Постійно спілкуйтесь зі своїм клієнтом. Не недооцінюйте силу гарної промови. Робота із даними – не обовʼязково біль. Люди – найефективніші, коли щасливі. Протягом трьох місяців близько 100 підприємців вчились будувати бізнес із викладачами американського університету Берклі на платформі Промприлад. Що вони винесли з навчання і які інсайти впроваджуватимуть у власний бізнес
«Хто вас придбає? Як я перетворю свої $400 000 інвестицій на $4 млн?». Ці питання викладачка університету Берклі Ронда Шрайдер адресує з екрану двом дівчинам. Вони дещо захекані: щойно закінчили танцювальний флешмоб. Це був фінал презентації мережі танцювальних студій для потенційних інвесторів. Тепер – час відповідати на питання.
У ролі стартаперів – студенти літньої школи університету Берклі, що проходила в івано-франківському центрі Промприлад. У ролі інвесторів – Шрайдер та її колега Готьє Вассер, директор UC Berkeley Fisher Center for Business Analytics.
Фінал навчання у літній школі Берклі на Промприладі – пітчинг бізнес-проєкту інвесторам
Протягом трьох місяців вони навчали підприємців будувати стартапи: винаходити та валідувати ідею, створювати продукт, спілкуватись із клієнтами та ставати лідерами. Презентація бізнес-ідей, над якими студентами працювали у групах, – кульмінація проєкту.
«Це було виснажливо; темп – скажений», – каже учасник школи Владислав Коробка, якого визнали найкращим тімлідом набору. Коробка поставив навчання у пріоритет. Він планує використовувати отримані знання у сімейному бізнесі із виготовлення ковбасок. Його підприємство знаходиться у Балаклії на Харківщині, яку ЗСУ звільнили у вересні 2022. Задача Коробки – відновити бізнес.
Такі школи – інвестиція у перемогу і швидке повоєнне відновлення, переконаний лідер проєкту з боку Берклі Готьє Вассер. «Креативність і вміння навчатись – ключовий фактор успіху для України, – каже він. – З мого досвіду у Кремнієвій долині, якщо ти гнучкий, розумний і творчий, можеш стати надзвичайно успішним».
Інтервʼю, робота з даними та техніка пітчу. Чому і як Берклі вчать підприємців
На початку школи група Коробки обрала бізнес-ідею з просування бренду України у світі. За півтори місяці стало очевидно: від неї треба відмовлятись. Валідацію, якої вимагали викладачі, концепція не пройшла. Перша перепона – велика кількість конкурентів, як-от всесвітня кампанія Be Brave Like Ukraine креативної агенції banda. Друга – складнощі із монетизацією.
Обрати і розвинути ідею – спільна задача всіх 15 груп. Перший приз від викладачів отримала концепція додатку для майбутніх підприємців та бізнесменів-початківців, що допомагає навігувати бюрократичними лабіринтами. Також серед фаворитів –сервіс, що допомагає інвестувати у витвори мистецтва, і застосунок для планування зустрічей із друзями. Другою ідеєю групи Коробки став тревел-проєкт для мандрівників, що люблять подорожувати соло.
Нежиттєздатність першого проєкту стала очевидною після кількох десятків інтервʼю із потенційними користувачами. Необхідність таких діалогів стала відкриттям для студентів. Мета цього інструменту – перевірити, чи потрібна комусь ваша бізнес-ідея. Мантра Шрайдер, що викладала цей блок: суть підприємництва не у візії чи продукті, а у вирішенні проблеми. «Знайдіть проблему, щодо якої вам особисто не все одно, – казала вона. – Інакше ніколи не зможете дійти до кінця».
Шрайдер радила провести щонайменше 30 інтервʼю. «Не всім студентам це подобалось, – сміється вона. – Втім, я працювала із підприємцями з Японії, України, Кореї, Кувейту – ніхто не любить інтервʼю».
Викладачка університету Берклі Ронда Шнайдер на врученні сертифікатів учасникам школи
Не любити не означає не бачити цінність. Для студента Адріана Косара настанова постійно спілкуватись із клієнтами стала однією з найцікавіших. «Ти не можеш раз поговорити з потенційними покупцями, підтвердити гіпотезу і піти щось робити, – каже він. – Потрібно багато якісного спілкування». У таких діалогах бізнесмен має говорити 10% часу, а клієнти – 90%, вчила Шрайдер.
Групі Косара теж довелось відмовитись від першої ідеї – і теж після спілкування з аудиторією. Вони почали із додатку для планування раціону і побачили: люди не люблять і не хочуть планувати. Команда вирішила орієнтуватись на іншу аудиторію – людей із проблемами зі здоровʼям – і вигадала додаток, у якому можна вивчати правила здорового харчування, знайти нутріціолога і прочитати відгуки на лікарів. «Якщо ви не продали ідею одній аудиторії, можливо, просто не тим продаєте», – ділиться інсайтом Коробка.
Розмови з клієнтами – частина методу Lean Startup, який викладала Шрайдер. Бізнесмен висуває гіпотезу і за допомогою інтервʼю намагається зрозуміти, чи є у споживачів проблема, до якої він пропонує рішення, і наскільки ця проблема болюча. «Якщо їм не все одно, але водночас є десять речей, актуальніших для них, – вашим рішенням ніхто не скористується», – додає Шрайдер.
