Армія Росії штурмує Часів Яр: підійшла до околиць та намагається обійти з флангів. Що відбувається в місті, яке розташоване за 30 км від Краматорська?
Росія активізує наступ на Донбасі наприкінці весни та влітку, спрогнозував на початку квітня в інтерв’ю ARD керівник Головного управління розвідки Кирило Буданов. Росіяни намагатимуться просунутись до Часового Яру і далі рухатися на Покровськ, уточнив він.
Покровськ – одне з найзахідніших міст Донбасу, лінія фронту – за 35-70 км. Поблизу Часового Яру росіяни вже підійшли до околиць міста, намагаються обійти його з двох боків, кидають у штурми десятки одиниць техніки та стирають місто авіабомбами. Чи реально його втримати?
Forbes Ukraine поговорив про ситуацію на напрямку з трьома співрозмовниками: представником командування ОСУВ «Хортиця», командиром батальйону, що воює поблизу Часового Яру, та військовим аналітиком.
Що таке Часів Яр та яке його стратегічне значення
Часів Яр – відносно велике місто, розташоване на панівній висоті за 17 км на захід від окупованого в 2023 році армією РФ Бахмуту. Його ще називають «донбаською Швейцарію» – знаходиться на пагорбах та має кілька озер. Східну частину міста з півночі на південь перетинає канал, який може ускладнювати наступальні дії.
Росіяни сконцентрували основні зусилля на його захопленні, каже Юрій Федоренко, командир батальйону ударних БпАК «Ахіллес» у складі 92-ї бригади, яка воює на цьому напрямку.
Якщо це вдасться зробити, вони зможуть підтягнути ближче свої вогневі засоби та з висоти обстрілювати підконтрольні Україні великі міста, каже Федоренко. Які саме? «Костянтинівку, Дружківку. Деякими засобами зможуть дотягнутись і до Краматорська», – перелічує він.
Ширша мета росіян – вийти на адміністративні межі Донецької області, каже речник ОСУВ «Хортиця», підполковник Назар Волошин. Для цього їм треба захопити велику агломерацію Слов’янськ – Краматорськ – Дружківка – Костянтинівка.
Часів Яр – це останнє відносно велике місто на підході до Костянтинівки, південного краю агломерації. Захоплення Часового Яру дозволить розгорнути наступ на агломерацію, додає він.
Також через Часів Яр пролягає приблизно 60 км дороги на Покровськ. Західне місто Донбасу, що лежить у 15 км від Дніпропетровщини.
Як показує карта бойових дій, росіяни намагаються також підійти до агломерації з півночі і для цього ведуть атаки на Лиманському напрямку.
Поки що бої там не настільки інтенсивні, як у районі Часового Яру, каже директор військових програм «Центру Разумкова» Микола Сунгуровський. Це може вказувати на нестачу резервів, додає він.
Обхід через фланги
Армія РФ впритул підійшла до околиць Часового Яру, кажуть аналітики DeepState. Але в самому місті окупантів немає, переконує Волошин.
«Противнику не вдалося зайти бодай на перші вулиці в Часовому Ярі. Населений пункт – повністю під контролем Сил оборони», – додає з місця Федоренко.
Росіяни намагаються не просто йти в напрямку міста, яке знаходиться на висоті, каже командир батальйону «Ахіллес». А хочуть обійти його з флангів.
- З півночі – через Богданівку. Орієнтовно 60% села контролюють росіяни, 40% – Сили оборони України, каже він.
- З півдня – через Іванівське. Тут під окупацією 70% населеного пункту, 30% – під українським контролем.
Йдуть бої за кожен будинок і вулицю, уточнює Федоренко. Тому відсоткове співвідношення періодично змінюється, зокрема, і на користь України.
Дві тактики. Як відбуваються бої в Часовому Ярі
На вузькому відрізку біля Часового Яру знаходяться щонайменше три російські бригади, розповідає командир батальйону «Ахіллес». Концентрація сил та засобів висока – на масованих штурмах ворог може використовувати до 30 одиниць техніки. Росіяни застосовують різну тактику, каже Федоренко.
Повзуча. Під прикриттям безпілотників та артилерії накопичується невелика група, і вночі йде на штурм. Інколи невеликі групи можуть штурмувати і вдень, але в зелених зонах. «Щось менше за ліс, але більше за посадку», – уточнює він.
Масована. Приклад такого штурму був минулого тижня, каже командир батальйону «Ахіллес». Спочатку росіяни проводили артпідготовку: обстрілювали українські позиції зі ствольної артилерії, РСЗВ «Град», «Ураган», важких термобаричних систем типу «Солнцепек». Також намагалися вразити безпілотниками «Ланцет» та FPV-дронами українську техніку та артилерію.
Після масованого обстрілу поїхало майже 30 одиниць техніки, пригадує він. Легкоброньовані БТР, БМП, БМД зі штурмовою піхотою. Їх прикривали важкоброньовані танки. Також працювали гелікоптери та літаки, які скидали в тому числі керовані авіабомби.
Наступ вдалося відбити, каже Федоренко. Росіяни не змогли зробити «лещата» з півночі та півдня, прорватися до Часового Яру і дійти до каналу. «Знищено 20 одиниць броньованої техніки ворога. Дев’ять із них вдалося ліквідувати нашому підрозділу, і ще дві – пошкодити», – розповідає він.
Втрати ворога на східному напрямку в цілому є значними, каже Волошин. Лише за перший тиждень квітня РФ втратила 4500 вбитими та пораненими, 229 одиниць бронетехніки та 94 танки.
Проблема авіації та артилерії
У ворога є перевага в артилерії, каже Волошин. Співвідношення – приблизно один український снаряд до шести російських. «Випускаємо їх тільки прицільно, щоб не марнувати снаряди», – пояснює він.
Ще одна проблема – армія РФ має абсолютну перевагу в повітрі, каже Федоренко. За прикладом битви за Авдіївку, ворог активно застосовує КАБи, які модернізував та зробив точнішими. Ці бомби руйнують все на своєму шляху – і позиції, і будь-яку інфраструктуру.
«Підльот» бомби не чутно через шум бойових дій. Далі стається дуже потужний вибух, пригадує потрапляння під удар КАБу військовослужбовець. «Я знаходився в автівці – її перекинуло з одного місця на інше. Нам пощастило, що нас не вразило уламками», – розповідає він. На цьому напрямку Росія скидає по 20–30 бомб за день, додає Волошин.
Біля Часового Яру також фіксували російські штурмовики Су-25 та гелікоптери. Вони не несуть бомб, але можуть використовувати некеровані та протитанкові ракети.
Чи є ризик прориву та що з фортифікаціями
Ситуація дуже складна, але контролюється українськими військовими, кажуть Волошин та Федоренко. «Є стриманий, але наполегливий оптимізм», – зауважує останній.
Українці вміють учитись на помилках, каже Федоренко. Поки тривала битва за Авдіївку, покращували оборонні лінії, зводили оборонні споруди та мінні загородження. «Це завдання – один із пріоритетів. Воно реалізується на місцевості», – додає Федоренко.
Але навіть за наявності фортифікацій на оборонний потенціал сильно впливає відсутність прикриття з повітря, каже Сунгуровський. Багато споруд можуть просто не витримати удари КАБами.
Тому вкрай необхідною є надання допомоги партнерів – посилення фронтового ППО і надання боєприпасів, підсумовує він.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.