Чи погодиться Нацбанк полегшити податковій доступ до банківської таємниці, коли НБУ скасує обмеження на карткові перекази, яким регулятор бачить майбутнє іпотеки в Україні та коли інфляція піде на спад? Про це та багато іншого у великому інтерв'ю голови Національного банку Андрія Пишного
Подарунок для справжніх лідерок та лідерів
Сертифікат Forbes — річний доступ до якісної аналітики, інсайтів та історій успіху, що змінюють мислення. Деталі та замовлення
Наприкінці 2024 року в зоні відповідальності Національного банку сталися дві знакові події: інфляція досягнула двознакових показників, а НБУ в грудні розпочав цикл підвищення облікової ставки. У другому півріччі інфляція піде на спад, впевнений голова НБУ Андрій Пишний.
Крім стримування зростання цін, Нацбанк має інші виклики: дискусія з Мінфіном про часткове розкриття банківської таємниці, боротьба з дропами (на що жаліються волонтери), перегляд іпотечних програм та можливе регулювання ринку криптовалют.
Як облікова ставка вплине на поведінку банків і підприємців, яке бачення мабутнього ринку іпотеки, чи зʼявиться в Україні поштовий банк та коли НБУ скасує обмеження на карткові перекази?
Інтервʼю відредаговано та скорочено для зрозумілості.
Про розкриття банківської таємниці та фінансові обмеження
Нещодавно міністр фінансів Сергій Марченко допустив, що податківці отримають доступ до банківської таємниці. Яка ваша позиція і чи обговорювалося це питання з очільником Мінфіну?
Банківська таємниця – один із фундаментальних інститутів довіри до банків і фінансової системи. Цивільний кодекс чітко визначає, що банки є гарантами таємниці банківського рахунку.
НБУ готовий обговорювати процедуру, регламенти, але не може погодитися з безконтрольним та необмеженим позасудовим доступом до банківської таємниці для будь-якого органу. Має бути дотримана відповідна процедура.
Йдемо в Євросоюз. Там є практика, вимоги для боротьби з легалізацією та ухиленням від сплати податків, але ніде немає необмеженого доступу до банківської таємниці. Тому не можна сказати, що банківські дані будуть розкриті в неконтрольованому й нерегламентованому обсязі.
Якщо це будуть зашифровані дані без персоналізації особи. Чи влаштує такий підхід НБУ?
НБУ влаштує дотримання базових принципів і розуміння цінності банківської таємниці, як обовʼязкового елементу фінансової стабільності. Наразі про деталі регулювання говорити передчасно, іде міжвідомча взаємодія.
Комунікуємо з правоохоронними й податковими органами, депутатами, іншими органами влади. Ми чітко позиціонуємо, що банківська таємниця – фундаментальний інститут, не менш важливий за презумпцію невинуватості.
Восени НБУ запровадив обмеження для карткових переказів. Чи бачите ви результати цієї протидії дропам, які цифри? І як багато скарг ви отримуєте від людей, що постраждали через ці обмеження?
У жовтні 2024-го, коли почали діяти обмеження, обсяги переказів у СЕП між різними банками зросли на майже 6,2 млрд грн за одночасного скорочення обсягів переказів за реквізитами карток. Надалі обсяги стабілізувались і мали місце сезонні коливання, які ще аналізуємо.
Одразу попереджали, що цей ліміт сам собою не здатний вирішити проблему дропів. Це можна зробити лише за допомогою комплексу заходів, зокрема зі зміною законодавства.
Один із заходів – впровадження спеціального реєстру, який допоможе виявляти дропи. Його розроблення триває.
Це складна тема, що порушила цілий пласт питань, які, зокрема, стосуються банківської таємниці. І компроміс не має підважити цей інститут.
Крім наших заходів, банки мають самі вдосконалювати свої системи внутрішнього контролю і застосовувати ризик-орієнтований підхід, побудований на принципі «знай свого клієнта». Дропів не було б, якби банки належним чином досліджували профіль клієнта під час онбордингу та брали до уваги його трансакційну історію.
1 лютого набрав чинності меморандум, за яким банки визначили відповідну процедуру перевірки клієнтів. Місяць–два дивитимемось, як працюватимуть оновлені процеси. Якщо вони будуть ефективними, НБУ, як і обіцяв, скасує обмеження у 150 000 грн для карткових переказів.
