «Справжній лідер виконає завдання навіть із мінімальним забезпеченням, – додає генерал. – А погано підготовлений командир не досягне мети, хоч матиме все найкраще».

Собко виводить формулу боєздатності підрозділу: лідерство, помножене на дисципліну, зброю та підготовку. Слабкість офіцера нівелює будь-які переваги.

Військове управління досліджують і у Центрі лідерства Українського католицького університету. Там працюють із канадською моделлю 11 чеснот лідера – це, зокрема, драйв, сміливість, чесність і смиренність. Дослідження цивільного та військового лідерства, яке проводили в центрі, показало: що більше офіцер розвинений у 11 чеснотах, то більше в нього шансів досягти цілі, незважаючи на брак ресурсів.

«Допомагає кмітливість, – каже виконавчий директор Центру лідерства Андрій Рождественський. – Коли немає ресурсу, але є сильний характер, ви подумаєте: що зробити, аби це заграло новими барвами?».

Ухвалюючи горизонтальні рішення, військовослужбовці виграють найважливіше – час, каже Максим Зінчук, операційний менеджер фонду «Повернись живим». Фонд підтримує «Вишкіл» з пілотного курсу, забезпечуючи слухачів ноутбуками, планшетами й іншими матеріалами для навчання. «Командири російської армії в полях чекають на дозвіл вищого командування, – додає Зінчук. – Децентралізоване планування та виконання операції дає нам перевагу».

Радянська військова система була технікоцентричною: можна втратити скільки завгодно особового складу, а виробляти техніку – довго і дорого, описує Рождественський. В арміях НАТО найвищою цінністю є людина. Важливо, щоб такий пріоритет був і в українському війську, каже Рождественський.

«Маленька радянська українська армія не зможе перемогти велику радянську російську армію, – додає він. – Маленька європейська – зможе».

Навчити перемагати

У кімнаті – з десяток людей. Над картою схилилися командир батальйону, начальник штабу, офіцери з розвідки, логістики, вогневої підтримки, протиповітряної оборони тощо. Штаб ухвалює план наступу та формує бойовий наказ командирам роти.

Так виглядають заняття у групах «Вишколу капітанів». Кожен слухач витягує посаду та відіграє її протягом тижня. Потім міняються ролями, щоб побачити більше рівнів відповідальності та обов’язків.

В одному з таких уроків брав участь Зінчук із «Повернись живим». Отримав роль начальника підрозділу переносних зенітно-ракетних комплексів. Його враження? Сподобалася надзвичайна увага до деталей. «Треба було враховувати маршрут відходу, настрої місцевого населення – чи можуть люди розповісти ворогу про локацію наших військ, – описує Зінчук. – Погодні умови, в’язкість ґрунту тощо».

Після 2014 року армія почала перехід до військових стандартів НАТО. Програма «Вишколу» побудована на алгоритмах та інструментах, якими послуговуються в арміях США та Великої Британії. Навчальний процес, в якому студенти приміряють посади офіцерів штабу – адаптована процедура Military Decision Making Process, або MDMP. Це механізм ухвалення військових рішень, що складається із семи етапів – від отримання бойового завдання до розроблення способу дій та, зрештою, віддання наказу.

Курс також спирається на американський інструмент TLP (Troop Leading Procedures) та британський Combat Estimate. «Вони називаються по-різному, але принцип один: детальний аналіз кожної обставини», – каже операційна менеджерка «Вишколу» із позивним Феміда. У квітні школа зробила публічними навчальні матеріали і відео з одноосібного планування бою, призначені для командирів. Вони доступні онлайн для всіх.

У британських колег «Вишкіл капітанів» узяв не лише інструментарій, а й основний принцип: учити не що думати, а як. В армії Великої Британії існує формат аналізу за трьома табличками: фактор – дедукція – висновок. «Іде сніг. Отже, люди будуть мерзнути, – наводить приклад Феміда. – Значить, треба робити коротшими чергування, щоб вони не хворіли». Українські інструктори курсу додали ще дві колонки наслідків, аби поглибити аналіз.

За кожним інструктором «Вишколу капітанів» закріплено власну групу. Всі вони – бойові офіцери та командири рот. Пройшовши курси навчання у Великій Британії, інструктори проаналізували уроки, зробили поправку на український військовий статут, реалії війни з Росією та склали унікальну програму. На вході та виході – українські стандарти, кроки – американські TLP та MDMP, інструменти – з британської Combat Estimate.

