Німеччина розглядає можливість закупівлі далекобійних крилатих ракет у України та Ізраїлю як альтернативу дорогим американським системам і засіб швидкого посилення стримування Росії. Про це пише Politico з посиланням на документи німецького Міністерства оборони. Це може стати першим випадком залучення українських компаній до великого європейського оборонного контракту такого рівня.
Заощаджуйте, отримуючи 6 журналів за ціною 4
Купуйте річну передплату на шість журналів Forbes Ukraine за 1 799 грн замість 2 400 грн. Читайте головні історії українського бізнесу, ексклюзивні рейтинги та глибоку аналітику в кожному номері.
Деталі
- Після рішення президента США Дональда Трампа не розгортати в Німеччині підрозділ із ракетами Tomahawk, а також на тлі затримок із продажем цих систем Берліну, питання створення власного арсеналу далекобійної зброї стало більш нагальним.
- До цього додалися й обмежені запаси США після використання ракет у конфлікті з Іраном, де, за оцінками, було випущено близько 850 Tomahawk, що суттєво скоротило американські резерви.
- Згідно з документами, Німеччина вибудовує чотириконтурну стратегію розвитку наземних далекобійних ударних можливостей.
- Перший напрям – закупівля американської системи Typhon, здатної запускати Tomahawk, із потенційною готовністю до 2029 року.
- Другий – придбання дешевших крилатих ракет із цільовою оперативною готовністю вже до 2027 року. Третій і четвертий – довгострокові спільні проєкти з Великою Британією: створення високотехнологічної крилатої ракети (до 2032 року) та гіперзвукового глайдера (до 2035 року).
- У межах пошуку дешевших рішень Берлін звернув увагу на оборонні компанії з України та Ізраїлю, зокрема українську Fire Point та ізраїльсько-американську Covenant. За даними джерел видання, саме ці структури розглядаються німецьким оборонним відомством як потенційні постачальники недорогих далекобійних систем.
- Окремо в документах згадуються дві українські розробки – крилата ракета FP-5 «Фламінго» та ракета-дрон «Барс». FP-5, за наявними даними, має дальність до 3000 км і бойову частину близько однієї тонни, а її вартість оцінюється приблизно у $500 000 за одиницю – майже вп’ятеро дешевше за американську Tomahawk.
- Обидві системи розглядаються як частина експериментальної програми, яка може перейти в серійні закупівлі за умови успішних випробувань.
- Німецька Diehl Defence, виробник систем ППО IRIS-T, паралельно вивчає можливість локалізації виробництва української ракети «Фламінго» на території Німеччини. Також обговорюється співпраця щодо адаптації українських рішень до стандартів Бундесверу та їх сертифікації.
- За оцінками німецьких оборонних чиновників, ключова мета зараз – якнайшвидше створити доступний і масштабований арсенал далекобійних ракет. У Берліні наголошують, що дешевші системи здатні перевантажувати ППО противника масовими ударами, а досвід війни в Україні довів критичну важливість ударів по глибокому тилу для стримування Росії.
Контекст
Поштовхом до прискорення цих процесів стала зміна підходів США. Ще за адміністрації Джо Байдена у 2024 році Вашингтон і Берлін домовлялися про розміщення в Німеччині американських далекобійних систем, зокрема Tomahawk, однак ці плани були фактично переглянуті після політичних змін і рішення Трампа припинити розгортання. Як раніше повідомляло Politico, у Пентагоні вважають, що можливе розміщення ракет Tomahawk у Німеччині може бути сприйняте Росією як ескалація.
Паралельно Німеччина сама зверталася із запитом на закупівлю Typhon, але процес гальмується через неврегульовані експортні процедури у США.
Окремим фактором тиску для Берліна стала військова активність Росії: розгортання ракет «Іскандер» у Калінінградській області, а також появи ракет середньої дальності «Орешник» у Білорусі, які здатні вражати цілі в Європі за лічені хвилини.
