Весна 2023 року багата на українські кінопрем’єри – у національний прокат вийдуть мінімум п’ять фільмів. Це «Будинок зі скалок», «Життя на межі», «Памфір», «Бачення метелика» та «Люксембург, Люксембург». Їхню високу якість засвідчують численні нагороди, покази на фестивалях класу А та номінація на «Оскар». Про що ці фільми
Цієї весни гучною прем’єрою відзначився мультфільм «Мавка», що у перший вікенд зібрав бокс-офіс у 24,9 млн грн. Триває прокат української воєнної драми «Мирний-21» від режисера Ахтема Сеітаблаєва. Сюжет описує луганських прикордонників, які вступили в бій з окупантами, попри їхню перевагу в силі та техніці.
На екранах цієї весни з’явиться мінімум п’ять фільмів, створених Україною чи у співвиробництві з нею. «Будинок зі скалок» номінували на «Оскар», «Життя на межі» знімали номінанти на цю нагороду. «Памфір» і «Бачення метелика» показали на Каннському міжнародному кінофестивалі, а «Люксембург, Люксембург» побачили на фестивалі у Венеції. Які історії розповідають ці стрічки.
«Будинок зі скалок»
Режисер: Сімон Леренг Вільмонт
Виробництво: Данія, Швеція, Фінляндія, Україна
Прем’єра в Україні – 9 березня
«Будинок зі скалок» – другий фільм, створений у копродукції з Україною, який став номінантом на «Оскар» у секції документального кіно. До цього він став найкращою режисерською роботою серед документальних фільмів на Sundance та отримав низку нагород на інших кінофестивалях.
Дія фільму відбувається в притулку, де діти очікують: їх усиновлять чи відправлять у дитячий будинок. Будівля розташована на ще тоді неокупованій території, поблизу лінії фронту на Сході України. Там соціальні працівники намагаються створити для дітей безпечний простір.
Чому «Будинок зі скалок» заслуговує на увагу? «Історія про сиріт в Україні навряд чи може бути на часі більше, ніж зараз, – казав Forbes головний телевізійний критик The Hollywood Reporter Деніел Фінберг. – Це було актуальним і жахливим до російського вторгнення, а через рік – тим більше. Фільм Сімона Леренга Вільмонта водночас надихає та розриває серце».
«Життя на межі»
Режисер: Павло Пелешок
Виробництво: Німеччина, Іспанія
Прем’єра в Україні – 16 березня
«Життя на межі» – перший український документальний фільм, який охоплює весь період російсько-української війни. Його продюсер Юрій Іванишин і режисер Павло Пелешок сім років несли службу в лавах ЗСУ. Фільм Winter on Fire, який вони продюсували, номінували на «Оскар» як «Найкращий документальний повнометражний фільм».
У фільмі сцени з цивільного життя переплітаються з подіями на фронті. Все вказує на те, що війна стала новою нормальністю: режисер показує у стрічці то обстріл позицій окупантами, то прогулянку зі своєю донькою у США, то вечірку на Каннському кінофестивалі. Серед ключових подій фільму – Революція гідності, окупація Криму, Іловайський котел, повномасштабне вторгнення Росії в Україну.
Музику до фільму написав композитор Оскар Сенен, який працював з Гансом Циммером. Сенен має більш ніж 15-річний досвід роботи в музичній індустрії, написанні саундтреків до фільмів зокрема. Наприклад, він написав музику для двадцять пʼятого фільму про пригоди Джеймса Бонда «007: Не час помирати».
«Памфір»
Режисер: Дмитро Сухолиткий-Собчук
Виробництво: Україна, Франція, Польща, Чилі, Німеччина та Люксембург
Прем’єра в Україні – 23 березня
Прем’єра стрічки відбулась у «Двотижневику режисерів» Каннського кінофестивалю. Сюжет описує історію родини з Буковини. Леонід на прізвисько «Памфір» їздить на заробітки до Польщі, аби побудувати будинок для дружини та сина-підлітка. Останній підпалює Дім Молитви, тож «Памфір» повертається до кримінального минулого, аби відшкодувати збитки.
Події фільму розгортаються під час Маланки – 13 січня, коли щедрувати заведено в образах тварин і фольклорних персонажів. Щоб відтворити обряд, команда фільму їздила в експедиції та збирала детальний фото- та відеоархів. Їй вдалось створити й віднайти понад 40 унікальних костюмів і 100 обрядових масок.
Над музикою фільму працювала французька композиторка Летиція Пансанель-Ґаррік. Вона поєднала звучання автентичних українських інструментів і сучасних мотивів. За музичний супровід до фільму композиторка отримала приз впливового французького фестивалю Les Arcs International Film Festival.
«Бачення метелика»
Режисер: Максим Наконечний
Виробництво: Україна, Хорватія, Чехія, Швеція
Прем’єра в Україні – 6 квітня
Світова прем’єра фільму відбулась на Каннському фестивалі в програмі «Особливий погляд» – другій за важливістю секції. Одеський міжнародний кінофестиваль визнав стрічку найкращим українським повнометражним фільмом.
«Метелик» – позивний аеророзвідниці Лілі, що повернулась із полону. На неї чекали рідні, друзі, побратими та коханий. Вона дізнається, що вагітна після того, як її зґвалтував наглядач. Спершу Ліля домовляється про аборт, але в операційній раптово вирішує залишити дитину. Це рішення перевертає її життя.
«Бачення метелика» – дебютна повнометражна робота режисера Максима Наконечного. Сценарій фільму він написав спільно з письменницею й режисеркою Іриною Цілик, відомою фільмами «Земля блакитна, ніби апельсин» та «Я і Фелікс». Одну з ключових ролей виконала Наталка Ворожбит – сценаристка «Кіборгів», а також сценаристка і режисерка «Поганих доріг».
«Люксембург, Люксембург»
Режисер: Антоніо Лукіч
Виробництво: Україна
Прем’єра в Україні – 13 квітня
Світова прем’єра фільму відбулась на Венеційському міжнародному кінофестивалі. Про участь творці ще незавершеної стрічки дізнались за кілька днів до повномасштабної війни. Попри вторгнення, фільм завершили та восени презентували на фестивалі класу А.
Антоніо Лукіч відомий режисерським дебютом «Мої думки тихі». «Люксембург, Люксембург» – другий фільм українського режисера, де головні ролі виконали учасники реп-гурту «Курган і Agregat» брати Раміл та Аміл Насірови. Насірови й Лукіч – учасники списку Forbes «30 до 30» різних років. Зйомки проходили у Лубнах Полтавської області, Києві, на поліцейському полігоні, та в Люксембурзі.
«Люксембург, Люксембург» – це історія про двох хлопців, які намагаються зрозуміти, як влаштоване життя, спираючись на приклад свого батька, – говорить Лукіч. – Один із братів вважає його за героя, а інший – намагається триматись подалі від його кримінальної фігури. Цей фільм про вічне, тільки не пафосно, а на слобожанському суржику».
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
