Національний банк України помʼякшив низку вимог до кредитування бізнесу, щоб зберегти доступ підприємств до фінансування в умовах погіршення безпекової ситуації. Зокрема, банки зможуть не визнавати дефолт позичальників після короткострокової реструктуризації боргу, а агропідприємства отримають ширші можливості для залучення кредитів, йдеться у повідомленні НБУ 7 серпня.
Заощаджуйте, отримуючи 6 журналів за ціною 4
Купуйте річну передплату на шість журналів Forbes Ukraine за 1 799 грн замість 2 400 грн. Читайте головні історії українського бізнесу, ексклюзивні рейтинги та глибоку аналітику в кожному номері.
Деталі
- Зміни внесено постановами від 7 серпня №88 та №89, які набирають чинності з 8 серпня.
- Нові правила передбачають, що банки можуть не визнавати дефолт позичальника у разі короткострокової реструктуризації кредиту строком до одного року, якщо фінансові труднощі виникли через повномасштабну війну.
- Такий підхід застосовуватиметься до реструктуризацій, проведених з 1 липня 2026-го до 1 вересня 2027 року, за умови, що банк вважає підприємство здатним відновити обслуговування боргу.
- Окремий пакет змін стосується агропромислового комплексу. Через проблеми з експортною логістикою НБУ до 1 вересня 2027 року підвищив коефіцієнт ліквідності застави у вигляді аграрної продукції з 0,4 до 0,75, дозволив банкам оцінювати заставу за фактичними залишками продукції та збільшив максимальний строк кредитних договорів із такою заставою з 12 до 18 місяців.
- Нацбанк очікує, що це дасть змогу агропідприємствам залучити більше кредитних ресурсів для фінансування оборотного капіталу, витрат на зберігання продукції та використання альтернативних логістичних маршрутів.
- Крім того, регулятор запровадив єдині підходи до врахування портфельних гарантій із дворівневим покриттям, які використовуються в міжнародних програмах підтримки, зокрема в межах Ukraine Facility. Також НБУ уточнив правила визначення прострочення за кредитами фізичних осіб, якщо вони погашаються за рахунок кредитних карток або овердрафтів.
- НБУ пояснив, що рішення ухвалені у відповідь на погіршення безпекової ситуації та систематичні російські атаки на критичну інфраструктуру, які, зокрема, завдали шкоди морській експортній інфраструктурі та логістичним центрам. Регулятор зазначає, що аналогічний механізм превентивної реструктуризації вже застосовувався після криз 2020 та 2022 років і не створив ризиків для фінансової стабільності.
Контекст
Зараз українські морські порти заблоковані вперше з 2022-го. Через море йде 90% українського експорту. Зниження інтенсивності суднозаходів почали спостерігати після різкого посилення російських атак на портову інфраструктуру та цивільні судна у другій половині липня.
Як уряд бачить розвʼязання кризи, читайте в бліцінтервʼю із заступником міністра з відновлення, інфраструктури та транспорту Андрієм Кашубою.
За підсумками липня 2026 року експорт українських товарів скоротився до $3,1 млрд проти $3,5 млрд у червні, свідчать перші дані Держмитслужби після початку блокування портів. За розрахунками аналітичного відділу Forbes Ukraine, з урахуванням ефекту календарних днів падіння сягнуло 14%.
Мінагрополітики напередодні звернулося до Єврокомісії з проханням надати €220 млн безповоротної підтримки для компенсації відсотків за кредитами малих і середніх агровиробників. Йдеться про аграріїв, які втратили можливість безперешкодно експортувати продукцію через російські атаки на порти Великої Одеси.
Своєю чергою уряд змінив умови державної програми «Доступні кредити 5-7-9%» для агровиробників. Відтепер вони зможуть використовувати більшу частину кредитних коштів на поточні виробничі потреби, а ставка за кредитами на оборотний капітал знижена з 15% до 10% річних.
