Кількість держав, які беруть участь у «чеській ініціативі» із закупівлі боєприпасів для України, скоротилася удвічі після повернення Андрея Бабіша на посаду прем’єр-міністра Чехії у грудні 2025 року. Про це президент Чехії Петр Павел заявив в інтерв’ю Financial Times. За його словами, зараз фінансування ініціативи забезпечують лише дев’ять країн, тоді як минулого року їх було близько 18.
Заощаджуйте, отримуючи 6 журналів за ціною 4
Купуйте річну передплату на шість журналів Forbes Ukraine за 1 799 грн замість 2 400 грн. Читайте головні історії українського бізнесу, ексклюзивні рейтинги та глибоку аналітику в кожному номері.
Деталі
- Видання зазначає, що така тенденція викликає занепокоєння щодо подальшого розподілу фінансового навантаження між союзниками та майбутнього самого проєкту, який був започаткований попереднім проєвропейським урядом Чехії за активної підтримки Павела.
- «Ініціатива все ще працює, але нова проблема полягає в тому, що лише близько дев’яти держав-членів роблять фінансові внески. Водночас саме вона забезпечувала до 50% усіх великокаліберних боєприпасів для України, тому її буде непросто замінити», – пояснив чеський президент.
- З 2024 року Прага координувала постачання для Києва понад 4 млн великокаліберних артилерійських снарядів, допомагаючи Україні поповнювати виснажені запаси боєприпасів і підтримувати оборону проти російського вторгнення.
- Павел також наголосив, що майбутнє ініціативи має стати однією з тем саміту НАТО в Анкарі, який відбудеться у липні.
- Водночас канцелярія президента Чехії відмовилася назвати країни, які останнім часом припинили участь у фінансуванні. Один із західних військових чиновників повідомив FT, що серед учасників залишаються Німеччина та деякі країни Північної Європи.
- Водночас частина партнерів, за його словами, вважає дивним фінансувати проєкт, який не має чіткої підтримки з боку політичного керівництва країни-ініціатора.
- Сам Бабіш заявив FT, що уряд наразі надає пріоритет обмеженим державним ресурсам для підтримки чеських громадян, які стикаються зі зростанням витрат на енергоносії після конфлікту з Іраном, а не допомозі Україні.
- «У нас немає грошей, тому ми отримуємо кошти від інших держав і вже потім постачаємо боєприпаси», – сказав він.
- Під час минулорічної виборчої кампанії Бабіш також погрожував повністю згорнути «чеську ініціативу», критикуючи її через нібито недостатню прозорість використання коштів та можливу вигоду для Czechoslovak Group (CSG) – одного з найбільших виробників боєприпасів у Європі.
- Власник і генеральний директор CSG Міхал Стрнад заявив, що після приходу нового уряду проєкт на кілька місяців фактично опинився у підвішеному стані через юридичні питання, які вимагали додаткового врегулювання.
- Водночас він зазначив, що наразі зарано говорити про те, чи отримає Україна менше снарядів цього року, оскільки деякі країни могли перейти на альтернативні канали закупівлі та постачання боєприпасів напряму у виробників. За словами Стрнада, ініціатива «не мертва, вона продовжує працювати, але дещо повільніше».
Контекст
У лютому 2024 року країни Європи розпочали збір $1,5 млрд на закупівлю артилерійських боєприпасів для України поза межами ЄС. Координатором ініціативи виступила Чехія. Під час Мюнхенської конференції президент Петр Павел повідомив, що Прага знайшла в одній із країн понад 500 000 снарядів калібру 155 мм і ще 300 000 боєприпасів калібру 122 мм.
За оцінками місії НАТО в Україні, у межах цієї ініціативи у 2025 році планувалося передати 1,8 млн артилерійських снарядів. Це становить близько 43% усіх поставок боєприпасів Україні та майже 70% снарядів радянського калібру.
Представник НАТО також зазначив, що на світовому ринку наразі доступні боєприпаси на €16 млрд. Водночас донори вже забезпечили €1,4 млрд із запланованих €5 млрд фінансування.
