Чи означає рекордний трансфер Михайла Мудрика до «Челсі», що «Шахтар» навчився продавати молодих українських футболістів за великі гроші? Та як на футбольний бізнес дивиться власник клубу Рінат Ахметов?
⚡️Даруємо 700 грн знижки на річну підписку на сайт Forbes. Діє з промокодом 700 всього чотири дні. Оформлюйте зараз за цим посиланням
Перехід 22-річного Михайла Мудрика з донецького «Шахтаря» до лондонського «Челсі» за €100 млн без сумніву є найуспішнішою бізнес-угодою в історії українського футболу.
Продаж Мудрика майже вдвічі перевищує попередній трансферний рекорд «Шахтаря» — у 2018-му бразилець Фред перейшов до «Манчестер Юнайтед» за €59 млн. А попередній максимум при переході гравця з українським паспортом, що на момент трансферу грав в Україні, — в чотири рази. У 2017-му «Боруссія Дортмунд» заплатила близько €25 млн за динамівця Андрія Ярмоленка.
Після цієї угоди Forbes оцінює вартість ФК «Шахтар» у близько €200 млн. У листопаді 2020-го, тобто до рекордного трансферу та призових за участь у Лізі чемпіонів, вартість клубу, за оцінкою Forbes, складала €100 млн. У лютому минулого року – €270 млн.
Оцінка складається з сукупної вартості гравців, що залишаються у клубі. Найдорожчі – голкіпер Анатолій Трубін та захисник Микола Матвієнко, їхня вартість, за даними Transfermarkt, на початок 2023 року складає €11 млн кожен. Також оцінка враховує нещодавно зароблені гроші: призові у €42 млн за участь у Лізі чемпіонів та суму, виручену від трансферу Мудрика з урахуванням дисконту у 50% для бонусної частини угоди.
Наразі достеменно невідомо, яка частина з цих коштів залишиться у клубі. До прикладу, одразу ж після продажу Мудрика президент «Шахтаря» Рінат Ахметов оголосив про виділення 1 млрд грн (близько €25 млн) на підтримку захисників Маріуполя та їхніх сімей.
Примітна особливість трансферу – Ахметов брав безпосередню участь у фінальних перемовинах з «Челсі». Для «Шахтаря» це добра новина, адже футбольний бізнес, який через війну на певний час випав з поля зору найбагатшого українця, знову є приорітетом акціонера.
«Шахтар» теж відчув на собі наслідки російського вторгнення, але зумів підлаштуватися під нові реалії українського футболу. Як менеджмент донецького клубу, адаптувавшись до війни, зрештою зміг провести стомільйонний трансфер?
Як «Шахтар» продавав Мудрика у «Челсі»
За менших амбіцій керівництва «Шахтаря» Михайло Мудрик міг опинитися у столиці Великої Британії ще влітку минулого року. Тоді донецький клуб відхилив пропозицію англійського «Брентфорда» у понад €20 млн. Цей клуб є сусідом «Челсі» по західній частині Лондону та наразі займає восьму позицію у чемпіонаті Англійської премʼєр-ліги, тоді як «Челсі» поки йде десятим.
Уже тоді менеджмент «Шахтаря», відповідальний за трансфери, говорив, що оцінює свого найбільшого таланта у €100 млн. «Є люди, які хочуть скористатися ситуацією та війною та дешево забрати наших футболістів, але вони погано знають нашого президента, – казав у серпневому інтервʼю Tribuna.com ексгравець «Шахтаря», а зараз один із топменеджерів Дарійо Срна. – Зараз Мудрик не продається».
Саме з фігурою Срна повʼязані останні кадрові рішення донецького клубу. У 2020-му ексфутболіст обійняв у структурі клубу незвичайну посаду «директора по футболу». Позицію створили спеціально під нього, розповідав у грудні на правах анонімності співрозмовник Forbes, близький до топменеджменту «Шахтаря». Серед ключових функцій хорвата – трансфери та тренерські призначення, що раніше було вотчиною гендиректора «Шахтаря» Сергія Палкіна, додає співрозмовник.
Саме Срна супроводжував футболіста під час презентації на стадіоні «Челсі» та головне – до останнього відстоював тезу про стомільйонний цінник за гравця. «Шахтар» майже одразу відхилив першу пропозицію у €65 млн від лондонського «Арсеналу», який раніше за «Челсі» вступив у предметні перемовини щодо Мудрика.
Зрештою донеччан влаштувала формула «70+30» від «Челсі» проти «70+25» від «Арсеналу». Клуб із західного Лондону уклав з українцем контракт до 2030 року. Зарплата Мудрика складатиме близько €150 тис на тиждень (удвічі більше, ніж пропонував «Арсенал»).
