У Харкові за 35 днів війни російська армія знищила 15% житлових будинків. 239 адміністративних будівель міста – у руїнах. Про це заявив міський голова Харкова Ігор Терехов під час всеукраїнського телемарафону новин.
Новий застосунок: вчасно про головне без чужих алгоритмів
Ми пропонуємо концентрат бізнес-знань за понад 40 напрямами. У застосунку зручно читати або слухати Forbes Ukraine у будь-яких умовах, навіть офлайн
Ключові факти
- На 30 березня, у Харкові зруйновано 1531 обʼєкт, в тому числі 1292 житлові будинки – приблизно 15% житлового фонду, повідомив Терехов.
- Російська армія також зруйнувала 76 шкіл, 54 дитячі садочки та 16 лікарень Харкова. У руїнах – 239 адміністративних будівель.
- Від початку повномасштабного російського вторгнення з Харкова виїхала приблизно третина мешканців, за підрахунками мера. Ворог продовжує обстрілювати місто щодня.
Контекст
З перших днів повномасштабного російського вторгнення в Україну одні з найважчих боїв розгорнулися за місто Харків на північному сході України, за 25 кілометрів від кордону з Росією.
Ворог здійснював масовані обстріли Харкова, у тому числі із застосуванням заборонених касетних боєприпасів.
Новий журнал Forbes Ukraine – у продажу з безкоштовною доставкою
Четвертий номер Forbes Ukraine у 2026 році – про людей і бізнеси, які вже сьогодні визначають майбутнє країни. Усередині – «30 до 30», 15 перспективних ветеранських компаній, 20 франшиз із потенціалом зростання, Говард Баффет і $1,4 млрд допомоги Україні, ціна війни для бізнесу та українське мистецтво воєнного часу.
Касетні боєприпаси – це вид зброї, який розкидає над ціллю невеликі розривні суббоєприпаси. Ці суббоєприпаси розсіюються та вибухають на великій площі, що збільшує збитки та втрати.
Через велику шкоду, яку вони завдають, багато хто критикує касетні боєприпаси як зброю, яка становить «безпосередню загрозу цивільному населенню у ході конфлікту», а також викликає «довгострокові наслідки», якщо суббоєприпаси не вибухають одразу після застосування.
Понад сто країн приєдналися до заборони їх використання, підписавши Конвенцію про касетні боєприпаси. Проте ні Росія, ні Україна (в арсеналі якої також є касетні боєприпаси) не приєдналися до цієї конвенції.
