Категорія
Свій бізнес
Дата

Що робити, якщо ваш бізнес руйнують російські ракети? Релокуватися, захоплювати міжнародні ринки та будувати ІТ-продукт. Бізнес-історія з характером про Українську вагову компанію

Українська вагова компанія, ваги автомобільні, автоваги, релокований бізнес /надано пресслужбою

Засновник і СЕО ПП «НВФ «Українська вагова компанія» Іван Мовчан. Фото надано пресслужбою

З 2009-го до великого вторгнення Українська вагова компанія закріпилася на ринках Закавказзя, Центральної Азії та Румунії. Два роки тому через втрату цеху в Харкові їй довелося відновлювати випуск продукції по інший бік Дніпра. Як невеликий, але досвідчений бізнес із Next 250 збирається за шість років стати лідером у галузі автоваг?

⚡️Ми дуже хочемо, щоб наші читачі знали більше, створювали більше і заробляли більше. Тому даруємо 44% знижки на річну підписку на сайт Forbes. Діє з промокодом SMART до 19.05 Оформлюйте зараз за цим посиланням

«Все, як 15 років тому, коли я починав бізнес у гаражі. Був у себе єдиним менеджером з продажів, монтажником і калібрувальником», – розповідав засновник і СЕО групи підприємств «Українська вагова компанія» (УВК) Іван Мовчан у переддень візиту до Грузії. Справа його життя – виробництво розумних систем для зважування транспорту і великих вантажів. 

Обладнати митницю Сакартвело трьома такими вагами підприємець вирушив 2 квітня 2024 року. Сам, адже єдиний у команді з 76 людей має право на виїзд як багатодітний батько. Для УВК це перший невітчизняний держтендер на $54 000, який група виграла через місцевого дилера у грудні минулого року. До того сім років працювали в Грузії точково з приватними компаніями, каже Мовчан.

«Ми посіли друге місце, проте побачили, що компанія-переможниця зазначила неправильні дані згідно з умовами тендеру. Подали офіційне оскарження, і її дискваліфікували», – розповідає засновник. Тижнем раніше Українська вагова компанія виграла державні закупівлі в Узбекистані, де співпрацює з місцевим партнером із 2015 року.

Цим експортним відкриттям передували два роки виходу зі шторму. Після руйнування в березні 2022-го цеху в Харкові на 56 млн грн збитків УВК перенесла виробництво на Вінниччину, відновила частину команди після двократного скорочення та завершила розробку власного програмного забезпечення. Що допомогло харківським вагарям втримати позиції та знаходити нові ринки?

Залізом, кодом і не тільки

У 2023 році УВК продала продукції на 163 млн грн в Україні, ЄС, Центральній Азії та на Закавказзі – на 17% більше, ніж перед великим вторгненням, свідчать дані звітності в YouControl. У валюті показник все ще не досягнув 2021 року, проте цьогоріч планку точно перевершать, розповідає Іван Мовчан, 36. Причина оптимізму – стабільний попит на продукцію. «Ми могли продати більше, але минулі два роки були обмежені у виробництві», – каже він. 

Основний цех УВК на півночі Харкова опинився під російськими обстрілами в березні 2022-го, пригадує співвласник підприємства з переробки металобрухту ТОВ «Балкер» Олександр Чебан. «Тоді ми почали спільно виготовляти протитанкові їжаки: я привозив матеріал до Івана на завод, вони зварювали і розставляли по периметру міста», – розповідає він про бажання Мовчана діяти попри все.

До літа врятовану частину верстатів релокували на Вінниччину – знайомий для групи регіон, де ще з 2017 року діє торговий дім УВК. Крім фізичної диверсифікації, харків’яни продали ліцензію на власну технологію турецькій компанії Tunaylar, яка з липня 2022-го виготовляє автоваги українського зразка для місцевого ринку.

«Після вторгнення довелося багато їздити по світу для ведення переговорів. І я побачив, що наша технологія значно випереджає технології більшості виробників», – каже Мовчан. Про схожі ліцензії УВК домовляється з підприємствами в Китаї та Індії, а в 2025 році планує збудувати спільний із Tunaylar завод у Туреччині, розповідає він.

Зараз група будує на Вінниччині новий цех на 4000 кв. м, який має розпочати роботу цього літа. «Все зробив на відносинах, матеріальних інвестицій – нуль», – каже підприємець. Завдяки новим потужностям цьогоріч планує збільшити з 25% до 40% частку ринку в Україні, яку сам оцінює приблизно у 1000 замовлень на рік. Серед клієнтів УВК – «Наша Ряба», ТОВ «Балкер» та інші компанії, які відвантажують великі обсяги сировини та потребують її вагового контролю.  

