Війна прорідила український ринок фудтех-стартапів, що займаються доставкою продуктів та їжі. Засновані під час пандемії сервіси Cooker, Goodex, OVO поставили бізнес на паузу – невідомо, тимчасово чи назавжди. Старіші конкуренти палять ресурси, волонтерять та чекають перемоги. Чи буде відродження
Велика війна пришвидшила вихід жінок на лідерські ролі. Вже 15 травня на форумі «Вільна» Forbes пропонує подивитися на це явище крізь нову, чітку оптику. Спікерки та спікери з Superhumans, Google, ENKO, McDonald’s, G. Bar та інших. Купуйте квитки за посиланням.
«У 2021-му через Zakaz.ua продали товарів на суму понад $130 млн», – розповідав Forbes за 10 днів до війни комерційний директор компанії Євген Нетреба. Український ринок доставки продуктів, за його оцінками, досяг $300 млн. У 2022-му стартап хотів збільшити продажі удвічі.
На третій місяць російського вторгнення роботу відновили 44% українських бізнесів, свідчить опитування Опендатабот. Для розквітлих у пандемію сервісів доставки найтяжчим виявився березень. Індустрія була в шоковому стані, ресторани по всій країні масово закрилися, каже керівник Bolt Food в Україні Іван Гринчук.
З магазинами не краще. Zakaz.ua займається доставкою великих закупів із мережевих супермаркетів Auсhan, Metro, Varus. «Усі товари повимітали, нам не було сенсу запускатися», – каже Нетреба. Кома тривала два тижні – до початку квітня замовлення відновилися до 20% від мирних часів. Наразі компанія працює у 10 містах із 15. Із 14 ритейлерів-партнерів активні дев’ять.
Zakaz.ua – флагманський проєкт з портфеля Chernovetskiy Investment Group (CIG), якому належить 98,8%. Фонд Степана Черновецького викупив компанію в засновника Єгора Анчишкіна та ранніх інвесторів й вклав у неї близько $15 млн. Яка позиція інвестора? «Інвестор повністю розуміє поточну ситуацію, підтримує фінансово й вірить, що цей бізнес швидко відновиться після перемоги України», – каже Нетреба, що є одним із менеджерів CIG.
Хто не пережив війну
Стартапам без великих фондів за спиною пощастило менше. Онлайн-супермаркет Cooker – дітище власника харківського м’ясопереробного гіганта SMK Group Дениса Парамонова. До середини 2022-го він хотів вкласти туди $20 млн, побудувавши 17 дарксторів по всьому Києву, казав засновник у розмові з Forbes.
До війни, за оцінками виконавчого директора Асоціації «М’ясної галузі» Миколи Бабенка, SMK був основним гравцем на ринку з часткою 25–30%. Тепер найбільше підприємство групи – м’ясокомбінат на Салтівці в Харкові – під постійними російськими обстрілами. Бердянський м’ясокомбінат – в окупації.
Cooker на перший час перевели на волонтерські рейки – кур’єри доставляли продукти, що залишалися на складах, у бомбосховища та нужденним. Але проєкт поповнив список воєнних втрат – із кінця квітня він згорнув діяльність, сайт не працює.
Згорнути доставку вирішив й власник сервісу Goodex Владислав Савченко. Виторг його основного бізнесу – сервісної IT-компанії PowerCode – просів на 10%. В Україні Goodex, на який Савченко витратив щонайменше $3,5 млн, так і не вийшов на беззбитковість. Поки що залишається лише філія в польському Бидґощі – на початку 2022-го вона генерувала €180 000 обороту на місяць.
З трійки Glovo, Bolt Food та Rocket, що змагалися за доставку з ресторанів, уціліли тільки двоє. Останній в середині березня остаточно припинив роботу після давно назрілих проблем із фінансуванням. Що їм залишилося?
Стратегії обох компаній схожі: займатися волонтерством і благодійністю, а в бізнесі діяти за ситуацією. «Нам потрібно дуже швидко ухвалювати різні рішення», – казав в.о. генерального менеджера Glovo в Україні Євген Тришин. Для українського офісу він став «CEO воєнного часу», змінивши Дмитра Расновського.