На якому етапі відповідний законопроєкт про створення реєстру дропів?
Питання виявилось складнішим, ніж ми вважали. Бачу потребу взяти трохи додаткового часу, аби концепція цього закону набула чіткого контуру. Місяців за два впораємося.
Волонтери скаржаться на обмеження Нацбанку, зокрема на те, що часто платежі за якісь військові речі здійснюються без формальних процедур. Чи шукаєте ви способи полегшити їхнє життя?
Наголошу: немає масових скарг. Ми ретельно моніторимо це питання. У грудні 2024-го НБУ аналізував інформацію від найбільших банків – емітентів карток щодо їхньої роботи з волонтерами та скарг на обмеження.
Скарги були лише в одного з банків-респондентів – чотири звернення, з яких стосовно одного клієнта ухвалено рішення про незастосування обмеження, а стосовно трьох – обмеження залишили без змін через невідповідність вимогам НБУ.
Кількість клієнтів – фізосіб з підтвердженою волонтерською діяльністю серед банків-респондентів становила 5936. Водночас кількість клієнтів, які зверталися для підтвердження своєї діяльності як волонтерської і яким банки залишили обмеження без змін через невідповідність, становить 787.
Парламент готує закон про віртуальні активи. І регулятором ринку пропонують зробити НБУ. Наскільки ви залучені до обговорення і чи готові взяти на себе такий досить складний ринок?
Треба дати більше відповідей, ніж просто – хто буде регулятором. НБУ комплексно аналізує питання, який вплив віртуальні активи мають на наші ключові мандати: забезпечення цінової і фінансової стабільності, боротьба з легалізацією незаконних коштів тощо.
НБУ готовий до предметного обговорення цих питань для найкращого врегулювання як на рівні парламенту, так і з міжнародними партнерами, насамперед ЄС. Тим більше, що на рівні ЄС запрацювала директива MICA.
НБУ готовий взяти на себе ту частину відповідальності, яка буде необхідною для роботи ринку. Цей ринок має дати нові можливості, не створюючи небезпечного регуляторного арбітражу, а також не генеруючи безконтрольні та небезпечні ризики.
Поштобанк, Revolut, тиск на mono та заміна долара на євро
«Укрпошта» недавно оголосила, що уряд передав їй PinBank для створення поштобанку. Ви не підтримували ідею єдиного поштобанку, пропонуючи створити банк інклюзії з обмеженою ліцензією. Чи знали ви про передавання акцій? Яку процедуру потрібно пройти «Укрпошті» для запуску банку?
Ми були поінформовані про плани уряду передати акції банку з Фонду держмайна до Мінрегіону. Це передавання не вимагало окремих рішень НБУ. Але наступне передавання банку від міністерства будь-кому має відбуватися за дотримання всіх ліцензійних процедур та вимог НБУ.
Не просто підтримував, а був серед авторів ідеї про створення банку фінансової інклюзії, який має вирішити питання доступності отримання фінансових послуг. Це обмежена банківська ліцензія, в межах якої послуги зможуть отримувати клієнти на територіях, позбавлених фінансового сервісу та послуг.
Сподіваємося на ухвалення закону про фінансову інклюзію в редакції, запропонованій НБУ. Це принципово. І це отримало підтримку МВФ. Це забезпечить дотримання банком фінансової інклюзії всіх вимог і нормативів НБУ.
Важливо, щоб будь-який ринок мав елемент конкуренції. Вона впливає на якість та вартість послуг. Проти монополії.
Розраховуємо, що наше бачення фінансової інклюзії дасть змогу не лише «Укрпошті», але й іншим поштовим операторам долучитися до цього ринку. Бачимо сьогодні таку зацікавленість. Не варто звужувати питання до однієї компанії.
Обмежена банківська ліцензія дає змогу великим роздрібним мережам, здатним обслуговувати значну кількість клієнтів та відділень, створити окрему юридичну особу – банк фінансової інклюзії, і, використовуючи наявну інфраструктуру, надавати фінансові послуги населенню та малому бізнесу.
Розглядали опцію, коли чинні банки, що мають проблему з ефективністю, могли б знайти себе в банку фінансової інклюзії.
«Укрпошта» до вас поки не зверталася з цього питання?
