Українська економіка зросла на майже 20% за підсумками другого кварталу 2023 року, та причина таких цифр здебільшого повʼязана з низькою базою порівняння – рік тому саме другий квартал став найпровальнішим через російське вторгнення. Драйвером економіки стало зростання споживчого попиту, однак цей показник, схоже, досягає свого піка. Від чого залежить пришвидшення чи уповільнення економіки у подальшому
У другому кварталі 2023 року українська економіка зросла на 19,5% в порівнянні з відповідним періодом минулого року, свідчать дані Держстату. У квітні–червні 2022-го негативний ефект від російського вторгнення був максимальним, тож значний приріст ВВП рік потому був очевидним.
Про що говорить цей показник? Ключовий висновок – українська економіка, схоже, досягла стелі відновлення. Принаймні у найближчі квартали, ВВП, ймовірно, зупиниться на рівні близько 75% довоєнних обсягів, свідчать розрахунки опитаних Forbes економістів.
З чим це повʼязано?
Відновлення економіки на три чверті
У другому кварталі 2022-го обвал економіки України через російське вторгнення сягнув піка – реальний ВВП скоротився на 36,9%.
Падіння за результатами минулого року склало 29,1%. Справи в економіці поступово покращувалися з середини минулого року. Перший квартал 2023-го був останнім періодом економічного падіння, повʼязаного з війною.
Суттєве зростання у другому кварталі було цілком прогнозованим: очікування економіста Олексія Блінова та голови департаменту макроекономічних досліджень групи ICU Віталія Ваврищука майже співпали з фактичним результатом: 19% та 18,9% відповідно. Блінов вважає зростання на 19,5% задовільним результатом, а Ваврищук – «дуже позитивним».
У Dragon Capital прогноз був вищим – плюс 22% зростання. «Ми були більш оптимістичними, бо спостерігаємо активне відновлення з початку року, принаймні в тих секторах, по яких є дані», – каже директорка аналітичного департаменту Dragon Capital Олена Білан.
Зокрема, у другому кварталі суттєво зросла роздрібна торгівля: споживачі були значно активніші, ніж у першому 2022-го, вказують усі троє економістів. «Населення витрачає все більшу частину доходів на поточні потреби завдяки покращенню безпекової ситуації, – зазначає Ваврищук з ICU. – Це суттєво різниться з поведінкою минулого року: після початку вторгнення українці воліли купувати здебільшого товари та послуги першої необхідності, щоби накопичити заощадження через велику невизначеність».
Є й інші фактори, як-от відновлення виробництва сталі після зимового дефіциту електроенергії та збільшення завантаженості потужностей в переробній промисловості, додає Білан із Dragon Capital.
Попри відновлення споживчого попиту, економіка України, схоже, досягла плато зростання, вважають опитані економісти. І у січні–березні, і у квітні–червні обсяг ВВП України перебував на однаковому рівні до довоєнних показників – 76% та 75% відповідно. «Результат другого кварталу можна трактувати як припинення економічного відновлення в моменті», – каже Блінов.
У Dragon Capital очікують близько 8% зростання ВВП у третьому кварталі, а в четвертому приблизно ті ж самі показники, що й роком раніше, через відновлення обстрілів інфраструктури та дефіцит електроенергії, зазначає Білан.
Попри зростання попиту, бізнесу цього, схоже, не вистачає. Як свідчить дослідження за участі Офісу з розвитку підприємництва, «Дія.Бізнес», Мінекономіки та низки інших установ, одна з головних проблем підприємців – відсутність достатньої кількості платоспроможних клієнтів. У нещодавній аналітиці Мінекономіки про недостатній попит заявили 37% бізнесменів.
Які чинники можуть вплинути на динаміку ВВП у майбутньому
Після оприлюднення даних за другий квартал 2023 року жоден із трьох економістів змінювати свої прогнози щодо ВВП за рік не планує:
- Dragon Capital – зростання ВВП на 4,5%;
- ICU – плюс 5,8% ВВП;
- Олексій Блінов – плюс 5,5%.
Прогноз у 5,5% й означатиме близько 75% ВВП від довоєнного рівня, уточнив Блінов. Прогнози урядових установ – Мінекономіки (+2,8%) та НБУ (+2,9%) – більш консервативні, тож слід очікувати їх покращення до близько 4%, вважає він.
Які чинники можуть вплинути на стрімкіше чи повільніше відновлення? «З позитиву: є перші сигнали, що ми експортуватимемо морськими портами без зернового коридору, – каже Білан із Dragon Capital. – При збільшенні обсягів це буде добре для аграрного сектору і пов’язаних секторів».
Вона сподівається, що бізнес почне більше інвестувати, але водночас не радить розраховувати на бум інвестицій за поточної ситуації. Негативні чинники – військові ризики та результати ймовірних обстрілів енергетичної інфраструктури, перераховує Білан.
«Коли ми кажемо про енергетичну інфраструктуру, це не тільки електроенергія, а може бути й газ, – додає вона. – Та в цьому питанні вкрай важко щось прогнозувати: енергосистема має менший запас міцності, але краще захищена, ніж минулоріч».
Ваврищук з ICU та Блінов також називають основними факторами безпекову ситуацію, зокрема в енергетиці, та можливості для експорту.
«Якщо безпекові ризики знижуватимуться, то покращуватимуться настрої та очікування населення та бізнесу, – каже Ваврищук. – Тож попит та виробництво будуть і надалі поступово зростати». Але помітний ривок економічного зростання навряд чи буде можливий без відновлення експорту через чорноморські порти, констатує він.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
