Категорія: Новини
Дата: 13 січня 2023 12:16

Китай зіткнувся з рекордним дефіцитом торгового балансу з Росією через стрибок цін на енергоносії

Аніта Прасад

Forbes

2 хв читання

Дефіцит торговельного балансу Китаю з Росією минулого року досяг рекордних $38 млрд, оскільки світові ціни на енергоносії різко зросли після початку війни в Україні, пише Bloomberg.

Ключові факти

За даними Головного митного управління Китаю, в 2022 році друга за величиною економіка світу закупила в Росії товарів на $114,1 млрд, що на 44% більше, ніж роком раніше. Для порівняння, загальний обсяг імпорту Китаю з усього світу за рік зріс лише на 1,1%. Експорт до Росії зріс приблизно на 13%, до $76,1 млрд. Це призвело до торгового дисбалансу більше ніж утричі порівняно з попереднім роком.
Китай став одним із небагатьох великих покупців – поряд з Індією та Туреччиною – нафти з Росії після того, як «Велика сімка» та європейські країни запровадили санкції, покликані покарати РФ за вторгнення в Україну. Хоча Китай не приєднався до США та їхніх союзників щодо обмеження цін на російську нафту, Пекін отримав великі знижки на нафту з Росії. Очікується, що цього року попит на енергію зросте, оскільки економіка знову відкриється після відмови Пекіна від Covid Zero.
За даними китайської митниці, загальний обсяг імпорту сирої нафти Китаєм минулого року підскочив на 41,4% порівняно з 2021-м у вартісному вираженні, хоча обсяг скоротився на 0,9%. Це відбиває вплив стрибків світових цін на енергоносії. Споживча інфляція у Китаї збільшилася на 2% минулого року, при цьому ціни на воду, електроенергію та паливо зросли на 2,9%.
Reuters пише, що торгівля Китаю з Росією минулого року досягла рекордних 1,28 трлн юанів ($190 млрд), незважаючи на те що російський імпорт з Європейського Союзу скоротився через санкції. Імпорт із Росії зріс на 8,3% порівняно із підвищенням на 28,5% у листопаді, оскільки сплеск інфекцій COVID-19 після різкого припинення Китаєм жорстких обмежень позначився на внутрішньому попиті. Торгівля Китаю з Росією різко сповільнилася в доларовому вираженні у грудні, при цьому експорт зріс на 8,3% порівняно з тим же місяцем минулого року порівняно зі зростанням на 17,9% у листопаді.
Financial Times зазначає, що китайський експорт у грудні пережив найбільш різке зниження майже за три роки, що посилило подальший економічний тиск.

Контекст

З 5 грудня країни G7 у відповідь на агресію проти України заборонили надання низки послуг, включаючи судноплавне страхування та торгове фінансування, повʼязані з морськими перевезеннями нафти російського походження. При цьому від ембарго звільняються постачання нафти за ціною $60 за барель і нижче. Такі ж обмеження для російських нафтопродуктів набудуть чинності 5 лютого 2023 року. Поки що гранична ціна на них не оголошена.

Видобуток нафти в Росії зріс напередодні ембарго та цінових обмежень. Утім джерела Reuters вважають, що видобуток нафти в Росії може впасти на 500 000 – 1 млн барелів на добу на початку 2023 року після заборони ЄС.

Останні два десятиліття приблизно 60% експортних надходжень Росії припадає на виторг від продажу нафтогазових ресурсів. У загальній структурі федерального бюджету доходи від продажу нафти й газу в середньому складають понад 40%.

Російська нафта все більше прямує до Китаю та Індії, тоді як близькосхідні виробники намагаються продавати більше нафти до Європи. Таким чином західні санкції щодо російського палива прискорюють зміну глобальних енергетичних потоків. Обмеження Заходу стосовно цін на російську нафту коштує Кремлю €160 млн ($172 млн) на день, каже фінський Центр досліджень енергії та чистого повітря (CREA).

Також країни «Великої сімки» мають намір встановити дві межі цін на російські нафтопродукти, щоб врахувати ті, що продаються за вищими цінами, ніж нафта, а також ті, що торгуються зі знижкою. У рамках накладення санкцій на Росію за її вторгнення в Україну Європейський Союз заборонить імпорт продуктів переробки з Росії 5 лютого.

Матеріали по темі