Категорія: Новини
Дата: 27 січня 13:42

Українці торік менше користувалися держпослугами онлайн, але стали більш задоволеними ними – опитування КМІС

Аніта Прасад

Forbes

2 хв читання

Частка людей, які позитивно оцінюють отримання державних електронних послуг, за рік зросла на 5%, до 84% опитаних українців, свідчать результати щорічного всеукраїнського опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС). У 2023 році тих, хто вважав свій досвід користування державними е-послугами радше або дуже позитивним, було 78,5%.

Ключові факти

Опитування показало, що більшість українців активно використовують державні електронні послуги. У 2024 році про це повідомили 55% респондентів; для порівняння: у 2023-му році – 64%. Відповідно, частка тих, хто стверджує, що за останній рік не користувався такими послугами, зросла з 33% у 2023 році до 42% у 2024-му.
Зниження рівня користування всіма державними послугами на 9% у 2024 році порівняно із попереднім роком у КМІС пояснюють задоволеністю відповідних потреб громадян, адже деякі послуги надають лише раз або автоматично, звиканням людей до електронних послуг та «нормалізацією» рівня користування після попереднього підвищеного інтересу до них.

Популярне

Категорія: Гроші
Дата: Вчора

Велике розширення. В ОП змінюють формат Ради підприємців із засновниками «Нової пошти», Ajax, monobank та ще чотирма бізнесменами. Яким він буде

Зазначається, що зниження у користуванні держпослугами є системним і не концентрується на окремих групах людей чи послугах.
Водночас задоволеність громадян отриманням е-послуг зросла до 84% опитаних (у 2023-му – 78,5%).
Серед найбільш популярних послуг: «Дія» (нею скористалися 42% респондентів), сервіси щодо особистого транспорту (15%), отримання інформації з реєстрів (13%), пенсійного забезпечення (10%), а також отримання паспортів чи інших сервісів від Державної міграційної служби (10%).
У середньому українці протягом 2024 року скористалися 2,5 електронного сервісу.
Найбільш активні користувачі державних електронних послуг в Україні – чоловіки молодшого віку, із вищим рівнем освіти та достатку, які мешкають у більших населених пунктах. Ці дані за рік не змінилися.
Серед основних причин, чому українці не користувалися державними е-послугами протягом року, назвали відсутність потреби (67%), брак навичок (44%), недовіру до електронних сервісів (26%), незнання, що послуга доступна онлайн (25%), та відсутність пристрою з підключенням до інтернету (19%). Перелік головних причин некористування е-послугами за рік залишився незмінним.
У 2024 році регулярно користувалися інтернетом 78% українців (80% у 2023-му). Ще 12% користувалися нерегулярно (дві-три години та менше на тиждень), у 2023-му – 11%. Не користувалися інтернетом узагалі 10% респондентів (рівень не змінився за рік). Найрідше користуються інтернетом в Україні люди старшого віку: 48% роблять це щодня, тоді як 31% узагалі не користується. Водночас показник щоденного користування інтернетом серед респондентів у віці до 30 років становить 94%.

Контекст

Всеукраїнське опитування провели у вересні-жовтні 2024 року методом телефонних інтерв’ю з використанням комп’ютера (CATI) серед жителів України віком понад 18 років, які проживали на територіях, контрольованих урядом, станом на 23 лютого 2022 року. Загалом провели 2019 інтерв’ю.

Дослідження щодо користування електронними послугами та інтернетом в Україні організували уже вп’яте. Його провели на замовлення Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні за підтримки Швеції у межах «Проєкту підтримки Дія» та у партнерстві з Міністерством цифрової трансформації.

14 січня 2025 року уряд затвердив Стратегію цифрового розвитку інновацій України (WINWIN) до 2030 року, яка визначає візію України як країни інновацій та окреслює ключові напрями, принципи, цілі й завдання державної політики у сфері цифрового розвитку інноваційної діяльності. Стратегія пропонує бачення, як створити сприятливі умови для бізнесу, стартапів, науковців, інвесторів і міжнародних партнерів у сфері інновацій, які є критично важливими для захисту суверенітету та територіальної цілісності, економічного розвитку країни, відбудови й підтримки процесу трансформації України.

Матеріали по темі