«Зараз 20% від виручки переводимо фондам підтримки військових або конкретним волонтерам», – написав у Facebook чернігівський стартапер Ярослав Циганенко. На початок травня його сервіс доставки Mister.Am відродився в 13 містах – невеликих обласних та районних центрах. Другий проєкт – платформу DotsPlatform – Циганенко переналаштував для волонтерів. Його софт допомагає розвозити ліки та гуманітарку для об’єднання «СпівДія».
Ринок доставки їжі скоротився втричі порівняно з мирним часом, оцінює Гринчук. Але динаміка позитивна. «Місяць тому я сказав би, що він впав не в три рази, а в шість–сім», – наголошує він. Естонський єдиноріг встиг охопити п’ять українських мільйонників і принципово не припиняв операцій у жодному. Але в Харкові присутність номінальна – через обстріли комерційні доставки так і не працюють.
Glovo і Bolt не розголошують фінансових результатів в Україні. Головний офіс Bolt перерахував 5% від усіх європейських замовлень у березні 20 благодійним організаціям, що допомагають українцям. Вийшло €5 млн. Вклад українського відділення – 3 млн грн операційного прибутку, отриманого за час війни.
Опосередковано падіння бізнесу можна відслідкувати за кількістю кур’єрів – їх підключають, тільки якщо мають достатньо замовлень. Наразі на платформу Bolt Food повернулося 700 ресторанів-партнерів та 1500 кур’єрів. Замовлення з Glovo в мирний час розвозили 10 000 людей. Станом на 22 квітня в сервісу було 4000 активних кур’єрів у 25 містах.
Інфографіка: Максим Золоєдов
Що змінить закриття інших гравців
На мирному ринку замовлення Rocket мали б розподілитися між Bolt і Glovo. Зараз таких прогнозів ніхто не робить, адже клієнти теж постраждали. Понад 7 млн українців полишили рідні міста, понад 5,5 млн – виїхали за кордон, оцінює ООН.
Для Glovo, що має й доставку з ресторанів, і даркстори з продуктами, за останні два місяці ринок скоротився вп’ятеро, за оцінками Тришина. «А отже, всі сервіси, які залишилися, мають ще більше інвестувати в його відновлення та розвиток», – каже він.
За неповний місяць у Zakaz.ua, що майже не витрачався на маркетинг, додалися тисячі нових замовників, каже Нетреба.
Доставку з власних супермаркетів «Сільпо» потроху відновлює Fozzy Group. У підвішеному стані онлайн-супермаркет фруктів та овочів OVO, який отримав від TA Ventures $350 000 з оцінкою €3 млн. Із початку війни стартап Романа Мелкумова та Степана Зінякова переобладнав склади під розподіл і доставку гуманітарної допомоги та поринув у волонтерство. Комерційні замовлення тимчасово не приймаються.
«Україна залишається для нас стратегічним ринком, на якому ми плануємо розвивати бізнес», – каже Гринчук. Zakaz.ua обирати особливо ні з чого. Офіс в Узбекистані компанія закрила. На молдовському ринку стартап працює лише з мережею Metro в двох найбільших містах: Бєльці та Кишиневі. А провокації в невизнаному Придністров’ї та заклики європейських країн до своїх громадян покинути Молдову впевненості бізнесу не додають.
З успіхів – запуск доставки в нового партнера – одеської мережі «Таврія В». Замовлення у деяких ритейлерів уже відновилися на 50%, каже Нетреба. Знайти інвестиції на масштабування він не розраховує.
У грудні 2021-го, коли ЗМІ ширилися новини, що Glovo планує придбати Zakaz.ua, Forbes оцінював можливе поглинання у близько $40 млн. Купівля так і не відбулася, проте фігурує в новому річному звіті фонду AVentures про стан українського венчуру.
Закриття таких угод зазвичай відбувається етапами, відповів керівний партнер фонду Євген Сисоєв, називаючи його анонсованим. «Як рухаються етапи і як буде все завершено, тут є сценарії», – додав він. Zakaz.ua та Glovo потенційну покупку традиційно не коментують. Чи вважається поглинання будь-яким гравцем виходом для компанії? «З боку моєї інвестиційної частини, звичайно, вихід», – вважає Нетреба.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
