Категорія: Новини
Дата: 18 серпня

Частка бізнесів, які скаржаться на брак кадрів, скоротилася вперше за пів року – з 71% до 66% – опитування ІЕД

Олександр Пикало

Forbes

3 хв читання

Брак кадрів залишається головною перешкодою для ведення бізнесу в Україні під час війни, однак у липні частка підприємств, які вказали на цю проблему, зменшилася до 66% проти 71% у червні. Це перше зниження показника з лютого 2026 року, свідчать результати 51-го щомісячного опитування Інституту економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД), у якому взяли участь 472 промислові підприємства.

Новий журнал Forbes Ukraine – у продажу з безкоштовною доставкою

Четвертий номер Forbes Ukraine у 2026 році – про людей і бізнеси, які вже сьогодні визначають майбутнє країни. Усередині – «30 до 30», 15 перспективних ветеранських компаній, 20 франшиз із потенціалом зростання, Говард Баффет і $1,4 млрд допомоги Україні, ціна війни для бізнесу та українське мистецтво воєнного часу.

Купити журнал

Деталі

Водночас пошук працівників у липні знову ускладнився. Частка підприємств, яким було важко знайти кваліфікованих фахівців, зросла з 46,3% до 54,3%, а некваліфікованих – із 30,4% до 34,4%.
Найбільше скоротився рівень проблеми серед мікропідприємств – із 49% до 34%. Серед малого бізнесу показник знизився з 66% до 61%, великого – з 79% до 75%. Натомість середні підприємства частіше скаржилися на дефіцит кадрів – 74% проти 73% у червні.
У Чернівецькій, Львівській, Черкаській, Дніпропетровській, Полтавській та Житомирській областях на нестачу працівників вказали понад 80% опитаних підприємств.
В окремому опитуванні ІЕД 73% підприємств заявили, що відчувають брак робочої сили. Найгостріше проблема проявляється серед великих і середніх компаній – 88% і 85% відповідно. За галузями лідирують хімічна промисловість (84%), виробництво будівельних матеріалів (79%) та металургія і металообробка (78%).
Головним фактором дефіциту кадрів 79,4% підприємств назвали мобілізацію працівників. Далі йдуть обмеження щодо бронювання (57,8%), виїзд працівників за кордон (52,3%) та нестача кандидатів на ринку праці (51,6%).
Недостатню кваліфікацію кандидатів серед причин дефіциту кадрів назвали 46,9% підприємств, внутрішню міграцію – 45%, а неконкурентний рівень зарплат – 38,2%.
Найближчими місяцями лише 1,2% підприємств планують збільшити кількість працівників, а 2,9% – відправити персонал у вимушені відпустки. Частка компаній, які очікують звільнень, зросла з 3,4% до 4,9%.
Бізнес підвищує зарплати. У 2026 році 38% опитаних підприємств уже підвищили зарплати, 59% залишили їх без змін, а 3% – зменшили. У середньому підвищення становило 11%.
Найбільше зарплати зросли в металургії та металообробці – на 15%, а також у хімічній і деревообробній промисловості – на 12%. Серед регіонів лідирують Чернігівська (+19%) та Хмельницька (+15%) області.
Рівень підвищення зарплат залежить від розміру бізнесу: з початку року це зробили 27% мікропідприємств, 32% малих та 56% великих підприємств.
Ще 29% підприємств планують збільшити зарплати до кінця року – у середньому на 12%. Найбільше таких планів у поліграфії (55%), харчовій промисловості (37%) та деревообробці (34%).
Інші перешкоди для бізнесу. Другою за значущістю перешкодою у липні стало зростання цін на сировину, матеріали та товари. На неї вказали 57% підприємств проти 50% у червні. Це найвищий показник за останні три роки.
Третє місце посідає небезпека працювати – її назвали 44% підприємств проти 41% місяцем раніше. Найбільше проблема турбує великі підприємства (54%) та середні (48%).
Понад 80% опитаних у Київській, Одеській, Рівненській, Черкаській, Дніпропетровській та Житомирській областях вважають небезпечні умови праці перешкодою для ведення бізнесу.
Перебої з електропостачанням у липні втратили позиції серед головних бар’єрів: частка підприємств, які назвали їх проблемою, знизилася з 19% до 11%. Перешкода опустилася з шостого на восьме місце.
89% підприємств не стикалися з відключеннями електроенергії або не відчували їхнього впливу на роботу. Середні втрати робочого часу становили 3% – це найнижчий показник із серпня 2025 року.
Найбільші втрати робочого часу зафіксовані серед мікро- та малих підприємств – по 6%, у металургії та металообробці – 10%, а також у Сумській і Хмельницькій областях та Києві – по 10%.
Корупція та тиск із боку правоохоронних органів залишаються серед найменш значущих проблем: на кожну з них припало по 3% згадувань.
Оцінки уряду покращилися. Частка позитивних оцінок економічної політики уряду в липні зросла з 5% до 8%. Водночас частка негативних оцінок збільшилася з 20% до 23%, а нейтральних скоротилася з 70% до 65%.
За даними ІЕД, зростання позитивних оцінок може бути пов’язане з очікуваннями від нового уряду, який призначили за тиждень до початку липневого опитування.
Останній раз частка позитивних оцінок економічної політики уряду сягала 8% у серпні 2025 року. В інші місяці показник становив 4–6%.

Про опитування

У щомісячному опитуванні New Monthly Enterprises Survey (NRES) від ІЕД беруть участь до 500 українських промислових підприємств із 21 із 27 регіонів України. Опитування проводиться щомісяця з травня 2022 року.

Контекст

Український ринок праці залишається одним із найбільш дефіцитних сегментів економіки на тлі війни, демографічних змін і трудової міграції. Уряд розраховує до 2035 року додатково залучити до економіки 4,5 млн людей, передусім громадян України.

На підконтрольній Україні території нині проживає близько 31 млн людей. Із них приблизно 13 млн мають роботу, а ЄСВ сплачують лише 10,5 млн осіб. Такі дані навів міністр економіки, довкілля та сільського господарства Олексій Соболев.

За його оцінкою, близько 2,3 млн людей з інвалідністю фактично не залучені до ринку праці. Ще приблизно 800 000 людей пенсійного віку до 60 років не працюють. Водночас додаткові бар’єри під час працевлаштування зберігаються для жінок і молоді.

Уряд також очікує, що реформа трудового законодавства сприятиме створенню або легалізації близько 302 000 робочих місць. Це може забезпечити щорічний фіскальний ефект у розмірі 43,4 млрд грн.

Для бізнесу перехід на трудові договори замість паперових трудових книжок може означати економію близько 5,3 млрд грн щороку. Ще до 226 млн грн на рік підприємства зможуть заощадити завдяки цифровізації кадрового документообігу.