За яких умов уряд може запровадити економічне бронювання, коли чекати на кардинально новий Трудовий кодекс, чи є потенціал для залучення іноземних інвестицій в Україну та як Мінекономіки формує програми підтримки для бізнесу. Про це – у розмові з гостею чергового етеру Business Breakfast від Forbes Ukraine, віцепремʼєркою та міністеркою економіки Юлією Свириденко
Форум «Енергія бізнесу» у Києві вже 9 жовтня
Бізнес будує нову енергореальність, забезпечуючи незалежність в умовах блекаутів. 9 жовтня на форумі «Енергія бізнесу» обговоримо технології та інвестиції, що змінюють правила гри на енергоринку. Дізнайтеся, як адаптувати бізнес до майбутніх енергетичних викликів, за посиланням.
Очільниця Міністерства економіки Юлія Свириденко, 38, в уряді відповідає за десятки важливих проєктів: починаючи від програм для підтримки бізнесу та реформи Трудового кодексу і завершуючи впровадженням економічного бронювання.
Цього року на гранти та кредитні програми для бізнесу в бюджеті закладено близько 45 млрд грн. Попри підвищення податків для бізнесу в Мінекономіки хочуть зберегти більшість із програм і наступного року. «Це спосіб перетворити донорські кошти на податки, з яких фінансується армія», – каже Свириденко в етері YouTube-проєкту Business Breakfast від Forbes Ukraine.
Як вона підходить до менеджменту інших завдань?
Пряму мову Юлії Свириденко скорочено та відредаговано для зрозумілості.
Про програми для підтримки українського бізнесу
Програми з найбільшим обсягом фінансування – «Доступні кредити 5-7-9» (18 млрд грн) і «єОселя» (9,4 млрд грн). З початку 2024-го видали за программою «5-7-9» 17 000 кредитів. За весь час дії програми – близько 96 000 кредитів.
Представники Світового банку вважають, що це одна з найефективніших державних програм, бо вона повертає в рази більше податків до бюджету шляхом створення нових робочих місць.
Ще однією важливою програмою є кешбек на сільгосптехніку. Цього року за програмою придбали 900 одиниць техніки українського виробництва.
За розрахунками міністерства, 45 млрд грн на програми підтримки бізнесу дають додатково 1 відсотковий пункт до річних темпів зростання ВВП.
Про підвищення податків
На потреби Сил безпеки та оборони ми можемо використовувати виключно внутрішні надходження, тобто податки та внутрішні запозичення. Всі кошти від донорів – на решту видатків. Міжнародні партнери за цим пильно слідкують.
Розмови про те, що не варто робити програми для підтримки бізнесу, а краще спрямовувати ці кошти на оборону, – це спекуляція. Моє завдання – аби ці гроші не йшли на «проїдання», а інвестувалися в бізнес.
Це спосіб перетворити донорські кошти на податки, з яких фінансується армія. За два роки підприємці, які брали участь у грантовій програмі «Власна справа», повернули до бюджету 2 млрд грн.
Маємо стимулювати бізнес виходити з тіні. Наприклад, у програмі «єОселя» можуть брати участь лише «білі» будівельники, які під час купівлі одразу надають людині право власності. Це один із прикладів.
Юлія Свириденко Фото Антон Забєльський для Forbes Ukraine
Про економічне бронювання
У бюджет на 2025-й надходжень від економічного бронювання не закладено. Зможемо повернутися до цього питання, коли буде розуміння, що армія має достатньо ресурсів, щоб продовжувати боротьбу.
За розрахунками уряду, до 100 млрд грн на рік додатково можна отримати від впровадження економічного бронювання. Також це може бути ще одним способом детінізації ринку праці. Понад 1,7 млн людей в Україні частково працюють у тіні.
Кількість заброньованих залежатиме від результатів мобілізації, військових планів та перебігу військових дій.
Про оплату праці жінок та чоловіків
Різниця між заробітною платою чоловіків та жінок у країні дійсно існує. У середньому жінки отримують на 18,6% меншу заробітну плату, ніж чоловіки. Тобто виходячи з цієї статистики жінка може 6,5 року безплатно працювати в порівнянні з чоловіками.
Плануємо скоротити розрив до 13,6% до 2030 року. Комплексно підійшли до питання та плануємо зміни до Трудового кодексу, де має бути легалізовано дистанційну, надомну роботу. А також прописана рівна оплата праці для чоловіків та жінок. Інший важливий фактор – наявність соціальної інфраструктури, наприклад збільшення кількості дитячих садочків.
Про новий Трудовий кодекс
Працюємо над реформою Трудового кодексу. Це складна реформа. Вона стосується кожного громадянина. Сподіваюсь, що до кінця року Рада підтримає реформу принаймні у першому читанні.
Зміни на часі, потрібно бути більш гнучкими в процесі працевлаштування. Хочемо впровадити вісім видів трудових договорів. Наприклад, учнівський трудовий договір, дистанційна чи сезонна робота. Наразі найбільш поширений безстроковий трудовий договір.
Усі договори будуть укладені в письмовій формі, зараз 95% укладаються в усній формі. Це забезпечуватиме права роботодавців та працівників. У новому Трудовому кодексі у профспілок не буде права вето на звільнення працівника.
Модернізація Трудового кодексу – частина наших євроінтеграційних зобовʼязань. Це понад 20 євродиректив. Тому це незворотний процес.
Про «Національний кешбек»
Програма «Національний кешбек» – це таргетована підтримка українців від держави при купівлі українських товарів. Уже 177 000 українців отримали 2,9 млн грн кешбеку з цієї програми. Загалом 630 000 громадян оформили спеціальну карту для нарахування кешбеку, а зареєструвались у програмі 1,2 млн громадян. Уже доступно близько 170 000 товарів від тисячі українських виробників.
З 2 вересня до початку жовтня буде тривати бета-тестування цієї програми, і після цього зможемо оцінити її вплив. Цього року на фінансування програми в бюджеті закладено 3 млрд грн. Наступного – залежить від результату, який програма продемонструє цього року.
Про інвестиційні проєкти
Неможливо привезти на конференцію в Берліні інвестиційний гід на сотню проєктів і одразу чекати на інвестиції. Це комплексна і складна робота. Наразі проєкти на розгляді міжнародних фінансових організацій. До певних проєктів уже є інтерес.
Ми представляли публічні проєкти. Урядом була створена єдина інвестиційна рада, куди органи виконавчої та регіональної влади подавали свої проєкти. Всього було подано 750 таких концептів, із них – понад 100 у сфері охорони здоровʼя. Частину з цих проєктів буде профінансовано коштом бюджету, а решту – потенційно міжнародними інвесторами.
Юлія Свириденко
Про $50 млрд кредитів із заморожених російських активів
Працюємо з партнерами, аби прискорити технічне розвʼязання цього питання.
Розраховуємо, що на початку 2025-го зможемо отримати кошти. Наполягаємо, що вони мають надаватися Україні безумовно і спрямовуватись на покриття державного бюджету та військові потреби.
Про зміни в Офісі президента
Із ким в ОП обговорюються питання економіки після того, як на початку вересня був звільнений заступник голови ОП Ростислав Шурма, що відповідав за економічний напрямок?
Всі економічні питання обговорюю особисто з президентом.
У етері брав участь редактор Forbes Ukraine Сергій Шевчук.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
