Обсяг паралельного імпорту до Росії перевищив $20 млрд, але його подальше зростання під питанням через нестачу складської інфраструктури в транзитних країнах, включаючи Білорусь, Казахстан, Киргизстан, пише «Коммерсантъ». Попит на такі площі з боку російських логістів і ритейлерів зріс удвічі.
Ключові факти
- Інтерес до ринків СНД почав різко зростати ще минулого року, коли потрібно було налагоджувати логістичні ланцюжки для паралельного імпорту до Росії, кажуть аналітики.
- Станом на початок весни число запитів російських компаній на склади в пострадянських країнах збільшилося вдвічі, майже до 400 000 кв. м, підрахували у NF Group. Білорусь, Казахстан та середньоазіатські країни стали основним альтернативним каналом ввезення продукції з Європи, США, Японії до РФ та вивезення російських товарів на зарубіжні ринки, пояснюють у ДК «Ділові лінії».
- За даними Федеральної митної служби, до грудня 2022 року обсяг паралельного імпорту з початку його запуску в березні сягнув $20 млрд, або близько 2,4 млн т товарів.
- За словами віце-президента Noytech Supply Chain Solutions Євгена Макарова, низка міжнародних компаній розглядають роботу в СНД як можливість для продовження бізнесу з РФ.
- Основний попит на склади формують великі ритейлери, зокрема з e-commerce, та логістичні оператори, зазначають у NF Group. Близько 80% запитів виходить від Wildberries та Ozon.
- Водночас зростання попиту російських компаній на складські приміщення в країнах СНД зіткнулося з серйозним браком пропозиції.
- За словами експертів, у Казахстані, Грузії, Вірменії, Киргизстані та Таджикистані вільних площ практично немає, у Білорусі рівень вакантності у логістичних парках не перевищує 2,8% з 1,6 млн кв. м готових обʼєктів, в Узбекистані – 4,5% із 207 000 кв. м.
- Один із логістичних операторів вважає, що нестача складської інфраструктури ускладнює подальше зростання обсягів паралельного імпорту до Росії.
Контекст
У серпні 2022 року віце-премʼєр РФ Денис Мантуров повідомив, що продажі на сірому ринку у Росії, також відомому як паралельний імпорт, за офіційними підрахунками, вже досягли майже $6,5 млрд і до кінця року могли становити $16 млрд. Водночас західні бренди готуються до судів через підробки та несанкціонований імпорт у Росії.
Найбільші російські маркетплейси хочуть налагодити продаж брендів, чиї власники призупинили роботу в РФ. Вони намагаються самі організувати паралельний імпорт таких товарів, пише «Комерсантъ». Деякі майданчики розраховують навіть почати торгівлю «важким люксом».
Станом на кінець лютого 2023 року до Росії досі вʼїжджають вантажівки з Coca Cola, туристи повертаються з-за кордону з товарами Zara, а місцеві онлайн-маркети скуповують меблеві запаси IKEA та навіть пропонують підробки. Хоча західні бренди пішли з країни, їхні товари досі там продаються, але за вищими цінами, пише Reuters.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