Інші курси літньої школи – дизайн-мислення від викладача Берклі Дейва Рочліна, прототипування від серійного підприємця Сиріла Найджара, лідерство від професорки Mazars University Дельфін Джумель, робота із даними і техніка пітчу від Готьє Вассера.
Глобальна ідея навчального плану – створити «цілісного бізнесмена», пояснює Вассер. «Ти можеш бути хорошим підприємцем, але посереднім мислителем, – каже він. – Або гарним виконавцем, але слабким лідером».
Переможці пітчингу отримували від Берклі памʼятні подарунки
Такі освітні програми – частина глобальної стратегії Промприладу. «Хочемо стати проєктом, який буде переосмислювати країну, спільноти і міста», – каже директорка Фонду Промприлад Людмила Крижановська. Один із шляхів – розбудова бізнес-екосистеми, якою займається Центр підтримки бізнесу Промприладу. Його очолює Іванна Погребняк. Задача центру – створити простір, де підприємці налагоджують зв’язки, створюють продукти, знаходять команду, отримують знання, менторську підтримку та допомогу в пошуку фінансування.
Кошти на це залучає фонд, який очолює Крижановська. Один із давніх партнерів Промприладу – фонд WNISEF. На зарі заснування Промприладу організації зібрали близько $1 млн у зобовʼязаннях на спільній події у Києві. Потім WNISEF підтримали подію Get Together для інвесторів. «Нам сподобалося все: малі підприємці, екосистема, освітні програми і департамент інвестицій за прозорими дверима», – каже директорка програми місцевого економічного розвитку WNISEF Ірина Озимок.
Літня школа також пройшла за підтримки фонду. WNISEF оплатив роботу команди Берклі з розробки та впровадження програми. Сума інвестицій склала $32 000.
Загальний бюджет програми Крижановська оцінює у близько $100 000. Із них $75 000 – вартість послуг Берклі, які зробили Промприладу знижку у 50%. Близько 30% витрат покривали учасники школи, решту – партнери, зокрема, WNISEF та Державний департамент США.
Підприємці нового зразка. Як молоді бізнесмени можуть використати знання
Погребняк любить працювати за столом стоячи. Після лекції із дизайн-мислення від Рочліна вона зробила прототип ергономічного стола, який повторює форму корпусу та рук на столі, завдяки чому при роботі не напружуються мʼязи плеча. Погребняк не була учасницею програми і відвідувала лише деякі лекції. Цього вистачило, щоб запустити креативний процес.
Головний інсайт Крижановської, що була студенткою у літній школі, – не доводити презентацію до ідеального стану, а йти тестувати до клієнта. Як це працює у фандрейзингу? «Ми одразу йдемо до тих, для кого робимо пітч, і питаємо, що «включає» їх найбільше, – каже Крижановська. – Ринок краще розуміє, що потрібно».
Студенти літньої школи Берклі на презентації бізнес-ідей у Промприладі
Щоб трансформувати ідею у дію, її потрібно комусь показати, каже Вассер, який викладав студентам правила пітчу. «Не недооцінюйте силу мовлення, – наполягає він. – У щоденному житті підприємцю доводиться переконувати багатьох, тож завжди корисно знати, як презентувати».
Косар працює у платіжній платформі Corefy, що дозволяє онлайн-бізнесу приймати оплати по всьому світу через єдиний інтерфейс. Підприємця вразив масштаб мислення викладачів. «Вони питають: хочете бути єдинорогом? Тоді давайте порахуємо, скільки клієнтів вам потрібно за існуючої бізнес моделі та динаміки росту, – описує Косар. – Я зрозумів, наскільки довго нам треба йти до цього етапу». Зараз він міркує, як змінити бізнес-модель, щоб ефективніше масштабуватись.
Коробка працює над проєктом із пошуком житла у Берліні. Він почне із бота, який пізніше трансформує у платформу. Найкорисніший елемент у програмі для нього – прототипування. «Це було дуже цікаво – як будувати MVP, що можна продати користувачам на початковому етапі», – додає він. Наступний крок у підприємстві з виробництва ковбасок – валідація продукту і перевірка, чи дає нове обладнання якість, яка була раніше.
Готьє Вассер (праворуч) сподівається, його студенти зрозуміли: головне для підприємців – людські якос
Ще одне відкриття Косара – блок про нейролідерство, на якому студенти досліджували свою поведінку у стресових та звичайних ситуаціях. Шасливі люди – найпродуктивніші, зрозумів він. «Нам потрібно відходити від режиму ʼвсе погано, ми повільно зростаєм, хтось нафакапив – давайте розгрібатиʼ», – каже Косар. За американською системою навчання помилки – це добре, додає Погребняк.
Вассер сподівається, що поза знань з управління даними, пошуку рішень і менеджменту, його студенти зрозуміли: фундаментальне – людські якості. «Головне – стежити за власним моральним компасом, – каже він. – Якщо ви зростаєте як гарні особистості і працюєте над цим щодня – будете на правильному шляху».
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
