У Харкові за 35 днів війни російська армія знищила 15% житлових будинків. 239 адміністративних будівель міста – у руїнах. Про це заявив міський голова Харкова Ігор Терехов під час всеукраїнського телемарафону новин.
Заощаджуйте, отримуючи 6 журналів за ціною 4
Купуйте річну передплату на шість журналів Forbes Ukraine за 1 799 грн замість 2 400 грн. Читайте головні історії українського бізнесу, ексклюзивні рейтинги та глибоку аналітику в кожному номері.
Ключові факти
- На 30 березня, у Харкові зруйновано 1531 обʼєкт, в тому числі 1292 житлові будинки – приблизно 15% житлового фонду, повідомив Терехов.
- Російська армія також зруйнувала 76 шкіл, 54 дитячі садочки та 16 лікарень Харкова. У руїнах – 239 адміністративних будівель.
- Від початку повномасштабного російського вторгнення з Харкова виїхала приблизно третина мешканців, за підрахунками мера. Ворог продовжує обстрілювати місто щодня.
Контекст
З перших днів повномасштабного російського вторгнення в Україну одні з найважчих боїв розгорнулися за місто Харків на північному сході України, за 25 кілометрів від кордону з Росією.
Ворог здійснював масовані обстріли Харкова, у тому числі із застосуванням заборонених касетних боєприпасів.
Касетні боєприпаси – це вид зброї, який розкидає над ціллю невеликі розривні суббоєприпаси. Ці суббоєприпаси розсіюються та вибухають на великій площі, що збільшує збитки та втрати.
Через велику шкоду, яку вони завдають, багато хто критикує касетні боєприпаси як зброю, яка становить «безпосередню загрозу цивільному населенню у ході конфлікту», а також викликає «довгострокові наслідки», якщо суббоєприпаси не вибухають одразу після застосування.
Понад сто країн приєдналися до заборони їх використання, підписавши Конвенцію про касетні боєприпаси. Проте ні Росія, ні Україна (в арсеналі якої також є касетні боєприпаси) не приєдналися до цієї конвенції.
