Президент США Дональд Трамп прагне домогтися від України та Росії готовності укласти мирну угоду до грудневого саміту G20, який відбудеться в його гольф-клубі в Маямі. Для цього американський лідер може тиснути на Київ, щоб змусити його піти на поступки. Про це пише The Atlantic з посиланням на джерела.
Заощаджуйте, отримуючи 6 журналів за ціною 4
Купуйте річну передплату на шість журналів Forbes Ukraine за 1 799 грн замість 2 400 грн. Читайте головні історії українського бізнесу, ексклюзивні рейтинги та глибоку аналітику в кожному номері.
Деталі
- Видання виокремило три ключові події найближчих місяців, які можуть визначити подальший розвиток війни в Україні. Перша – проміжні вибори у США, що відбудуться за два тижні. Друга – запланований на середину листопада саміт у Китаї, під час якого можлива зустріч Трампа з головою КНР Сі Цзіньпіном і російським диктатором Володимиром Путіним. Третя – грудневий саміт G20 у Маямі.
- «Трамп бачить себе посередником між Путіним і Зеленським під час підписання мирної угоди, навіть якщо для цього доведеться тиснути на Україну», – зазначають автори матеріалу з посиланням на джерела.
- Один з українських чиновників розповів виданню про відчуття усунення Києва від ухвалення ключових рішень. «Здається, що все це відбувається без нашої участі», – сказав він.
- Водночас участь Путіна в саміті G20 у США поки не узгоджена. Ця ідея викликає невдоволення серед республіканців. Якщо російського президента запросять, він уперше з початку повномасштабного вторгнення в Україну візьме участь у багатосторонньому саміті в західній країні.
- На думку авторів статті, такий крок допоможе Путіну позбутися статусу міжнародного ізгоя. Водночас вони сумніваються, що європейські лідери зацікавлені в переговорах із російським президентом.
- Президент України Володимир Зеленський уже підтвердив участь у саміті G20. Як зазначає The Atlantic, він дав зрозуміти, що готовий зустрітися з Путіним за столом переговорів незалежно від місця проведення зустрічі. За словами Зеленського, головною темою таких переговорів має бути угода про припинення війни.
- «Якщо Трамп досягне свого протягом наступних восьми тижнів, це можуть бути не переговори, а капітуляція», – підсумовують автори матеріалу.
Контекст
У вересні Вашингтон активізував мирний трек і водночас почав закликати Київ змінити тактику ударів. 5 вересня спецпосланці Стів Віткофф і Джаред Кушнер зустрілися з Путіним у Москві, а наступного дня вперше приїхали до Києва з «оновленим мирним планом». За даними Axios, вони прагнули прориву до початку зими. 12 вересня Зеленський сказав Deutsche Welle, що поїде на саміт G20 у Маямі, запланований на грудень, якщо там буде Путін. Наступного дня Трамп уперше закликав Україну припинити удари по російських НПЗ, звинувативши їх у подорожчанні дизеля. Він повторив це в розмові із Зеленським 20 вересня.
Претензії щодо НПЗ у жовтні переросли в рішення. 9 жовтня Трамп після розмови з Путіним оголосив про зняття санкцій із російського дизеля, а Мінфін США видав ліцензію на операції з ним до 7 квітня 2027 року. За даними Axios, президент пішов на це, бо Зеленський відмовився припинити удари. Тоді ж у Маямі відбулися переговори української делегації з Віткоффом і Кушнером за участі європейців. Вони завершилися після першого дня замість двох, а за даними FT, американці погрожували заблокувати механізм PURL та припинити обмін розвідданими.
Колумніст The Washington Post Девід Ігнатіус із посиланням на американського чиновника писав 13 жовтня, що США й Європа готують спільний пакет, який передбачає припинення вогню вздовж нинішньої лінії фронту. За оцінкою автора, для України це означало б територіальний компроміс. 15 жовтня Трамп в інтервʼю Newsmax заявив, що Зеленський має піти на поступки Путіну, бо в Москви більший мобілізаційний ресурс.