Білий дім вважає, що наближається до укладення угоди з Іраном, яка може зупинити війну та закласти рамки для подальших детальніших переговорів щодо ядерної програми. Про це 6 травня пише Axios з посиланням на джерела.
Заощаджуйте, отримуючи 6 журналів за ціною 4
Купуйте річну передплату на шість журналів Forbes Ukraine за 1 799 грн замість 2 400 грн. Читайте головні історії українського бізнесу, ексклюзивні рейтинги та глибоку аналітику в кожному номері.
Деталі
- У США очікують відповіді Тегерана на низку ключових питань протягом найближчих 48 годин. Остаточної угоди поки немає, однак співрозмовники видання зазначають, що сторони ще ніколи не були настільки близькі до компромісу з початку конфлікту.
- Серед можливих умов – тимчасова заборона для Ірану на збагачення урану, послаблення американських санкцій, розмороження мільярдів доларів іранських активів, а також часткове зняття обмежень на транзит через Ормузьку протоку.
- Водночас значна частина положень майбутнього меморандуму залежатиме від остаточної угоди, тому ризики відновлення бойових дій або тривалої невизначеності залишаються.
- У Білому домі вважають, що іранське керівництво наразі розділене, а досягнення внутрішнього консенсусу може бути складним. Деякі американські посадовці також скептично оцінюють навіть перспективу початкової домовленості.
- Попри попередні заяви про прогрес у переговорах, США раніше вже неодноразово не змогли досягти фінальної угоди. Водночас, за словами джерел, рішення Дональда Трампа призупинити операцію в Ормузькій протоці пов’язане саме з рухом у переговорах.
- Обговорюваний 14-пунктовий меморандум опрацьовують представники Трампа Стів Віткофф і Джаред Кушнер разом з іранськими посадовцями – як напряму, так і через посередників. Документ передбачає завершення війни та запуск 30-денного переговорного процесу щодо детальної угоди. Серед можливих майданчиків для переговорів розглядаються Ісламабад або Женева.
- У цей період поступово планується зняття обмежень на судноплавство та морську блокаду з боку США. У разі провалу переговорів Вашингтон залишає за собою право відновити блокаду або військові дії.
- Окремо тривають дискусії щодо тривалості мораторію на збагачення урану: США наполягають на 20 роках, Іран пропонує 5, тоді як компроміс може становити 12–15 років.
- Також обговорюються механізми контролю за виконанням домовленостей. Після завершення мораторію Іран зможе збагачувати уран до рівня 3,67%. Тегеран має взяти зобов’язання не створювати ядерну зброю, не проводити відповідні дослідження, не використовувати підземні ядерні об’єкти та погодитися на посилені інспекції, зокрема раптові перевірки МАГАТЕ.
- Своєю чергою США мають поступово знімати санкції та розморожувати іранські активи. Також, за даними джерел, Іран може погодитися на вивезення високозбагаченого урану за межі країни – вимогу, яку раніше Тегеран відкидав.
Контекст
Зранку 28 лютого США та Ізраїль завдали ударів по території Ірану. Унаслідок атаки загинув верховний лідер країни аятола Алі Хаменеї та майже все вище військове керівництво – близько 40 посадовців. Операцію назвали «Епічна лють».
У відповідь Іран почав обстріли Ізраїлю та низки арабських країн. На тлі ескалації майже повністю зупинився рух танкерів через Ормузьку протоку – ключовий маршрут між Перською затокою та Індійським океаном, через який проходило близько 20% світового експорту нафти.
8 квітня сторони домовилися про двотижневе перемир’я. Уже 13 квітня США оголосили про морську блокаду іранських портів і вимагали відновлення судноплавства в протоці. 17 квітня Ізраїль і Ліван також погодили припинення вогню, після чого Іран заявив про часткове відкриття Ормузу, але наступного дня знову його перекрив і атакував судна, що проходили через протоку.
19 квітня Дональд Трамп повідомив про заплановані переговори з Пакистаном, однак Іран від участі відмовився, звинувативши США в порушенні перемир’я. 21 квітня Трамп заявив про продовження режиму припинення вогню до нових домовленостей, а 1 травня Axios повідомив, що він вважає війну завершеною.
6 травня США оголосили про завершення операції «Епічна лють» і призупинили план щодо виведення нейтральних суден з Ормузької протоки, пояснивши це проханням Пакистану, «військовим успіхом» і прогресом у підготовці остаточної угоди.