Ні. Наразі уряд передав акції банку Мінрегіону, а це не потребує нашого погодження.
У контексті держбанків також є історія з ТЦ «Гулівер», який винен Ощадбанку та Укрексімбанку понад $600 млн. Але у власника актив забрали в АРМА, то ж держбанки можуть не отримати коштів. Чи непокоїть вас ця ситуація і чи вплине це на держбанки?
У контексті держбанків є багато різних історій. Я не відстежую в онлайн-режимі, що там відбувається за кожним проблемним активом. Якщо будь-який банк у системі недоотримує належні суми, це справді питання. Але ним має займатися менеджмент банку та наглядова рада.
Чи звертався до вас Revolut щодо виходу на український ринок? Чи потрібно йому пройти якісь дозвільні процедури?
Жодних звернень не було. Ми моніторимо ситуацію та беремо до уваги інформацію в публічному просторі. Якщо НБУ побачить порушення законодавства з боку компаніі, відреагуємо негайно і відповідно. Також взаємодіємо з регуляторами інших країн для дослідження цього питання.
Литва, Велика Британія, європейський Центробанк?
Та інші країни, їх перелік суттєво ширший. Звісно, НБУ звернув увагу на резонансні заяви та повʼязані з ними події, ми маємо всебічно дослідити питання, які лунають. Але наразі жодних процедур, жодних перемовин, жодної адміністративної комунікації в Нацбанку не відбувається.
У меморандумі з МВФ з’явився маяк щодо пов’язаності з банками компаній – надавачів критичних послуг. Чому цей закон настільки важливий для НБУ?
Безперебійна робота фінансового сектору залежить від якості послуг третіх осіб, як-от дата-центри, інтернет-провайдери, сервісні компанії тощо.
Зосереджуємось як на підвищенні стійкості самих суб’єктів фінсектору, так і на стійкості критичних третіх сторін через запровадження регуляторних вимог та технічних стандартів.
Є закон про критичну інфраструктуру, за яким НБУ визначає державну політику у фінансовій, страховій та банківській сферах щодо забезпечення стійкості такої інфраструктури.
Також триває робота у межах імплементації європейського законодавства у цій сфері.
Наскільки профільному комітету Верховної Ради та ринку ця ідея не подобається? Ми бачили стенограму засідання комітету – представники деяких банків не підтримали бачення НБУ. Особливо проти були Універсал Банк та monobank, які працюють разом. Чи є дискусія з ринком і нардепами?
Не зводьте питання до якоїсь однієї юрособи або одного банку. Не лише Універсал Банк може критично залежати від третіх осіб, а й будь-хто з наших піднаглядних: ПриватБанк, Ощадбанк, Укрексімбанк, Райффайзен Банк. Усі вони так чи інакше мають функціонал третіх осіб, які критично впливають на забезпечення безперебійної роботи.
Ми просуватимемо цей діалог на рівні асоціацій, щоб банки зрозуміли суть регуляцій. У межах діалогу буде напрацьовано текст законопроєкту, який, сподіваюся, підтримає парламент.
Чи очікувати банківському ринку цьогоріч повторення історії з оподаткуванням у 50%? НБУ був проти й минулого року, але парламент вирішив інакше.
Сподіваюся, утретє це не повториться. Банки та фінустанови – єдиний сектор, який і так сплачує підвищену ставку у 25% податку на прибуток. Повторна і ретроспективна – ця історія не додала ані довіри до податкової системи, ані інвестиційної привабливості банківській системі. Тому що були комунікації, що цей податок має виключний характер лише за результатами 2023 року.
Попри це, банки залишилися фінансово стійкими й успішно пройшли другий етап переходу на трирівневу структуру капіталу. Сьогодні всі банки виконують вимогу щодо достатності регулятивного капіталу. Можливо, в якихось банках сплата податку вплине на норматив достатності, але поки що ми не бачимо критичних сигналів.
Розглядатимемо плани капіталізації, де це буде потрібно, однак не бачимо суттєвого негативного впливу на фінансову стійкість. Проте гіпотетичний вплив цього рішення – зменшення на 20% потенційної спроможності банків наростити кредитний портфель.
Нещодавно Молдова перейшла на використання євро замість долара як основної валюти для розрахунку офіційного курсу нацвалюти. У нас також ЄС – головний торговельний партнер. Чи розглядає НБУ можливість привʼязати гривню до євро замість долара?
