НАТО розглядає можливість сприяння проходу торгових суден через заблоковану Ормузьку протоку, якщо водний шлях не буде відновлено до початку липня. Про це 19 травня пише Bloomberg із посиланням на неназваного співрозмовника, обізнаного з перебігом обговорень.
Заощаджуйте, отримуючи 6 журналів за ціною 4
Купуйте річну передплату на шість журналів Forbes Ukraine за 1 799 грн замість 2 400 грн. Читайте головні історії українського бізнесу, ексклюзивні рейтинги та глибоку аналітику в кожному номері.
Деталі
- За словами дипломата однієї з країн Альянсу, ідея має підтримку частини членів НАТО, однак поки не отримала необхідного консенсусу. Лідери країн-членів мають зустрітися на саміті в Анкарі 7–8 липня.
- «Спочатку визначається політичний напрям, а потім відбувається формальне планування», – зазначив верховний головнокомандувач сил НАТО в Європі Алексус Гринкевич, додавши, що така перспектива ним, «безперечно», розглядається.
- Потенційна операція означала б зміну підходів Альянсу до ситуації навколо Ірану. До цього союзники наголошували, що можуть бути залучені лише після завершення бойових дій і формування ширшої міжнародної коаліції.
- Водночас у Європі зростає занепокоєння через економічні наслідки блокування протоки, яке спричиняє підвищення цін на енергоносії та погіршує економічні прогнози.
- Наразі незрозуміло, як НАТО могло б гарантувати безпеку комерційного судноплавства в регіоні. Попередня спроба США організувати подібну місію була згорнута вже за кілька днів після старту.
- У НАТО зазначають, що частина союзників усе ще виступає проти такої операції, однак може підтримати її у разі тривалого блокування протоки. Паралельно Франція та Велика Британія формують окремий план забезпечення безпеки судноплавства після потенційного зниження інтенсивності бойових дій.
Контекст
Ормузька протока залишається одним із ключових енергетичних маршрутів світу: у 2024 році через неї проходило понад 80% експорту нафти та LNG до Азії. Порушення логістичних ланцюгів вже спричинило різке зростання цін і змушує бізнеси скорочувати енергоспоживання.
Наслідки виходять далеко за межі нафтового ринку. Збої торкнулися постачання гелію, критично важливого для виробництва мікрочипів, добрив і алюмінію. Його ціна наблизилася до максимумів за останні чотири роки. Частина промислових підприємств уже зменшує обсяги виробництва, а в окремих країнах Азії запроваджують обмеження на використання пального.
У Європі ситуація також ускладнюється: дефіцит авіаційного пального змушує авіакомпанії скасовувати тисячі рейсів.
У країнах Перської затоки бойові дії призводять до пошкодження енергетичної інфраструктури, відновлення якої може зайняти роки та потребувати десятків мільярдів доларів інвестицій.
На цьому тлі у квітні прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер заявив, що Лондон і Париж планують запуск суто оборонної місії для забезпечення свободи судноплавства в Ормузькій протоці «як тільки дозволять умови».
Також повідомлялося, що чотири українські мінні тральники, які наразі перебувають у порту Портсмута, можуть бути залучені до потенційної місії під керівництвом Великої Британії та Франції для відновлення безпеки судноплавства.
Наприкінці квітня стало відомо, що адміністрація Дональда Трампа надіслала запити союзникам щодо участі в міжнародній коаліції, яка має гарантувати безпеку судноплавства в Ормузькій протоці, писала The Wall Street Journal.
Розсилка Forbes AI: штучний інтелект очима тих, хто ризикує грошима