Перспективу розширити експорт компанія бачить в ЄС, де плацдармом у 2018 році стала Румунія. Вибір непримітного місцевого дистриб’ютора Sabela Prod Serv SRL не був випадковим. «Ми не могли забезпечити обсяги, які хотіли лідери ринку. Тому знайшли невелику, але амбітну компанію і зростали разом з нею», – говорить засновник УВК. Стратегія виправдалась: за чотири роки товарообіг Sabela Prod Serv SRL зріс із €656 000 до €2,38 млн, свідчать дані румунського реєстру ListaFirme.ro.

Інший підхід знадобився для Польщі, де УВК зіштовхнулася з небажанням ринку змінювати місцевих постачальників. Щоб стати ближчими до потенційних партнерів, група зареєструвала юрособу «Польська вагова компанія», каже Іван Мовчан. «Ми п’ять років ведемо перемовини з поляками і от лише минулого року зробили перші поставки», – розповідає він. 

Українська вагова компанія, ваги автомобільні, автоваги, релокований бізнес

Виробництво Української вагової компанії. Фото з особистого архіву Івана Мовчана.

На продукцію УВК є попит завдяки інвестиціям в дороге обладнання та використанню нової сировини, вважає Олександр Чебан. «Вони не використовують вживаний метал. Замовляють із заводу та розкроюють лазером, тому виходить дуже рівний шов», – розповідає він. 

Минулого року Українська вагова компанія виготовила 350 автоваг, не досягаючи пів сотні до показників 2021-го, розповідав Іван Мовчан в інтерв’ю «Суспільне.Вінниця». Вартість ваг стартує від 490 000 грн за одну систему, йдеться на Facebook-сторінці групи компаній. Для порівняння: стандартні для України автоваги на 18 м і 80 т коштують у середньому 700 000–750 000 грн за одиницю, каже власник компанії-конкурента, який забажав залишитись анонімним. 

Після релокації виробництва у Харкові залишилися відділи R&D та ІТ з шістьома працівниками. Минулоріч вони фіналізували програмне забезпечення, яке УВК розробляла протягом чотирьох років. «Наш софт націлений на те, щоб кожне зважування було оцифрованим. Це IoT у сфері автоваг, яке дозволяє приладам самостійно проводити аналітику і надсилати інформацію в бухгалтерію компанії», – пояснює Мовчан. 

Продукт сподобався навіть європейським компаніям, які не готові були купувати фізичні автоваги. «У нас cloud-based-рішення, без надсилання інформації через емейл», – каже засновник про його користувацьку зручність. Продажі ПЗ за три роки можуть приносити втричі більше, ніж виробництво, мета загального виторгу групи у 2027-му – 1 млрд грн, додає він.

Для ІТ-проєкту УВК придбала мажоритарну частку в харківському підприємстві ЕЛВА, що понад 23 роки розробляє електроніку у сфері зважування. За даними YouControl, Українська вагова компанія зазначена як власник підприємства з 6 березня 2024 року. Суми угоди власник не розкриває через комерційну таємницю, проте каже, що ціна не була високою. «Більше вплинули відносини та ідеї», – розповідає Мовчан.

У реалізації планів допомогла підтримка USAID, проте замість коштів міжнародний донор надав компанії консультантів. Це значно краща послуга, вважає Іван Мовчан. 

Одним із дорадників став колишній фахівець із кібербезпеки однієї з компаній Ілона Маска, каже підприємець без уточнення імені через умови співпраці. Експерт допоміг УВК пройти сертифікацію з GDPR для нового ІТ-продукту. «Все зайняло менше тижня, хоча ми закладали півтора року», – каже Мовчан. ІТ-продукт уже зібрав перші замовлення на €300 000, додає він, а 22–26 квітня його презентували наживо на виставці Hannover Messe у Німеччині.

Попри бойові дії та кадрові ризики через мобілізацію, Іван Мовчан продовжує шукати можливості у безодні. Ціль, прописана у стратегії на 2030 рік, – стати лідером світового ринку автоваг, який зараз становить $4,4 млрд за оцінкою компанії Future Market Insights. 

Виходу УВК у нові регіони вже посприяв відтік персоналу за кордон. «Один ключовий співробітник переїхав у Даллас. У серпні ми відкриваємо там офіс», – каже він. Колишній директор з логістики мешкає в Британії, де УВК веде перемовини про поставки на £300 000–400 000. «Поки ці звʼязки ще міцні, ними потрібно користуватися», – переконаний підприємець.

Матеріали по темі

Ви знайшли помилку чи неточність?

Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.

Виправити
Попередній слайд
Наступний слайд
Новий номер Forbes Ukraine

Замовляйте з безкоштовною кур’єрською доставкою по Україні