Йдеться не про привʼязку курсу нацвалюти до якоїсь іншої (євро чи долара), а про курсоутворюючу валюту, яка домінує в операціях центробанку на валютному ринку і від курсу гривні відносно якої визначаються курси гривні до інших валют.
В Україні історично такою валютою був долар США. Наразі ж на тлі євроінтеграційних процесів і зростання економічних звʼязків з ЄС вага євро посилюється, що посилює аргументи на користь зміни курсоутворюючої валюти.
Чи готові ми зараз анонсувати таке рішення? Ні. Такого рішення наразі на столі немає. Це питання перспективи.
Ми постійно аналізуємо ситуацію, дивимося на неї з усіх точок зору. Профільний департамент обговорює це питання з ринком. Але не можна казати, що завтра щось відбудеться і така зміна курсоутворюючої валюти стане фактом
Голова Національного банку Андрій Пишний Фото пресслужба НБУ
Про інфляцію, курс долара та кредитування
В НБУ пояснювали причини зростання цін, зокрема, впливом тимчасових факторів, як-от погані врожаї. Але тепер констатуєте пришвидшення й базової інфляції. Наскільки ви її недооцінили й наскільки вона ще буде впливати на ціни?
Бачили ризики і прогнозували пришвидшення інфляції, тому наприкінці першого півріччя зупинили цикл пом’якшення процентної політики.
Неможливо було точно визначити наслідки посухи, наскільки тривалими будуть відключення електроенергії, яким буде її дефіцит, кількість повітряних атак. Наприклад, тривалість повітряних тривог у 2024 році була майже на 170% більшою, ніж у 2023-му, і на 380% більшою, ніж у 2022-му.
Несприятливі погодні умови, витрати бізнесу на автономне енергозабезпечення, певний внесок зробила і девальвація. Через це базова інфляція також зростає швидше за прогноз і становить 10,7% за підсумками 2024 року.
Саме тому НБУ в грудні та січні посилював процентну політику, щоб інфляційні очікування залишалися під контролем, а інтерес до заощаджень у гривні зберігався. Належні монетарні умови потрібні, щоб не допустити розкручування інфляційної спіралі, яке загрожувало б тривалим сплеском інфляції.
Один із важливих факторів тиску на ціни – дефіцит кадрів та розбалансування ринку праці. Чи відбуваються в НБУ і загалом у владі дискусії, що з цим робити?
Визначальний вплив матиме безпековий фактор. Війна триває, тож актуальними є ризики, які вона несе, – ризики втрати території, втрати виробництв, зростання міграційного потоку тощо.
На сьогодні за кордоном близько 7 млн вимушених мігрантів з України. Зокрема, у 2024 році виїхали 500 000 людей. Якщо в 2025-му безпекова ситуація залишиться такою самою чи погіршиться, це надалі тиснутиме на ринок праці. Як і мобілізація.
З огляду на слова президента, що ми ніколи не були так близько до миру, сподіваємося на поступове зменшення тиску цих факторів. Частина мігрантів повертатиметься, сімʼї будуть воззʼєднуватися, і життя поступово повернеться до нормального стану.
Тобто без вищезазначених факторів сподіватися на поліпшення не треба?
Зменшити диспропорції на ринку праці в короткостроковому періоді, на жаль, неможливо. Це завдання тривалішої перспективи, яке вимагатиме належних безпекових умов та розроблення державних програм для повернення мігрантів та залучення демобілізованих українців до ринку праці.
Наскільки в другому півріччі та на початку цього року менш привабливими стали гривневі активи? Чи бачите ви через це зміну поведінки бізнесу та населення?
Бачимо певне уповільнення зростання строкових депозитів, на це мала вплив і проінфляційна динаміка, і додаткове оподаткування депозитів.
Натомість привабливість ОВДП зберігається. За два роки портфель гривневих ОВДП у населення зріс з 15 млрд грн до 40 млрд грн. Тож не можна сказати, що гривневі активи не привабливі.
Перегляд облікової ставки спрямований, зокрема, на захист гривневих заощаджень від знецінення. Розраховуємо, що трансмісія спрацює і банки найближчим часом переглянуть процентну політику й запропонують адекватні ставки, зважаючи на інфляційні очікування.
