Національний банк України не розглядає криптовалюту як законний засіб платежу, але працює над законодавчим врегулюванням цього ринку. Про це заявив голова НБУ Андрій Пишний в інтервʼю «Інтерфакс-Україна».
Україна за підсумками 2023 року увійшла до пʼятірки країн за рівнем прийняття криптовалют, за даними аналітичної компанії Chainalysis.
⚡️ Ексклюзивний спікер на Саміті СЕО: Грег Маккеон, автор бестселерів «Есенціалізм» та «Без зусиль». Ви дізнаєтеся, як досягати більшого, роблячи менше, і зберігати продуктивність у світі, де вигорання стало нормою. Долучайтеся до саміту вже 1 листопада за посиланням.
Деталі
- Пишний наголосив, що гривня є єдиним законним засобом платежу в Україні, і це залишається принциповою позицією НБУ.
- Із запровадженням ліміту на P2P-перекази у 150 000 грн на місяць із 1 жовтня 2024 року недобросовісні особи активніше використовуватимуть криптоактиви у своїй діяльності, і обсяг операцій із криптоактивами зросте, зазначив Пишний.
- Голова НБУ наголосив, що регулятор має створити максимально прозорі та зрозумілі правила гри на цьому ринку.
- На його думку, ринок віртуальних активів – це те, що «насподі» і здебільшого обслуговує тіньовий обіг та схеми оптимізації.
Контекст
У березні 2022 року президент України підписав закон «Про віртуальні активи», але, попри очікування гравців українського крипторинку, документ так і не набув чинності. Щоб це стало можливим, потрібні були зміни в Податковий і Цивільний кодекси України – це чітко визначило б механізм оподаткування віртуальних активів, зокрема і криптовалют. Однак на початку повномасштабної війни питання правок до Податкового кодексу відклали, а згодом від закону в першій його версії відмовилися.
Водночас у світі зростає популярність цифрових валют центральних банків – CBDC. Криза COVID-19 спричинила зміщення платіжних звичок у бік цифрових, безконтактних платежів та електронної комерції через пізніше спростований ризик того, що банкноти є способом передачі інфекції. Криптовалюти, розроблені приватними організаціями або неформальними спільнотами (наприклад біткоїн), зазнали значного розвитку та збільшення вартості.
У відповідь на це 87 країн, що представляють понад 90% світового ВВП, зараз вивчають вплив цифрових валют центральних банків. Більше про це читайте тут.
3 жовтня стало відомо, що міжнародна система грошових переказів SWIFT випробує транзакції токенізованих активів і цифрових валют у режимі реального часу в 2025 році.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
