Категорія
Новини
Дата

Операції грального бізнесу за місяць зросли у 3,5 раза. Гетманцев розповів про «відбілення» ринку

Обсяг легальних операцій грального бізнесу у березні зріс майже у 3,5 раза порівняно з показниками лютого, перевищивши 10 млрд грн. Також зросли податкові платежі, повідомив народний депутат, голова профільного комітету Верховної Ради Данило Гетманцев.

Інвестувати? Почекати? Продавати? Війна змінює все, крім обов’язку лідера приймати виважені рішення. Вже 30 травня 40+ спікерів поділяться досвідом на Першій щорічній конференції про фінанси, інвестиції та економічне зростання. Купуйте квиток за посиланням.

Ключові факти

  • Нардеп вважає, що збільшення легальних операцій є наслідком роботи ТСК з економічної безпеки щодо «відбілення грального ринку».
  • «Переважна більшість операторів вийшла в білу та почала сплачувати податки. Банки припинили надавати сприяння в ухиленні від оподаткування», – зазначив Гетманцев.
  • За його словами, попри все, попит на ліцензії не скоротився, а зріс, «що зайвий раз підтверджує справедливість діючої системи оподаткування галузі».

Контекст

У лютому стало відомо, що БЕБ розслідує справу про ухилення грального бізнесу від сплати податків, а банки підозрює в сприянні ухиленню. За різними оцінками, йдеться про 10–15 млрд грн тіньового обороту на місяць.

Проте на початку березня почалися проблеми й з білим трафіком – банки, перестраховуючись, не пропускали платежі. Клієнти гемблінгової індустрії скаржилися на проблеми з поповненням рахунків і виведенням коштів. Обробка транзакцій збільшилася до п’яти днів. 2 березня банки забанили операції з криптовалютами. Вони, на думку правоохоронців, були інструментом виведення коштів на закордонні рахунки для грального бізнесу, щоб уникнути уваги податкових органів, писав раніше Forbes.

11 березня президент Володимир Зеленський ввів у дію рішення РНБО про запровадження санкцій проти 120 фізичних і 287 юридичних осіб, повʼязаних із гральним бізнесом. До списку потрапив український букмекер Parimatch.

30 березня відбулася зустріч частини депутатів Податкового комітету Верховної Ради та представників восьми гемблінгових компаній. Це компанії, які 17 березня підписали відкритий лист до влади, повідомив один із присутніх депутатів. 

Предмет розмови – майбутнє оподаткування галузі. Йшлося також про автоматизовану систему електронного адміністрування (система онлайн-моніторингу), розробкою якої займається КРАІЛ. Це спеціалізований софт, що вбудовується у сайт організатора азартних ігор і дозволяє відстежувати потік платежів. Це, своєю чергою, допомагає підрахувати GGR – різницю між сумою всіх ставок і виграшів клієнтів – і стягувати спеціальний податок із GGR. 

Нині в Україні діє принцип «висока плата за ліцензію – високі ставки податку», зазначила юристка юрфірми Juscutum Катерина Катрага. Протягом 2021–2022 років ліцензійні платежі поповнили держбюджет на 2,56 млрд грн, свідчить статистика КРАІЛ. «Україні необхідно знайти баланс і зробити або «високу плату за ліцензію – низькі податки», або «низьку плату за ліцензію – високі податки», – каже Катрага. – Інакше гральний бізнес взагалі уникатиме отримання ліцензій і, відповідно, не платитиме необхідні податки». Більше про проблеми грального бізнесу читайте тут.

У березні 2023 року до бюджету надійшло 423,5 млн грн податку від діяльності грального бізнесу, повідомив раніше перший заступник керівника Комітету ВР з питань податкової та митної політики Ярослав Железняк. За його словами, це вдвічі більше, ніж за весь 2021 рік, і становить 60% від всього, що надійшло за 2022 рік.

На початку квітня голова КРАІЛ Іван Рудий повідомив, що комісія спрямувала до держбюджету понад 522 млн грн за перший квартал. Це на 62% більше від запланованої суми в 322 млн грн.

Матеріали по темі

Ви знайшли помилку чи неточність?

Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.

Виправити
Попередній слайд
Наступний слайд
Новий номер Forbes Ukraine

Замовляйте з безкоштовною кур’єрською доставкою по Україні