Грудневе рішення підвищити облікову ставку на 0,5 в.п. зупинило зниження депозитних ставок у банках, а в деяких ставки дещо зросли.
НБУ очікує на уповільнення інфляції в другому півріччі й прогнозує її значення – 8,4% на кінець року. Середні депозитні ставки зараз 13%, тому навіть з огляду на оподаткування вони покривають інфляційні очікування. Водночас очікуване збільшення ставок за депозитами має підтримати попит на гривневі інструменти.
З чим повʼязуєте суттєве зростання попиту на валюту наприкінці минулого року?
Коротка відповідь: сезонність, рекордні бюджетні витрати та психологічний фактор. Люди традиційно реагують на несприятливий інформаційний фон та безпековий контекст зростанням попиту – диверсифікують ризики за рахунок валюти.
Якби гривня втратила довіру, то на валютному ринку опинилися б не лише сотні мільярдів з поточних рахунків, але й поступово кошти зі строкових інструментів, бо навіщо ризикувати.
Зростання інтервенцій НБУ прямо корелює з бюджетними витратами в грудні. Видатки сягнули рекордних майже 707 млрд грн. Значний обсяг із них спрямований на валютний ринок, ураховуючи величезні потреби країни в імпортованих товарах, зокрема зброї.
Натомість у грудні ми отримали рекордний обсяг фінансової допомоги – $9,5 млрд та наростили наші міжнародні резерви, попри вищі валютні інтервенції.
Коли кажуть, що в 2024-му попит населення на валюту значно зріс, варто пам’ятати, що ми не бачили реального попиту в 2023-му. Бо діяли обмеження для банків на продаж готівкової валюти, тож значна частина попиту була в тіні.
У 2024-му ми бачимо реальну картину попиту і маємо зростання пропозиції – обсяг ринку без участі НБУ зріс більше ніж у три рази, маємо спред менше ніж 1%, а головне – ми здатні впливати на ситуацію.
Крім заощаджень, попит на готівкову валюту також генерують дрібні с/г підприємства, малий бізнес, волонтери тощо. Частково на готівковий сегмент перейшов попит із безготівкового – обсяги купівлі населенням безготівкової валюти минулого року знизилися на 18%.
Чи відтерміновують рішення НБУ з пом’якшення валютних обмежень нинішній рівень інфляції та стан валютного ринку?
Минулого року практично щомісяця НБУ пом’якшував якісь обмеження. Масштабний пакет у травні суттєво розширив можливості й дав змогу сотням підприємств сплатити за старими боргами та частково виплатити дивіденди.
Надалі логіка валютної лібералізації залишиться незмінною – вона має давати українській економіці додану вартість у формі нового капіталу, нових інвестицій, зростання продуктивності. Та наш основний пріоритет – макрофінансова стабільність.
Ми не даємо жодних запевнень щодо строків і графіка валютної лібералізації, але Стратегія валютної лібералізації залишається актуальною.
Про монетарну політику та кредитування
Частина аналітиків вважає, що зараз монетарна трансмісія працює дуже слабко. Які ваші очікування від підвищення облікової ставки? Виглядає так, що НБУ не може не піднімати ставку, але великого впливу це не має.
Після повномасштабного вторгнення НБУ був змушений відмовитись від інфляційного таргетування та плаваючого курсу. Це дало змогу втримати ситуацію, але, як і будь-який «турнікет», ці заходи з часом стають більше небезпечними, ніж корисними.
З кінця 2022-го НБУ почав застосовувати заходи для відновлення впливу облікової ставки та фактично повернення впливу трансмісії на ставки банків, гривневих запозичень уряду та мотиви поведінки економічних агентів.
Це, зокрема, зміна до нормативів обов’язкового резервування, бенчмарк-ОВДП, тримісячні депсертифікати та ліміти, привʼязані до динаміки строкових депозитів. Це і є неконвенційний операційний дизайн.
Здебільшого завдяки цьому облікова ставка відновила функціональність. Цей процес не можна назвати завершеним або достатнім – він триває.
Ринок реагує на зміну процентної політики, зокрема у грудні низка приватних банків підвищили депозитні ставки. Поки реакція банків, що мають найбільшу ринкову владу, є незначною, але є певний часовий лаг трансмісії.
