Постійно спілкуйтесь зі своїм клієнтом. Не недооцінюйте силу гарної промови. Робота із даними – не обовʼязково біль. Люди – найефективніші, коли щасливі. Протягом трьох місяців близько 100 підприємців вчились будувати бізнес із викладачами американського університету Берклі на платформі Промприлад. Що вони винесли з навчання і які інсайти впроваджуватимуть у власний бізнес
🎬 YouTube-проєкт Forbes Next про майбутніх зірок українського бізнесу. Новий випуск про бренд Shemax, який заробляє понад 100 млн на пилососах для пилу від нігтів👉 Дивіться за цим лінком
«Хто вас придбає? Як я перетворю свої $400 000 інвестицій на $4 млн?». Ці питання викладачка університету Берклі Ронда Шрайдер адресує з екрану двом дівчинам. Вони дещо захекані: щойно закінчили танцювальний флешмоб. Це був фінал презентації мережі танцювальних студій для потенційних інвесторів. Тепер – час відповідати на питання.
У ролі стартаперів – студенти літньої школи університету Берклі, що проходила в івано-франківському центрі Промприлад. У ролі інвесторів – Шрайдер та її колега Готьє Вассер, директор UC Berkeley Fisher Center for Business Analytics.
Протягом трьох місяців вони навчали підприємців будувати стартапи: винаходити та валідувати ідею, створювати продукт, спілкуватись із клієнтами та ставати лідерами. Презентація бізнес-ідей, над якими студентами працювали у групах, – кульмінація проєкту.
«Це було виснажливо; темп – скажений», – каже учасник школи Владислав Коробка, якого визнали найкращим тімлідом набору. Коробка поставив навчання у пріоритет. Він планує використовувати отримані знання у сімейному бізнесі із виготовлення ковбасок. Його підприємство знаходиться у Балаклії на Харківщині, яку ЗСУ звільнили у вересні 2022. Задача Коробки – відновити бізнес.
Такі школи – інвестиція у перемогу і швидке повоєнне відновлення, переконаний лідер проєкту з боку Берклі Готьє Вассер. «Креативність і вміння навчатись – ключовий фактор успіху для України, – каже він. – З мого досвіду у Кремнієвій долині, якщо ти гнучкий, розумний і творчий, можеш стати надзвичайно успішним».
Інтервʼю, робота з даними та техніка пітчу. Чому і як Берклі вчать підприємців
На початку школи група Коробки обрала бізнес-ідею з просування бренду України у світі. За півтори місяці стало очевидно: від неї треба відмовлятись. Валідацію, якої вимагали викладачі, концепція не пройшла. Перша перепона – велика кількість конкурентів, як-от всесвітня кампанія Be Brave Like Ukraine креативної агенції banda. Друга – складнощі із монетизацією.
Обрати і розвинути ідею – спільна задача всіх 15 груп. Перший приз від викладачів отримала концепція додатку для майбутніх підприємців та бізнесменів-початківців, що допомагає навігувати бюрократичними лабіринтами. Також серед фаворитів –сервіс, що допомагає інвестувати у витвори мистецтва, і застосунок для планування зустрічей із друзями. Другою ідеєю групи Коробки став тревел-проєкт для мандрівників, що люблять подорожувати соло.
Нежиттєздатність першого проєкту стала очевидною після кількох десятків інтервʼю із потенційними користувачами. Необхідність таких діалогів стала відкриттям для студентів. Мета цього інструменту – перевірити, чи потрібна комусь ваша бізнес-ідея. Мантра Шрайдер, що викладала цей блок: суть підприємництва не у візії чи продукті, а у вирішенні проблеми. «Знайдіть проблему, щодо якої вам особисто не все одно, – казала вона. – Інакше ніколи не зможете дійти до кінця».
Шрайдер радила провести щонайменше 30 інтервʼю. «Не всім студентам це подобалось, – сміється вона. – Втім, я працювала із підприємцями з Японії, України, Кореї, Кувейту – ніхто не любить інтервʼю».
Не любити не означає не бачити цінність. Для студента Адріана Косара настанова постійно спілкуватись із клієнтами стала однією з найцікавіших. «Ти не можеш раз поговорити з потенційними покупцями, підтвердити гіпотезу і піти щось робити, – каже він. – Потрібно багато якісного спілкування». У таких діалогах бізнесмен має говорити 10% часу, а клієнти – 90%, вчила Шрайдер.
Групі Косара теж довелось відмовитись від першої ідеї – і теж після спілкування з аудиторією. Вони почали із додатку для планування раціону і побачили: люди не люблять і не хочуть планувати. Команда вирішила орієнтуватись на іншу аудиторію – людей із проблемами зі здоровʼям – і вигадала додаток, у якому можна вивчати правила здорового харчування, знайти нутріціолога і прочитати відгуки на лікарів. «Якщо ви не продали ідею одній аудиторії, можливо, просто не тим продаєте», – ділиться інсайтом Коробка.
