Конфлікт між Ізраїлем та Іраном підігрів інтерес Китаю до нового трубопроводу для транспортування російського природного газу, що може пожвавити проєкт «Сила Сибіру 2», який неодноразово відкладався. Про це пише The Wall Street Journal із посиланням на джерела в китайській владі.
Купуйте річну передплату на 6 журналів Forbes Ukraine зі змістовними матеріалами, рейтингами та аналітикою від 1 350 грн.
Деталі
- За даними консалтингової компанії Rystad Energy, приблизно 30% газу Китай імпортує у вигляді скрапленого природного газу (СПГ) із Катару та ОАЕ через Ормузьку протоку, яку Іран погрожував перекрити. Водночас незалежні нафтопереробні заводи Китаю останнім часом активно купують дешевшу іранську нафту.
- Хоча ймовірність повного закриття протоки низька через залежність Ірану від неї та можливу військову реакцію США, нещодавня ескалація посилила ризики для Пекіна, зазначають аналітики.
- Російські державні ЗМІ пов’язують напруженість на Близькому Сході з відновленням інтересу до «Сили Сибіру 2». Очікується, що Росія порушить питання цього проєкту під час візиту Володимира Путіна до Сі Цзіньпіна у вересні, повідомляють джерела.
- Проєкт «Сила Сибіру 2», який є продовженням газопроводу «Сила Сибіру», запущеного в 2019 році, тривалий час був пріоритетнішим для Москви, ніж для Пекіна. Після вторгнення в Україну Росія втратила значну частину європейського ринку газу, тоді як Китай, завдяки поставкам із Близького Сходу та інших регіонів, не вважав новий трубопровід критичним.
- Переговори гальмувалися через розбіжності щодо цін, умов власності та побоювання Китаю щодо надмірної залежності від російських енергоносіїв. Пекін, зокрема, посилався на політику обмеження імпорту нафти й газу з однієї країни до 20%, що затягувало переговори на роки, попри заяви Москви про близькість угоди.
- Нещодавня напруженість на Близькому Сході, попри крихке припинення вогню між Ізраїлем та Іраном, спонукала Китай переглянути надійність поставок із регіону, зазначають джерела. Крім того, торговельна війна між США та Китаєм призвела до зупинки експорту американського СПГ до КНР, що послабило енергетичну торгівлю між країнами.
- У довгостроковій перспективі Китай планує збільшити роль природного газу як перехідного палива на шляху до зеленої енергетики, кажуть аналітики.
- У разі досягнення угоди будівництво «Сили Сибіру 2» займе щонайменше п’ять років. Однак залишаються значні перешкоди, зокрема розбіжності щодо цін на газ, потреба у великих інвестиціях і вимога Китаю отримати частку власності в проєкті, на що Росія поки не погоджується.
Контекст
Наразі Росія постачає газ до Китаю через трубопровід «Сила Сибіру» та активно працює над угодою щодо «Сили Сибіру 2», щоб зміцнити співпрацю та збільшити обсяги поставок для найбільшого у світі імпортера енергоресурсів. «Газпром» планує запустити «Силу Сибіру 2» до 2030 року.
Очікується, що новий трубопровід дозволить Росії експортувати додатково 50 мільярдів кубометрів газу щорічно, допомагаючи Китаю замінити дорожчий імпорт зрідженого природного газу. Для порівняння, у 2025 році Росія планує поставити 38 мільярдів кубометрів газу через «Силу Сибіру», яка виходить на повну проєктну потужність.
Росія дедалі більше залежить від китайського ринку, оскільки європейський ринок, що різко скоротився після вторгнення в Україну в 2022 році, може повністю припинити співпрацю до 2027 року. Натомість для Пекіна, який має альтернативні джерела постачання та дотримується політики диверсифікації імпорту, ця угода є менш пріоритетною.
Росія вже продає газ Китаю зі значними знижками. За даними Мінекономрозвитку РФ, до 2027 року ціна російського газу для Китаю буде на 28% нижчою, ніж для Європи та Туреччини. У 2025 році Китай платитиме $243,7 за тисячу кубометрів, тоді як Європа і Туреччина – $320,1; у 2026 році – $233 проти $320; у 2027 році – $227,8 проти $315,4.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
