Російські кібератаки та заходи на території країн-членів НАТО «промацують» рішучість альянсу. Але за цими спробами стоять три стратегічні цілі. Forbes Ukraine переказує головне з матеріалу The Economist
Купуйте річну передплату на шість журналів Forbes Ukraine за ціною чотирьох номерів. Якщо ви цінуєте якість, глибину та силу реального досвіду, ця передплата саме для вас.
Дрони над Польщею, МіГи в небі Естонії, пошкоджені кабелі в Балтійському морі та кібератаки на аеропорти. Усі ці дії окремо не є приводом для війни, але разом формують небезпечну стратегію Росії. Президент держави-агресора Володимир Путін веде «сіру» кампанію проти НАТО – дешеву, заперечувану й ретельно дозовану, щоб розхитати Європу без відкритого конфлікту, пише The Economist.
Путіну цікаво не лише шкодити. Він переслідує три стратегічні цілі.
Перша ціль Путіна – послабити єдність НАТО. Кампанія гібридної війни має змусити європейців сумніватися одне в одному і, найголовніше, у відданості США.
Якщо під сумнів поставити надійність статті 5 і думати, що американська підтримка непостійна, механізм колективної оборони втрачає сенс, коментує The Economist. Розчарування й сумніви всередині альянсу – це те, що Кремль прагне культивувати зсередини.
Друга ціль – ускладнити допомогу Україні. Путін намагається підвищити ціну для країн, які постачають зброю та підтримують Україну, через кібератаки, саботаж, втручання в повітряний простір і інформаційні операції проти їхніх інтересів.
У центрі уваги Росії опинилися саме ті держави, що найбільше допомагають Україні (Польща, Естонія, Данія). Молдова й Румунія, як прикордонні з Україною держави, зазнали втручання у вибори й в обох випадках безрезультатно. Це показує, що Путін не завжди добивається свого. Але його послання просте – підтримка коштує дорого, тому краще відмовитись або зайнятися власною безпекою.
Третя, глибша мотивація – дискредитація ліберальних демократій. Кремль прагне підірвати довіру до поміркованих урядів, показати їх слабкими й неефективними, щоб підсилити популістів і націоналістів, котрі погоджуються з його наративом.
Путін ненавидить класичні ліберальні демократії, чиє багатство й стійкість виставляють напоказ його поразки й репресії. Але ці демократії перевершують його економічно. Наприклад, ВВП Росії менший за ВВП Італії, хоча населення Росії більше, ніж удвічі.
Чим більше Захід роз’єднаний і деморалізований, тим сильніше виглядає Росія – незалежно від її реальних економічних чи політичних показників.
Однією із цілей Путіна залишається сумнів європейців одне в одному й у відданості США. Фото Getty Images
Протидіяти Путіну
Союзникам України потрібно публічно й оперативно розкривати кожну атаку й саботаж із доказами. Ігнорування «дрібних» випадків або мовчазне чекання дозволяє «сірій зоні» гібридної війни масштабуватися.
Тому кібератаки, саботаж інфраструктури чи втручання у вибори мають бути одразу задокументовані, щоб позбавити Росію можливості заперечувати їх. Це покаже західним виборцям, що вони – мішень кампанії з дезінформації.
НАТО і ЄС також повинні підвищити свою стійкість.
Оборона в «сірій зоні» включає і роботу бригад ремонту для кабелів і трубопроводів, оперативні команди кіберреагування та посилені виборчі комісії. Треба також використовувати економічні й кіберконтрзаходи: від санкцій проти фірм-прокладок до мобільних перехоплювачів для знищення дронів.
Протидія Кремлю може проявлятися у використанні заморожених російські активи на фінансування оборони України, пише The Economist. Фото Getty Images
Настав час використовувати заморожені російські активи на фінансування оборони України, яка насправді є також обороною Європи, пише The Economist. І так, ця оборона може означати збиття військового літака, який становить загрозу для життя.
Відмова від рішучих дій під приводом «ескалації» лише заохотить подальші дії Росії. Усе це важко зробити навіть за умови надійної американської гарантії. І ще важче, коли президент США Дональд Трамп виступає як ненадійний член альянсу, підсумовує The Economist.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