Бонусну частину у €30 млн «Шахтар» отримає у разі, якщо протягом 8,5 років контракту з Мудриком «Челсі» виграє Премʼєр-лігу чи Лігу чемпіонів, уточнив після оголошення трансферу італійський журналіст Фабріціо Романо.
Як Ахметов повернувся у футбол та нова бізнес-модель «Шахтаря»
Далеко не останню, якщо не ключову, роль в угоді саме з «Челсі» зіграв особистий контакт топменеджменту англійців із Рінатом Ахметовим.
Президент та власник «Шахтаря» погоджував майже всі попередні трансфери клубу. Ба більше, деякі з придбань клуб здійснював за ініціативи бізнесмена. Наприклад, бразилець Бернард, за перехід якого у 2013-му «Шахтар» заплатив €25 млн, або повернення до України Євгена Коноплянки після кількох не надто вдалих років у європейських клубах.
За два десятиріччя чистий збиток «Шахтаря», а відтак інвестиції Ахметова, перевищили $900 млн. Причому бізнесмен добре розумів, на що витрачає кошти. «Усі звикли, що акціонер половину часу присвячує футболу», – розповідав у грудневій розмові з Forbes топменеджер з SCM.
Дарійо Срна та Сергій Палкін Фото Getty Images
Вторгнення РФ перевернуло ситуацію. Протягом кількох місяців Ахметов не цікавився справами клубу, давши зрозуміти Палкіну, що менеджмент має самостійно розв’язувати проблеми. Складнощів вистачало: у червні ФІФА дозволила іноземним тренерам та гравцям на рік зупинити свої контракти з українськими клубами та піти в інші команди.
П’ятьох легіонерів «Шахтарю» вдалося продати, виручивши приблизно €44,3 млн, однак інших – фактично втратив. Яскравий приклад – навесні французький «Ліон» був готовий придбати у «Шахтаря» Тете за близько €20 млн, однак після рішення ФІФА отримав гравця безкоштовно.
Клуб оцінює недоотриманий дохід від продажу легіонерів у €50 млн. Принаймні частина цих втрат може бути повʼязана з «ахметоцентричною» системою прийняття рішень. «Менеджмент звик погоджувати трансфери з акціонером та не встиг швидко зорієнтуватися, щоб продати всіх легіонерів до активізації циркуляра ФІФА», – вважає співрозмовник серед топменеджерів SCM.
Втім уже влітку Ахметов знову повернувся до справ свого клубу. У липні він погодив призначення нового тренера Ігора Йовичевича, який раніше очолював СК «Дніпро-1» – головного конкурента «Шахтаря» за чемпіонський титул у цьому сезоні.
Ініціатором цього «підписання» був Срна. Одна з ключових переваг Йовичевича – вдалий досвід роботи з молодими футболістами. У складі, де ключові ролі відіграють українці, «Шахтар» успішно виступив у цьогорічній Лізі чемпіонів. Призові за груповий етап складатимуть €42 млн. Навесні 2023‑го команда продовжить виступ у другому за рангом євротурнірі – Лізі Європи.
Ще у лютому уявити «Шахтар», який майже повністю складається з українців, було неможливо. Команду тренував італієць Роберто Де Дзербі (його також запропонував Срна), під прихід якого «Шахтар» тільки влітку 2020-го придбав трьох легіонерів за €41 млн.
Такий підхід також був нетиповим для «Шахтаря». Зазвичай його скаути вишукували таланти у Бразилії: в обмін на високі, як для Європи, зарплати клуб отримував шанс вигідно продати гравців через певний час. Принцип чудово працював роками.
Наприклад, в 2004‑му «Шахтар» купив бразильця Фернандіньо за $7,8 млн, продавши його у 2013‑му в «Манчестер Сіті» за $40 млн. У 2016‑му інший латиноамериканець Алекс Тейшейра приніс клубу рекордні для України $50 млн (за шість років до цього його придбали за €6 млн).
Чи означає трансфер Мудрика, що тепер «Шахтар» готовий вигідно заробляти, але тепер – на молодих талантах із українським паспортом? Схоже, що Ахметов поки й сам не визначився. «Таких гравців, як Мудрик, потрібно запрошувати до нашого клубу й завойовувати європейські трофеї, а не вболівати за них, навіть коли вони грають у найкращих клубах світу. На жаль, зараз це неможливо», — цитує президента «Шахтаря» пресслужба компанії SCM.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