У січні наш імпульс посилився додатковим підвищенням ставки.
Не можна казати, що облікова ставка не працює. Але правда в тому, що тільки мікс політик є сьогодні ефективним. Це поєднання процентної політики разом із валютно-курсовою, обмеженнями та неконвенційним операційним дизайном, що доповнюються вербальними інтервенціями.
А який стимул має бути в банків підвищувати депозитні ставки, якщо в них вистачає ліквідності?
Такий самий, як і у 2023 році, коли банки суттєво підняли ставки за того самого профіциту ліквідності. Однак у 2025 році є й відмінності, які сприятимуть дієвості рішення, одна з них – розвиток кредитування, для якого банкам потрібна ліквідність
Монетарний імпульс передається через депозитні та кредитні операції між банками та НБУ. Вимоги до обов’язкового резервування зберігаються. Ліміт вкладень банків у тримісячні депсертифікати залежить від обсягу й динаміки приросту строкових депозитів.
Щоб обсяг депозитів зростав, банк має запропонувати відповідну процентну ставку вкладнику. Конкуренція повернулась і зростає як на ринку депозитів, так і на ринку кредитів. Збільшення обсягів депозитів також дає змогу більше кредитувати.
У 2024-му кредитування суттєво зросло: чистий кредитний портфель юросіб збільшився на понад 20%, фізосіб – майже на 40%. Ця тенденція збережеться у 2025-му, тож банкам потрібно фондуватись.
Голова Національного банку Андрій Пишний
Продовжуючи питання кредитування, які зараз актуальні дані за позиками в енергетиці?
За вісім місяців із моменту підписання банками Меморандуму про підтримку відновлення енергетики відкрито фінансування на 13 млрд грн за пільговими ставками. Це проєкти з відновлення 530 МВт енергогенерації, якими охоплена 21 область.
Одна з поширених причин відмови в кредиті – взяли позику в іншому банку, де зробили кращу пропозицію. Це свідчить, що ринок повертається до нормальності, конкуренція зростає.
Зараз, на щастя, відключень світла не так багато. Чи не зменшився попит бізнесу на такі кредити?
Не зменшився, у грудні обсяг заявок до банків був одним із найбільших за весь час: 261 заявка на суму 4,3 млрд грн.
Чи влаштовує вас кредитування за пільговою програмою «єОселя»? Бо це не дуже стимулює розвиток ринкової іпотеки в країні.
Домінування субсидійованого кредитування – це ще одна реальність, створена війною. Треба віддати належне програмам, які втримали ринок і підтримали позичальників у критичний момент, але прийшов час розглядати ширший контекст.
Програми потребують перепрограмування, щоб стати ще ефективнішими і спрямовувати державний ресурс саме туди, де його потребують найбільше і де він дає найкращий ефект для відновлення та розвитку. Саме так дивимося на «єОселю». Думаємо над розвитком іпотеки як над комплексним питанням.
Хочемо піти шляхом, як і зі Стратегією розвитку кредитування, коли заклали рамку. Обʼєднати експертизу та зусилля відомств на базі Ради з фінстабільності. Окремо над цим працюють асоціації НАБУ та АУБ. Знаю, що процес уже розпочато.
Доступна іпотека – дуже важлива тема, не лише економічна та банківська, а й екзистенційна – люди мають повертатися до України. Вважаємо, що суттєвий вплив матиме розвʼязання питання страхування воєнних ризиків. Це може бути одним із каталізаторів процесу.
Також важливі дерегуляція ринку нерухомості, взаємодія з міжнародними партнерами, приватним капіталом, нові інструменти фінансування, спеціалізація фінансових установ тощо.
Треба спробувати скласти всі пазли, щоб іпотека запрацювала як ринковий інструмент, а не лише як субсидійоване кредитування, бо тоді стійку модель не збудувати. Знаю, що на цьому питанні ламали зуби неодноразово, однак ми налаштовані атакувати цю проблему, уряд також узяв низький старт.
Коли така стратегія для іпотеки може з’явитись?
Не заганяйте поки в якісь рамки. Це комплексне фундаментальне питання. Повинні мати спільну рамку і розуміння з урядом, партнерами та з ринком. Розраховую на дискусію з МВФ у лютому і залученість Світового банку. Не зволікатимемо.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
