Нацбанк презентував свою нову стратегію, в якій головними цілями назвав стійкість гривні та недопущення високої інфляції, а також стабільну фінансову систему, яка допоможе у відновленні після завершення війни. Що цікавого у цій стратегії?
Національний банк презентував нову стратегію під назвою «Фінансова фортеця». Вона змінила попередню, довоєнну, стратегію, розраховану до 2025 року.
Нинішня стратегія безстрокова, але розбита на два періоди – «фокус спротиву», тобто під час війни, та «фокус відновлення».
Головний месседж, який доносили топи Нацбанку на презентації 22 травня, – регулятор налаштований «за будь-яких умов» забезпечувати цінову на фінансову стабільність під час війни та всіляко підтримувати відновлення країни після.
Forbes попросив економістів і експертів банківського сектора виділити найважливіше та найцікавіші у цьому програмному документі. На жаль, половина опитаних ще не встигла вивчити документ. Асоційований експерт «CASE Україна» Євген Дубогриз та фінансовий аналітик групи ICU Михайло Демків вивчили стратегію і виділили головні ідеї (ще один зі співрозмовників назвав її здебільшого піаром Нацбанку і відмовився коментувати).
Цілі стратегії НБУ
Стратегія містить п'ять цілей, яких регулятор планує досягнути:
- Стійка гривня (поступове послаблення та зняття валютних обмежень, поступовий перехід до гнучкості обмінного курсу, повернення фокусу монетарної політики на інфляцію, розроблення стратегії повернення до інфляційного таргетування, валютної лібералізації та переходу до гнучкого обмінного курсу);
- Фінансова стабільність (збалансоване регулювання та нагляд; стійка та спроможна банківська система; страховий ринок, готовий підтримувати відновлення; прозорий та технологічний небанківський фінансовий та платіжний ринок; стійка інфраструктура фінринку);
- Фінансова система працює на відновлення країни (розвинені фінансовий та кредитний ринки, а також ринок страхових послуг та інфраструктура ринків капіталу, фінансово грамотне населення та підприємці);
- Сучасні фінансові послуги (технологічний розвиток фінринку, цифрові фінпослуги, відновлення інфраструктури на деокупованих територіях – Power Banking 2.0, стійкість готівкового обігу та інші);
- Ефективний центральний банк (посилення комунікації регулятора, цифрова трансформація та інші ініціативи).
Forbes зібрав 10 пунктів, на які треба звернути увагу у новій стратегії
1. Нацбанк – консервативна інституція, що не змінює кардинально свою політику зі зміною керівника, зазначає Демків. Тож нова стратегія – радше оновлення та адаптація попереднього документа до реалій війни, вважає він.
Найголовніше, що з об’єктивних причин НБУ змінив макроцілі на «більш приземлені», каже Демків.
Так, якщо попередня стратегія включала такі цілі, як інноваційний розвиток, фінансова інклюзія та розвиток фінансових ринків, то під час війни цілі значно прозаїчніші – стійкість гривні, фінансова стабільність чи то відновлення країни.
2. Новий документ зрозуміліший і більш сфокусований, вважає Євген Дубогриз. «Цілі та індикатори виконання більш чітко акцентовано та виписано набагато зрозумілішою мовою, хоч їх і менше», – вказує він.
Про кращу сфокусованість насамперед може говорити розмір документа: якщо нова стратегія вмістилася на 40 сторінках, то попередня потребувала 105.
3. Нова стратегія не має часової визначеності, як попередня, що була розрахована до 2025 року, каже Демків з ICU. Натомість тепер є не конкретний рік виконання цілей, а два часові періоди – під час війни та після, коли має розпочатися повноцінне відновлення.
Залежно від періоду НБУ планує конкретні заходи для досягнення цілей стратегії, хоча є й такі, що розраховані на обидва періоди.
4. У документі є великий фокус на нагляді за банками і небанківськими установами. Стратегію щодо нагляду за банками фактично повністю перебудовують, вказує Дубогриз із «CASE Україна». За небанками запроваджується нагляд за схожими із банками принципами – ризик-орієнтований підхід, аналіз ризиків не лише окремих установ, а й системи, впровадження європейських норм.
5. Нацбанк фактично бере на себе зобов’язання з розвитку ринків капіталу – раніше НБУ прямо не брав відповідальності за цей сегмент фінансового ринку, зазначає Дубогриз.
У цьому блоці йдеться, що одна з цілей НБУ – розвиток інфраструктури ринків капіталу, а заходи для її досягнення:
- підвищення ефективності роботи центральних елементів інфраструктури;
- напрацювання механізмів, спрямованих на залучення національних та іноземних інвесторів.
6. У новому документі багато уваги приділяється ринку страхування. В умовах війни це одна з найпотрібніших ініціатив, упевнений Дубогриз із «CASE Україна».
«Створення та схвалення концепції страхування військово-політичних ризиків – один із ключових індикаторів досягнення третьої стратегічної цілі, причому НБУ зазначає, що це короткостроковий пріоритет», – додав економіст.
7. Війна плинула на певну радикалізацію стратегії, вважає Демків з ICU. Зокрема, в документі передбачена боротьба з російським або білоруським програмним забезпеченням, а також консультація з Мінцифри, які ризики може мати відмова від такого ПО.
Також серед заходів у розділі «Відповідальний фінансовий ринок» – впровадження механізму розкриття банками інформації щодо зв’язків клієнтів із державою, що здійснює збройну агресію проти України, з метою подальшого аналізу та можливого реагування.
8. У частині цінової стабільності, по суті, йдеться про повернення до тих умов, які були до початку повномасштабного вторгнення, – вільного руху капіталу, інфляційного таргетування, плаваючого курсу.
«Дуже добре, що ці ініціативи зафіксовані на рівні програмного документа – це допоможе зменшити потенційний тиск на Нацбанк, тобто головний ризик, про який каже і сам НБУ», – наголошує Дубогриз.
9. Дещо дивно, що людський капітал НБУ у стратегічній цілі «Ефективний центральний банк» лише на сьомому (останньому) місці, каже Дубогриз. Люди – необхідна умова для виконання шістьох інших стратегічних ініціатив, наголошує він.
«Серед внутрішніх і зовнішніх ризиків НБУ ставить аж не друге місце «Внутрішню забюрократизованість та слабку корпоративну культуру». Тобто сам визнає, що робота в частині людей та процедур вимагає поліпшення», – зазначає економіст.
10. Останній пункт присвячений тому, чого немає у новій стратегії. По-перше, НБУ не розкриває, як бачить ринок нерухомості у майбутньому, каже Дубогриз.
По-друге, немає розбивки воєнно-політичних ризиків на власне воєнні та політичні, бо вони мають різну природу, зазначає економіст.
«Воєнні – це саме вторгнення та руйнація бізнесів і майна внаслідок війни, той ризик, який у нас реалізувався. Політичний ризик – це ризик невиконання державою та держорганами власних зобов’язань, що не обов’язково пов’язано з війною, наприклад ризики націоналізацій/експропріацій», – уточнює він.
Інвестори хочуть страхувати і те і те, тож доцільно їх розділити, резюмував Дубогриз.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