Офіцер, керівник департаменту в IT-компанії та інструктор «Вишколу капітанів» Андрій Барсуков розпочинає викладання зі знайомства з групою. Розповідає свою історію та дає слово слухачам. «Одразу з’являється спільне: а ми з вами сусіди, а ми ваш батальйон заміняли, – каже Барсуков. – Без взаємодії неможливо ефективно навчатись».

Один із принципів курсу – рівний навчає рівного. Барсуков намагається бути доступним для відповіді на будь-які запитання, пояснює, доки не зрозуміє кожен. Але залишає кордони: вони – побратими, а не браття.

Поведінка інструкторів – теж урок для студентів. Лідерство – це конкретні вчинки, вважають у школі. Тож викладачі показують: лідер спілкується віч-на-віч і стежить за побутом бійців.

Фокус програми – ухвалення військових рішень. Проте курс – живий організм. Команда опитує учасників, їхні відгуки та побажання враховуються в програмі. Побачивши, що слухачам недостатньо загальновійськової бази, цей модуль розширили. Уроки роботи з програмним забезпеченням «Кропива», системою Delta і курс аеророзвідки теж з’явились у розкладі за ініціативою студентів.

Офіцерів навчають загальнорозвивальних дисциплін: філософії російсько-української війни, історії України, міжнародного гуманітарного права. Один із модулів – лідерство і медіаграмотність. У ньому слухачі розігрують ситуації, де ставлять себе на місце командира та підпорядкованих.

Лекцій у «Вишколі» немає. До заняття слухачам видають матеріали, які треба вивчити, а на уроці група дискутує та веде діалоги. Інструктори можуть провокувати учнів етичними завданнями. «Чи ви стрілятимете по мосту, на якому стоїть Путін, якщо поруч із ним дитина?» – наводить приклад Феміда.

Вирушаючи у «Вишкіл капітанів», командир стрілецької роти із позивним Скіф хвилювався, що йому буде нудно. Дарма. «Те, що розповідають на курсі, ми проходимо і на практиці – на карті і на місцевості», – каже Скіф. Які нові навички він опанував? Зокрема, роботу з оверлеями – прозорими шарами, на які можна наносити додаткову інформацію і накладати на карту для наочності.

«Багато людей навчаються в позакласний час і в суботу, – каже Зінчук із «Повернись живим». – Їм подобається».

Додатковий елемент програми – гостьові спікери. Засновниця Центру стратегічних комунікацій Любов Цибульська розповідала про гібридні операції Кремля в Україні, бойові комбати – про прийняття рішень в успішних та неуспішних операціях.

«Аудиторія «Вишколу капітанів» – одна з найкращих, для яких я виступав, – каже CEO та засновник IT-компанії SKELAR Макс Штепа. – Це нове покоління армії».

У березні Штепа проводив семінар про уроки лідерства, які отримав за час управління SKELAR. Його компанія – одна з головних партнерів «Вишколу». Спілкування з курсантами показало Штепі: інвестувати в цю програму було правильним рішенням. «Якісна освіта може змінити Збройні сили України», – певен він.

Думку Штепи поділяє Володимир Многолєтній, співзасновник та CEO Genesis – ще одного головного партнера школи. Genesis і компанії з його екосистеми – AMO і Universe, разом із appflame та Headway, підтримали курс, узявши на себе частину витрат і виділивши людей для допомоги з організацією.

Чому бізнес вкладається у військову освіту? Це – інвестиція з високою рентабельністю, кажуть Многолєтній і Штепа.

Понад п’ять років благодійні проєкти Genesis фокусуються на освіті. У вересні 2022-го компанія запустила навчальний курс зі створення цифрових продуктів, який пройшло 15 000 українців. Власна школа Genesis випустила вже кілька тисяч IT-спеціалістів. «Долар, який ми вкладемо в освіту, кращий за долар, який ми проінвестуємо в будь-який інший проєкт», – каже Многолєтній.

З початку вторгнення SKELAR запустила три центри навчання тактичної медицини. Стільки ж з’явиться незабаром. Щомісяця курси проходитимуть понад тисячі солдат і медиків. Побачивши масштаб впливу, у SKELAR вирішили: варто інвестувати якомога більше в освітні програми.

Капітани виграють війни, цитує Многолєтній знайомого, який закінчив американську Військову академію Вест-Пойнт. Що більше офіцерів грамотно управлятимуть підрозділами на полі бою, то більший вплив проєкту, каже засновник Genesis.

«Наша мета – допомогти навчити 500 офіцерів, – додає він. – У кожного – близько сотні людей у підпорядкуванні. Вплив – майже 50 000 бійців. Це фантастично багато».

