Українські безпілотники в ніч проти 9 жовтня атакували дата-центр «Яндекса» у Калузі. Про це повідомили у прес-службі компанії росЗМІ. Це друга атака на дата-центри компанії за два дні: напередодні дроновий удар спричинив пожежу на об’єкті в Рязанській області.
Новий застосунок: вчасно про головне без чужих алгоритмів
Ми пропонуємо концентрат бізнес-знань за понад 40 напрямами. У застосунку зручно читати або слухати Forbes Ukraine у будь-яких умовах, навіть офлайн
Деталі
- Кілька модулів центру обробки даних повністю виведені з ладу, через що частина сервісів компанії може працювати з перебоями.
- За даними компанії, на місці працюють екстрені служби та фахівці «Яндекса». Постраждалих немає. Наразі компанія оцінює повний масштаб збитків.
- Калузький майданчик майже в 5,2 раза потужніший за обʼєкт у Сасово та забезпечував основну частину хмарних обчислень та сервісів компанії.
- Обʼєкт є найбільшим дата-центром «Яндекса» в Росії. Його загальна проєктна потужність становить 63 МВт.
Проєкт дата-центру «Яндекса» в Калузі
- Уранці губернатор Калузької області Владислав Шапша повідомив про дев’ятьох постраждалих унаслідок нічної атаки безпілотників. За його словами, над регіоном збили 26 дронів. Також зафіксовано пошкодження міської інфраструктури та приватних будинків у двох муніципальних округах.
Контекст
Дата-центри «Яндекса» забезпечують роботу не лише власних сервісів компанії, а й цифрової інфраструктури інших бізнесів. Після пожежі в центрі обробки даних у Сасово Рязанської області 8 жовтня з перебоями працювали «Яндекс.Диск», «Яндекс.Документи», «Яндекс.Пошта», а також сервіси Avito, IVI, «МегаФону», РЖД і Т-Банку. На території цього дата-центру також розташовані два з трьох суперкомп’ютерів «Яндекса», які використовують для навчання нейромереж.
Новий журнал Forbes Ukraine – у продажу з безкоштовною доставкою
Четвертий номер Forbes Ukraine у 2026 році – про людей і бізнеси, які вже сьогодні визначають майбутнє країни. Усередині – «30 до 30», 15 перспективних ветеранських компаній, 20 франшиз із потенціалом зростання, Говард Баффет і $1,4 млрд допомоги Україні, ціна війни для бізнесу та українське мистецтво воєнного часу.
Хмарна інфраструктура компанії передбачає резервне зберігання даних у чотирьох зонах доступності. Це дає змогу відновлювати частину інформації та перенаправляти навантаження на інші майданчики. Водночас відновлення залежить від масштабу пошкоджень, а резервне копіювання віртуальних машин сторонніх клієнтів може бути їхньою відповідальністю.
За оцінкою експерта з кіберправа Саркіса Дарбиняна, у Росії налічується майже 200 дата-центрів. Пошкодження окремих регіональних об’єктів може спричиняти локальні збої в роботі державних систем, медичних сервісів, шкільних електронних журналів та онлайн-кас, але не обов’язково призведе до масштабного відключення інтернету. Водночас атаки на цифрову інфраструктуру можуть завдавати економічних збитків через порушення роботи одразу багатьох компаній.
З 23 до 28 вересня російські удари пошкодили в Україні щонайменше шість дата-центрів, серед них MiroHost, «Парковий», Data Group, UTELS і «Павутина». Під ударом опинилися й обʼєкти «Київстару» та «Укртелекому». 1 жовтня 2026-го повністю припинив роботу дата-центр «Парковий».
8 жовтня президент Володимир Зеленський заявив, що Україна дзеркально відповідає на російські удари, зокрема по дата-центрах. Так він прокоментував атаку ЗСУ на дата-центр «Яндекса» в Рязанській області.
