У вівторок, 3 жовтня, колегія суддів Вищого антикорупційного суду вирішила частково задовольнити клопотання прокурора САП та наклала арешт на майно обвинувачених у справі «Роттердам+», серед яких – ексголова НКРЕКП та колишні співробітники ДТЕК, повідомляє пресслужба суду. У ДТЕК повідомили, що захищатимуть своїх працівників.
Велика війна пришвидшила вихід жінок на лідерські ролі. Вже 15 травня на форумі «Вільна» Forbes пропонує подивитися на це явище крізь нову, чітку оптику. Спікерки та спікери з Superhumans, Google, ENKO, McDonald’s, G. Bar та інших. Купуйте квитки за посиланням.
Ключові факти
- Суд наклав арешт на майно ексголови НКРЕКП Дмитра Вовка. Зокрема, на квартиру у столиці та будинок у Київській області.
- Також було арештовано дві квартири, по одній – у Києві та Донецьку, колишнього гендиректора «ДТЕК Мережі» Івана Гелюха.
- Майно колишнього гендиректора «ДТЕК Східенерго» Бориса Лісового теж опинилося під арештом. Йдеться про квартиру у Києві, будинок та дві земельні ділянки.
- У суді повідомили, що ухвала не може бути окремо оскаржена.
- Оновлено. У компанії ДТЕК після рішення суду заявили, що вживатимуть заходів, щоб «захистити честь і гідність своїх працівників».
- «Суд в рамках цього розслідування арештував особисте майно двох працівників компанії ДТЕК. Усі понад шість років розслідування посадові особи ДТЕК йшли назустріч об’єктивному слідству – не переховувались і жодним чином не приховували свою власність», – додали у пресслужбі.
Контекст
Провадження щодо «Роттердам+» було відкрито в березні 2017 року. В серпні 2019-го детективи НАБУ повідомили про підозру шести особам, зокрема колишньому голові НКРЕКП Дмитру Вовку. За даними слідства, Вовк за попередньою змовою з групою інших осіб розробили та в 2016 році прийняли необґрунтований регуляторний акт, так звану формулу «Роттердам+».
Через цю формулу компанії ДТЕК Ріната Ахметова і «Центренерго» продавали електроенергію дорожче. Її скасували в липні 2020 року в звʼязку з переходом України на новий ринок електроенергії. За даними слідства, збиток від «Роттердам+» перевищує 39 млрд грн.
5 травня 2021 року генпрокурорка Ірина Венедіктова замінила старшого групи прокурорів у кримінальному провадженні «Роттердам+» Віталія Пономаренка, який тричі закривав це провадження. 20 травня новий старший групи прокурорів Денис Демків вирішив закрити справу вчетверте. НАБУ тоді заявило, що оскаржуватиме рішення.
21 вересня апеляційна палата Вищого антикорупційного суду завершила розгляд апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді ВАКС від 13 жовтня 2021 року про відмову в задоволенні скарги на рішення щодо закриття кримінального провадження.
22 вересня 2022 року керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Олександр Клименко скасував постанову про закриття так званої справи «Роттердам+» як «незаконну та необґрунтовану».
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
