Компанії-члени Комітету зернових та олійних культур Європейської Бізнес Асоціації (ЕВА) занепокоєні інформацією про можливе запровадження експортних обмежень (мит та/або квот) на експорт сої та ріпаку до Європейського Союзу, йдеться у заяві обʼєднання 16 червня. ЕВА закликала владу не допустити обмеження експорту.
Форум Підприємців 2025 у Києві. 26–27 червня – два дні практичного контенту, стратегій і нетворкінгу для бізнесу, що зростає. Долучайтеся за посиланням.
Ключові факти
- ЕВА вважає, що запровадження мит для олійних культур є «вкрай ризикованими, суперечать стратегічним інтересам України та можуть призвести до таких негативних наслідків».
- Зокрема, асоціація очікує підриву стабільності аграрного сектору, оскільки соя та ріпак – високорентабельні культури, вирощування яких забезпечує доходи для десятків тисяч агровиробників. Тож, запровадження мит або квот призведе до різкого зниження закупівельних цін, втрати прибутковості й занепаду виробництва. Це особливо критично для малих і середніх фермерів у прифронтових та постраждалих регіонах.
- Також будь-яке штучне обмеження експорту спричинить скорочення валютних надходжень до України, що негативно вплине на макроекономічну стабільність, вважає ЕВА.
- Асоціація стверджує, що запровадження мит зменшує інвестиційну привабливість аграрного сектору та економіки в цілому і підриває репутацію України як надійного постачальника. Зокрема, втручання в ринкові механізми може поставити під загрозу довгострокові торговельні контракти, зменшити довіру з боку трейдерів і переробників у Європі.
- Компанії-члени Комітету Асоціації закликають не повторювати ситуацію, коли з 2017 до 2020 року діяли де-факто експортні обмеження на сою та ріпак – шляхом скасування відшкодування податку на додану вартість при експорті цих культур. «Як наслідок, ці обмежувальні заходи призвели до зниження закупівельних цін всередині країни, що зменшило дохід агровиробників. Це, у свою чергу, зробило вирощування олійних культур менш привабливим і призвело до скорочення посівних площ під олійними культурами», – пояснює ЕВА, додавши, що замість стимулювання переробки, такі кроки дестимулюють виробництво сировини.
Контекст
ЄС запровадив пільговий режим для України з 4 червня 2022 року, його продовжили в 2023-му. Через протести фермерів Брюссель у 2023 році тимчасово обмежував постачання з України деяких видів агропродукції. Окремі країни, зокрема Польща, Словаччина та Угорщина, оголосили про односторонні обмеження на імпорт українського зерна.
13 травня 2024-го Рада ЄC схвалила продовження тимчасових заходів лібералізації торгівлі для України ще на рік, до 5 червня 2025 року. Одночасно рішенням передбачено застосування механізму екстреного гальмування для особливо чутливих сільськогосподарських продуктів у випадку, якщо імпорт цих продуктів у 2024-му перевищить середні обсяги імпорту, зафіксовані в другій половині 2021 року та протягом усього 2022-го та 2023-го років.
У 2025 році Україна застерігала, що закінчення терміну дії безмитної торгівлі з Європейським Союзом 5 червня може завдати «серйозної шкоди» її економіці. Втрата доходів від експорту може стати ударом для України на тлі невизначеності з військовою допомогою США.
Міністерство економіки оцінило потенційні втрати українських експортерів через скасування режиму вільної торгівлі з Євросоюзом, який припиняє діяти 5 червня. Через потенційне повернення ринкових тарифів вони можуть втратити €2,9 млрд доходу на рік. Про це йдеться у матеріалі Forbes Ukraine.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