Розмови з клієнтами – частина методу Lean Startup, який викладала Шрайдер. Бізнесмен висуває гіпотезу і за допомогою інтервʼю намагається зрозуміти, чи є у споживачів проблема, до якої він пропонує рішення, і наскільки ця проблема болюча. «Якщо їм не все одно, але водночас є десять речей, актуальніших для них, – вашим рішенням ніхто не скористується», – додає Шрайдер.
Інші курси літньої школи – дизайн-мислення від викладача Берклі Дейва Рочліна, прототипування від серійного підприємця Сиріла Найджара, лідерство від професорки Mazars University Дельфін Джумель, робота із даними і техніка пітчу від Готьє Вассера.
Глобальна ідея навчального плану – створити «цілісного бізнесмена», пояснює Вассер. «Ти можеш бути хорошим підприємцем, але посереднім мислителем, – каже він. – Або гарним виконавцем, але слабким лідером».
Такі освітні програми – частина глобальної стратегії Промприладу. «Хочемо стати проєктом, який буде переосмислювати країну, спільноти і міста», – каже директорка Фонду Промприлад Людмила Крижановська. Один із шляхів – розбудова бізнес-екосистеми, якою займається Центр підтримки бізнесу Промприладу. Його очолює Іванна Погребняк. Задача центру – створити простір, де підприємці налагоджують зв’язки, створюють продукти, знаходять команду, отримують знання, менторську підтримку та допомогу в пошуку фінансування.
Кошти на це залучає фонд, який очолює Крижановська. Один із давніх партнерів Промприладу – фонд WNISEF. На зарі заснування Промприладу організації зібрали близько $1 млн у зобовʼязаннях на спільній події у Києві. Потім WNISEF підтримали подію Get Together для інвесторів. «Нам сподобалося все: малі підприємці, екосистема, освітні програми і департамент інвестицій за прозорими дверима», – каже директорка програми місцевого економічного розвитку WNISEF Ірина Озимок.
Літня школа також пройшла за підтримки фонду. WNISEF оплатив роботу команди Берклі з розробки та впровадження програми. Сума інвестицій склала $32 000.
Загальний бюджет програми Крижановська оцінює у близько $100 000. Із них $75 000 – вартість послуг Берклі, які зробили Промприладу знижку у 50%. Близько 30% витрат покривали учасники школи, решту – партнери, зокрема, WNISEF та Державний департамент США.
Підприємці нового зразка. Як молоді бізнесмени можуть використати знання
Погребняк любить працювати за столом стоячи. Після лекції із дизайн-мислення від Рочліна вона зробила прототип ергономічного стола, який повторює форму корпусу та рук на столі, завдяки чому при роботі не напружуються мʼязи плеча. Погребняк не була учасницею програми і відвідувала лише деякі лекції. Цього вистачило, щоб запустити креативний процес.
Головний інсайт Крижановської, що була студенткою у літній школі, – не доводити презентацію до ідеального стану, а йти тестувати до клієнта. Як це працює у фандрейзингу? «Ми одразу йдемо до тих, для кого робимо пітч, і питаємо, що «включає» їх найбільше, – каже Крижановська. – Ринок краще розуміє, що потрібно».
Щоб трансформувати ідею у дію, її потрібно комусь показати, каже Вассер, який викладав студентам правила пітчу. «Не недооцінюйте силу мовлення, – наполягає він. – У щоденному житті підприємцю доводиться переконувати багатьох, тож завжди корисно знати, як презентувати».
Косар працює у платіжній платформі Corefy, що дозволяє онлайн-бізнесу приймати оплати по всьому світу через єдиний інтерфейс. Підприємця вразив масштаб мислення викладачів. «Вони питають: хочете бути єдинорогом? Тоді давайте порахуємо, скільки клієнтів вам потрібно за існуючої бізнес моделі та динаміки росту, – описує Косар. – Я зрозумів, наскільки довго нам треба йти до цього етапу». Зараз він міркує, як змінити бізнес-модель, щоб ефективніше масштабуватись.
Коробка працює над проєктом із пошуком житла у Берліні. Він почне із бота, який пізніше трансформує у платформу. Найкорисніший елемент у програмі для нього – прототипування. «Це було дуже цікаво – як будувати MVP, що можна продати користувачам на початковому етапі», – додає він. Наступний крок у підприємстві з виробництва ковбасок – валідація продукту і перевірка, чи дає нове обладнання якість, яка була раніше.
Ще одне відкриття Косара – блок про нейролідерство, на якому студенти досліджували свою поведінку у стресових та звичайних ситуаціях. Шасливі люди – найпродуктивніші, зрозумів він. «Нам потрібно відходити від режиму ʼвсе погано, ми повільно зростаєм, хтось нафакапив – давайте розгрібатиʼ», – каже Косар. За американською системою навчання помилки – це добре, додає Погребняк.
Вассер сподівається, що поза знань з управління даними, пошуку рішень і менеджменту, його студенти зрозуміли: фундаментальне – людські якості. «Головне – стежити за власним моральним компасом, – каже він. – Якщо ви зростаєте як гарні особистості і працюєте над цим щодня – будете на правильному шляху».
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.