Президент України Володимир Зеленський заявив, що дії білоруської влади роблять країну дедалі глибшим співучасником російської агресії, хоча Київ і надалі розділяє режим та народ Білорусі. Україна вже реагує на воєнні загрози з її території, готує нові санкції й водночас готова допомагати білоруським політв’язням та розвивати контакти з демократичними силами. Forbes Ukraine зібрав головне з заяв Зеленського білоруському незалежному медіа «Зеркало».
Новий журнал Forbes Ukraine – у продажу з безкоштовною доставкою
Четвертий номер Forbes Ukraine у 2026 році – про людей і бізнеси, які вже сьогодні визначають майбутнє країни. Усередині – «30 до 30», 15 перспективних ветеранських компаній, 20 франшиз із потенціалом зростання, Говард Баффет і $1,4 млрд допомоги Україні, ціна війни для бізнесу та українське мистецтво воєнного часу.
Деталі
- Ставлення до Білорусі після 2022 року. Після початку повномасштабної війни Україна сприймала Білорусь передусім як союзника Росії, адже саме з її території заходили війська та летіли ракети. Згодом Київ побачив новий рівень залучення: розміщення ретрансляторів для російських дронів, підготовку інфраструктури для «Орешника», військово-промислову кооперацію.
- «Це вже не можна пояснити тим, що «ми нічого не контролюємо» – це залежить від місцевої влади», – наголосив Зеленський.
- Втягування Мінська у війну. Кремль намагається зробити Білорусь повноцінним учасником війни спочатку через логістику, виробництво зброї та військову інфраструктуру. Навіть без прямого вторгнення країну втягують у війну технологічно.
- «Білорусь сильно ризикує. Лукашенко штовхає вас до Путіна», – наголосив президент.
- Чому Україна не завдала удару у відповідь у 2022-му. Київ свідомо відмовився від атак по білоруській території, щоб не дати Путіну приводу втягнути білоруську армію у війну та розтягнути український фронт.
- «Путін тільки цього й чекав – щоб ми вдарили і з цього напрямку зайшли білоруські війська», – сказав президент.
- «Орешник» і навчання з РФ як фактор ескалації. Розміщення російських ракет у Білорусі, на думку Зеленського, відбудеться незалежно від бажання Лукашенка, якщо той і далі йтиме на поступки Кремлю.
- «Він даремно так грається – після цих кроків росіяни вже не питатимуть», – застеріг глава держави.
- Санкції проти Лукашенка. Персональні санкції проти Лукашенка – лише перший етап. Україна готує рішення щодо його оточення і збирає докази співучасті в ударах по цивільній інфраструктурі. «Це політичні та економічні кроки, які не стосуються простих білорусів», – уточнив він.
- Контакти США з Мінськом. Зеленський позитивно оцінив звільнення політв’язнів за посередництва Вашингтона, у чому Україна допомагала логістично та медично. Водночас він виступив проти зняття санкцій.
- «Не можна просто так прощати, коли війна не закінчилася», – наголосив президент.
- Допомога політв’язням і питання обмінів. Київ готовий і надалі сприяти звільненню білорусів, але механізм працює через обміни, а пріоритет – українські полонені. «Щоб когось витягнути з тюрми – треба знайти, на кого міняти», – пояснив Зеленський.
- Розмова з Лукашенком на початку вторгнення. Президент підтвердив, що той телефонував йому після початку великої війни. «Він вибачався і дуже боявся, що ми завдамо удару у відповідь», – розповів Зеленський, назвавши версію про дзвінок через сина пропагандою.
- Контакти з опозицією. Зеленський підтримує регулярні зустрічі зі Світланою Тихановською та виступає за призначення спецпредставника України з питань Білорусі. «Потрібно більше говорити з білорусами – мирними людьми», – зазначив він.
- Майбутнє України та Білорусі. Найкращим сценарієм президент назвав членство обох держав у ЄС і партнерство двох незалежних країн.
- «Найкраще – це дві незалежні країни, які поважають суверенітет одна одної і між якими не летять ракети», – наголосив Зеленський.
Контекст
У грудні 2025-го Олександр Лукашенко помилував 123 політичних в’язнів у межах домовленостей зі США про скасування санкцій проти «Білоруськалію», запроваджених 9 серпня 2021 року. Як зазначає американський Мінфін, це підприємство є ключовим джерелом податкових надходжень і валютних ресурсів для білоруської влади.
У вересні того ж року Вашингтон також зняв обмеження з авіакомпанії «Белавіа», які діяли з червня 2022-го. Після цього Лукашенко звільнив ще 52 ув’язнених. Наприкінці листопада агентство Reuters повідомляло, що США ведуть переговори з Мінськом про звільнення щонайменше сотні політв’язнів.
