За чотири роки повномасштабної війни Росія випустила по енергооб’єктах України близько 12 700 ударних БПЛА та 2 900 ракет різних типів. Такі дані наводяться у дослідженні аналітичного центру DiXi Group від 24 лютого.
Заощаджуйте, отримуючи 6 журналів за ціною 4
Купуйте річну передплату на шість журналів Forbes Ukraine за 1 799 грн замість 2 400 грн. Читайте головні історії українського бізнесу, ексклюзивні рейтинги та глибоку аналітику в кожному номері.
Деталі
- Від початку вторгнення енергетична інфраструктура стала однією з ключових цілей російських атак. У перші місяці удари були зосереджені на паливному секторі – нафтопереробних заводах і нафтобазах, що стало початковим етапом тиску на галузь.
- Уже з осені 2022 року РФ перейшла до системних масованих ракетно-дронових атак на енергосистему. Йдеться про серії синхронізованих ударів із застосуванням від десятків до кількох сотень засобів ураження одночасно, переважно в осінньо-зимовий період пікового навантаження, пояснюють аналітики.
- За чотири роки великої війни аналітики виокремлюють щонайменше чотири такі кампанії. При цьому з 2025 року інтенсивність обстрілів різко зросла: якщо у 2022–2024 роках сумарно застосували близько 2 800 ракет і дронів, то у 2025 – на початку 2026 року – вже 12 800.
- Перша масштабна кампанія стартувала 11 вересня 2022 року ударами по Харківській ТЕЦ-5 і Зміївській ТЕС та об’єктах магістральних мереж Харківщини й тривала до березня 2023-го. Її основним інструментом були крилаті ракети, а фокус – на тепловій і гідрогенерації, підстанціях та мережах передачі. Під час масованої атаки 15 листопада без світла залишилися близько 10 млн споживачів у Києві та 17 областях, а 23 листопада сталася системна аварія енергосистеми – блекаут більшості країни.
- Друга кампанія тривала з березня по серпень 2024 року. Масштаби комбінованих ударів зросли: у березні–червні під час однієї атаки застосовували до 150 засобів ураження, у серпні – понад 230, значну частку з яких становили ударні БПЛА. Окрім електроенергетики, вперше системною ціллю стала газова інфраструктура – передусім наземні потужності підземних сховищ газу на заході України, що мало на меті ускладнити їх використання європейськими трейдерами.
- Третя кампанія відбувалася з листопада 2024-го до березня 2025-го. У цей період зафіксовано перші масовані удари по об’єктах газовидобутку на Полтавщині та Харківщині, спрямовані на скорочення внутрішнього видобутку газу для опалення і потреб населення та на підрив бюджетних надходжень від енергосектору.
- Четверта, що почалася у липні 2025 року, характеризується домінуванням ударних дронів. У другій половині року під час однієї атаки застосовували вже кілька сотень БПЛА, а в жовтні та грудні фіксували удари із використанням понад 600 безпілотників за добу. На початковому етапі кампанії основною ціллю була газова інфраструктура – об’єкти видобутку, підготовки та зберігання газу, однак із кінця жовтня удари переважно сконцентровані на електроенергетиці та теплопостачанні: генерації, високовольтних підстанціях, мережах передачі й розподілу, ТЕЦ і котельнях.
- Окремо фіксувалися атаки по підстанціях, що забезпечують видачу потужності АЕС у мережу: самі станції не зазнали прямих влучань, однак щонайменше сім разів енергоблоки змушені були знижувати навантаження або відключатися через спрацювання захисту. Також удари по мережах у західних регіонах обмежували можливості передачі імпортної електроенергії.
Контекст
Для аналізу враховано лише атаки, які в офіційних повідомленнях Міністерство енергетики України та НЕК «Укренерго» були визначені як масовані. Аналітики DiXi Group доповнюють ці дані інформацією Повітряні сили ЗСУ щодо кількості та типів застосованих засобів ураження. Структурований масив за весь період доступний на порталі Energy Map.
Локальні щоденні удари по енергооб’єктах, особливо у прифронтових регіонах, до вибірки не включалися, а самі кампанії визначалися як серії повторюваних атак із невеликими інтервалами між ними.
