Запущений перед війною податковий режим «Дія.City» має близько 700 компаній-резидентів, які сплатили 6 млрд грн податку за три квартали 2023 року. Хоча цифра і виросла на 2 млрд грн порівняно з повним 2022 роком, спецрежим ще не наздогнав суму загальних податків від IT-бізнесу
Резиденти податкового режиму для айтівців «Дія.City» сплатили до бюджету 5,9 млрд грн податків станом на 1 жовтня 2023 року, йдеться у відповіді податкової на запит Forbes. Сума сплачених податків за три квартали на 2 млрд грн більше, ніж за весь 2022 рік.
На цифру вплинули два фактори – збільшенням кількості резидентів і закінченням дії пільгового ПДВ для галузі, вважають у проєктному офісі «Дія.City».
Як зросла кількість резидентів
Спеціальний податковий режим для айтівців запустили ледь не в переддень повномасштабного вторгнення – 8 лютого 2022 року. Це не завадило йому зібрати понад 680 компаній-резидентів за три квартали 2023 року. Порівняно з 2022-м їхня кількість виросла в 1,5 раза, додають у проєктному офісі «Дія.City». Станом на кінець жовтня їх було вже 736.
Всього в Україні 2212 ІТ-компаній, згідно з даними дашборду Мінцифри Tech Ecosystem.
Кількість працівників у резидентів виросла зіставно – з 35 000 до 54 000 станом на жовтень 2023-го. На старті роботи спецрежиму великі сервісні компанії, як правило, заходили у «Дія.City» невеликою кількістю працівників та неосновними юрособами. SoftServe тестував умови на ТОВ «Софтсерв технології», EPAM – на ТОВ «ЕПАМ диджитал».
У 2023 році вони наростили кількість працівників у цих юрособах і стали найбільшими компаніями-резидентами. EPAM та Softserve мають по 3500 фахівців у «Дія.City», каже заступник міністра цифрової трансформації Олександр Борняков. Загальний штат цих двох великих аутсорсерів – понад 18 500 працівників. «Такими темпами за два–три роки ці аутсорсери можуть перейти в «Дія.City» повністю», – розраховує заступник міністра. Трійку найбільших замикає продуктова Ajax.
надано пресслужбою
Також резиденти почали активніше переводити фахівців на гіг-контракти – альтернативу ФОПам. Третя найбільша IT-компанія за виторгом у 2023 році GlobalLogic перевела понад 200 фахівців, говорить Head of Legal у GlobalLogic Ukraine Дмитро Лиганов. «Більшість наших людей наступного року буде на гіг-контрактах», – зазначає він і додає, що це зобов’язання перед державою.
У «Дія.City» прописано поступову відмову від ФОП – резиденти, що мають дохід понад 40 млн грн і сплачують податок на виведений капітал, з 2024 року мали витрачати на ФОПів не більше 50% від сукупного розміру усіх витрат. З 2025 року – 20%. «Компанії EPAM та SoftServe наймають нових працівників одразу на гіг-контракти», – каже Борняков.
Податкова плюшка
Резиденти «Дія.City» можуть обирати між податком на прибуток (18%) та податком на виведений капітал (9%). Станом на початок жовтня цього року на ПнВК працює майже половина резидентів «Дія.City» – 329 компаній, йдеться в повідомленні пресслужби проєктного офісу «Дія.City». «Якщо ти працюєш з нерезидентами, переходити на ПнВК зручно, а на внутрішньому ринку це не має сенсу», – каже співзасновник monobank Олег Гороховський. Його необанк, який торік увійшов у трійку лідерів за сумою сплачених податків серед резидентів «Дія.City», повернувся на податок на прибуток з другого кварталу 2023 року.
Закінчення пільгового ПДВ
З 1 січня 2023 року для українських IT-компаній перестала діяти пільга, яка звільняла від сплати ПДВ операції з постачання софту. Значні надходження від ПДВ – другий фактор росту податкових надходжень від резидентів «Дія.City», додають у пресслужбі проєктного офісу. «Змінилася кількість платників ПДВ, але й ціни на їхні продукти виросли», – зазначає керівниця департаменту досліджень Львівського ІТ Кластера Ярина Возняк.
Надходження від сплати ПДВ резидентами «Дія.City» збільшилися на 87%, наводить дані голова податкового комітету Данило Гетманцев. За три квартали 2023 року вони заплатили 762,9 млн грн ПДВ, додає він.
«Не думаю, що закінчення дії пільги зіграло значну роль. Головна причина – конʼюнктура ринку, коли компанії більше продавали на внутрішньому ринку», – говорить заступник голови податкового комітету Ярослав Железняк. Він пов’язує ріст податкових надходжень також з тим, що резидентів «Дія.City» стало більше і вони наростили свою частку ринку.
У липні 2023 року Железняк подавав законопроєкт, який пропонував продовжити дію цієї пільги для IT-компаній. Проте він не пішов далі комітету. «У бізнесу немає єдності з цього питання», – говорить депутат. Він додає, що В2В-бізнес може зменшувати свої податкові зобов’язання за рахунок податкового кредиту – суми ПДВ, яку вже сплатив у бюджет виробник продукції. «Тому їм закінчення пільги вигідно. У В2С – трохи інша історія», – додає він.
Проте сплачені резидентами «Дія.City» податки все ще не наздогнали загальні надходження від галузі. За перші два квартали 2023 року IT-бізнес поповнив держбюджет на 11,93 млрд грн, каже Возняк, посилаючись на дані дослідження ІТ Research Ukraine. Це удвічі більше, ніж резиденти «Дія.City» заплатили навіть за три квартали.
В ефективності «Дія.City» сумнівається уряд. У Національній стратегії доходів до 2030 року від Кабміну зазначається, що проєкти зі створення бізнес-стимулів за рахунок пільг для податку на прибуток планують переглянути.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