Нові військові лідери

Сергій Дмитрієв служить капеланом вісім років. Відвідуючи навчальні заходи для офіцерів, він завжди замислювався: як це працює на полі бою? «Можеш накреслити собі на карті танки, артилерійські системи, з десяток усього, але в житті все буде інакше, – міркує він. – Хтось злякається, не почує команди, не послухає наказ».

Приклад офіцерського лідерства Дмитрієв побачив у 2014 році. Полковник 30-ї ОМБр імені князя Костянтина Острозького обороняв позиції в районі Нью-Йорка на Донеччині. Утримував лінію фронту з одним батальйоном майже пів року, використовуючи кмітливість і вводячи ворога в оману, описує Дмитрієв.

«Гостріший за зброю лише розум», – каже капелан.

Коли випускник «Вишколу» Скіф повернувся у підрозділ, усім – від солдатів до командирів – було цікаво, чого його вчили. «Питали, як правильно писати бойовий наказ – телефонували навіть командири», – каже він. Ця ідея була закладена у курсі: виховати агентів змін.

Після «Вишколу» офіцери знають, як планувати операції з мінімальними втратами. Вміють аналізувати навколишнє середовище, бачать, що варто делегувати, а що – брати на себе.

Школа не тільки навчає, а й створює спільноту. «Армія має давати приклади взаємодії, колективної відповідальності, опіки, відчуття спини побратима», – каже інструктор «Вишколу» Барсуков.

Феміда згадує, як одного зі студентів відрахували за порушення правил. Він попросив начальника штабу взяти його назад – той сказав просити в однокурсників. «Вони вимуштрували його так, що наприкінці курсу він мав дуже гарні оцінки», – каже директорка.

Вміння будувати взаємини та комунікувати з побратимами критично важливе. На фронті атмосфера перетворюється на конкретні дії, говорить головний сержант 47-ї ОШБр Валерій Маркус.

«Якщо ваші люди не підходять до вас по поради, це вже не ваші люди, – розповідав Маркус сержантам своєї бригади. – Для сержанта це смерть». Кожен боєць має бачити командира і чути його голос, додає отець Дмитрієв. Хоча б у рацію – це означає, що він поруч.

В арміях НАТО софт скілам офіцерів приділяють окрему увагу. Рождественський з УКУ проводить триденні курси з військового лідерства, спираючись, зокрема, на алгоритми американської армії. На курсі військового лідерства Вест-Пойнт спочатку проходять розвиток характеру лідера, каже він. Потім – навчаються приймати рішення, розвивати емоційний інтелект, управляти конфліктами.

Обов’язкові програми навчання військового лідера у США – коучинг, менторинг, ментальна підтримка. Вони потрібні і в українській армії. «Ми відрізняємося від ворога мотивацією військового, – каже Дмитрієв. – Командир може її надавати».

Як «Вишкіл капітанів» змінює армію? «Поки що немає критичної маси випускників, аби ми бачили: у цьому батальйоні – 5–10 наших слухачів, і його результативність змінилася», – каже Феміда. Проєкт – поки стартап, робити висновки можна буде за шість місяців, вважає Многолєтній.

Команда «Вишколу» планує за три та за шість місяців опитати випускників, їхніх керівників і підпорядкованих про те, що вони використовують, а що не знадобилося в бою. У планах – формування спільноти випускників, курси підвищення кваліфікації, вузькоспеціалізовані програми для лідерів і командирів.

Американський центр тренувань військових «Форт Беннінг» виховує армійських лідерів з 1918 року. Базове тренування солдатів у центрі триває до 14 тижнів. Капітанський курс – вісім місяців, і на нього набирають найкращих з найкращих, каже директорка «Вишколу капітанів».

«Якби не воєнний час, ми б проводили набір за цією самою логікою, – додає Феміда. – Але зараз на посадах у ТрО – вчорашні цивільні. Їх треба готувати».

Війську потрібні освічені офіцери та їхні навички, тому швидкість так важлива, погоджується Зінчук із «Повернись живим». «Після перемоги курс може стати тривалішим – семестр чи два», – додає він.

Програма-мінімум для Genesis, SKELAR та інших бізнесів-партнерів – допомогти країні у війні. Програма-максимум? Український Вест-Пойнт.

Курси можуть перетворитися з інтенсиву для капітанів на освітній заклад зі спеціалізаціями для різних типів військ, вважає Штепа. «Мені дуже хотілося б, щоб ця ініціатива привела до якісних змін військової освіти в Україні», – каже він.

«Оцінюю задоволеність у 9 з 10, – каже Многолєтній про інвестицію у «Вишкіл капітанів». – А 10 з 10 не буває».

Матеріали по темі