Чому новинні сайти втрачають аудиторію і хто з українських медіа вже вміє заробляти на коротких новинних відео, пояснює Head of Digital медіахолдингу ТРК «Люкс» Денис Зеленов.
🔥 Black Friday! 6 друкованих журналів зі знижкою 25%!
Купуйте річну передплату на 6 друкованих журналів Forbes Ukraine лише за 1 349 грн замість 1 799 грн! Це всього 225 грн за один випуск. Головні історії українського бізнесу, ексклюзивні рейтинги та глибока аналітика протягом року.
Спеціальна ціна діє лише до 30 листопада включно!
Виконавча директорка The New York Times Мередіт Копіт Левієн у серпні 2026 року назвала довгострокові ставки на відео важливими для успіху компанії. Видання стабільно додає підписників, але падіння пошукового трафіку зачіпає й його, і Nieman Lab вважає це однією з причин відеокурсу. На запитання, чи дали відеоінвестиції рекламний дохід, Левієн відповіла, що їхня роль невелика. Навіть сильний бренд від цього не захищений.
З 2020 року технологічні платформи роблять ставку на короткий вертикальний формат: TikTok вибухнув популярністю серед молоді, і решта підтягнулася. Інвестиції в технології, гроші для авторів відео й швидкий вихід на нові ринки дали результат. Вертикальне відео стає одним з основних форматів для медіа, брендів, політиків і спортивних організацій. За даними Kantar, 87% опитаних українців віком 18–55 років переглядають Reels і Shorts, майже половина – щодня. Маркетологи рухаються туди ж: за звітом HubSpot 2026 року, 60% з них активно використовують коротке відео, а 49% називають його форматом із найвищим ROI.
Соцмережі випереджають сайти
Першими це відчули новинні медіа. У 2026 році Reuters Institute вперше зафіксував: соцмережі й відеоплатформи стали найпопулярнішим джерелом новин у світі. За тиждень ними користувалися 54% респондентів, новинними сайтами й застосунками – 51%. Опитування охопило 48 ринків. Онлайн-відео з новинами щотижня дивляться 77% респондентів, а найшвидше зростають TikTok та Instagram. Довіра до новин при цьому впала до 37% – найнижчого рівня з 2015 року. Споживання дедалі більше зміщується на платформи, яким люди довіряють менше. Відеоплатформи стають і пошуковиком: за опитуванням YouGov (квітень–травень 2026 року), у США 48% представників покоління Z, які шукають інформацію онлайн, шукали її на відеоплатформі впродовж 30 днів, а серед усіх онлайн-пошукувачів – 34%.
В Україні розрив ще більший. За дослідженням «Інтерньюз-Україна» (липень–серпень 2026 року, 2 520 респондентів у містах із населенням понад 50 000) новини із соцмереж отримують 87% опитаних, а онлайн-медіа користуються 22% – на 9 в.п. менше, ніж у 2025 році. За даними Gemius, у травні 2024 року новинні сайти мали 22,4 млн унікальних користувачів і 606 млн переглядів, у травні 2026-го – 16,9 млн і 331 млн. Аудиторія скоротилася на чверть, перегляди – на 45%, а на одного користувача припадає 20 переглядів за місяць замість 27.
Новий журнал Forbes Ukraine – у продажу з безкоштовною доставкою
Усередині — рейтинг «202 найбільші приватні компанії», 25 найдорожчих брендів України, зміна керівників у великому бізнесі, 10 перспективних косметичних брендів та 58 нових ресторанів у спецпроєкті «Смак країни».
Чотири сценарії споживання новин
Змінилася не лише кількість, а й логіка споживання. Залежно від завдання користувача споживання новин можна поділити на чотири сценарії.
- Відкриття. Користувач не шукає новин – їх підсовує алгоритм короткого відео. Люди йдуть на платформи розважитися чи мотивуватися, а основні події потрапляють у стрічку навіть тим, кого не цікавлять геополітика й економіка.
- Цілеспрямоване читання – сайти й застосунки. Користувач сам обирає тему та глибину, для нього це екран номер один, і залученість тут найвища. Але таких людей меншає.
- «Бути в курсі» – Telegram. З 2022 року він закриває цю потребу: оперативні оновлення, короткі меседжі, персональний добір джерел. За Telegram-каналами стежать 82% опитаних «Інтерньюз-Україна».
- Глибина й пояснення – довге відео на YouTube. Користувач сам шукає розбір події, про яку щойно дізнався, і це свідомий вибір. За YouTube-каналами стежать 55% опитаних.
Ми не перестали читати новинні сайти, але модель споживання тепер зовсім інша. Сценарії не виключають один одного: за дослідженням MediaTrack 2025 для «Суспільного», українці користуються в середньому сімома медіаплатформами на тиждень.
Чому ж користувач іде з сайтів? Платформи розвʼязують за нього задачу вибору: відкриваючи TikTok чи Instagram, він очікує цікавого контенту й невеликих доз дофаміну. Відкриваючи сайт, знає, що прочитає про останні події, а вони здебільшого негативні. Алгоритм і персоналізація посилюють цю різницю. До того ж екранний час зростає, а коли є 30–40 секунд, ми відкриваємо Reels, а не сайт.
Новини на платформах перестали бути нудним набором фактів: лідери думок і блогери додали їм емоційності. Більшість класичних медіа не вміє й не готова бути емоційно близькою до аудиторії, а блогер для глядача – свій, майже друг.
Як українські медіа монетизують коротке відео
Для традиційних медіа питання вже не в тому, чи робити коротке відео. Питання в тому, як на ньому заробляти, щоб робити його в потрібному обсязі. Платформи платять по-різному: Meta розширила види монетизації, YouTube платить за рекламу в Shorts, але низький RPM (дохід на 1 000 переглядів) робить цей формат фінансово непривабливим. TikTok офіційно монетизує контент лише в частині країн, і України серед них немає. Коротке відео – це величезні охоплення, але обмежені можливості монетизації. Тому головним рішенням поки залишаються прямі продажі.
В Україні заробляти на коротких відео намагаються лише окремі медіа. За медіа-китами топ-10 новинних видань окремі продукти з коротким відео мають «24 канал» і «РБК Україна». ТСН, «Уніан» і УП не пропонують TikTok, Reels чи Shorts як майданчик для партнерських інтеграцій, але пропонують відеопродакшн і відеоінтеграції як частину спецпроєктів. NV, «Обозреватель» і Novyny.Live на відео не фокусуються.
Кейси «24 каналу» дають кілька спостережень. Канал пропонує два формати: рекламну інтеграцію з ведучою в редакційному відео та показ брендових елементів протягом відео – він працює на охоплення. Клієнти ставляться до формату обережно, але охоче йдуть у нього, коли бачать там конкурентів. Для клієнтів важливі охоплення, взаємодії й шери, а конверсію на купівлю чи інші дії складно порахувати напряму. Їх приваблює молода аудиторія 18–35 років, яку важко знайти на сайтах, у Telegram і на YouTube. Проте більшість партнерів не готова бути поруч із новинним контентом – для новинних медіа це головне обмеження.
Такі підходи дозволяють нам підняти RPM до 5–10 грн . Це могло б зробити формат принаймні самоокупним, а в окремих випадках прибутковим.
Тому одне з ключових завдань для українських медіа найближчим часом – знайти працюючу модель монетизації короткого відео. Інакше їм доведеться або інвестувати у формат без зрозумілої окупності, або відмовитися від контакту з багатомільйонною аудиторією, яка дедалі більше споживає контент саме так.