Європа входить в опалювальний сезон із недостатніми запасами газу, що може посилити глобальну конкуренцію за енергоносії. Про це пише Bloomberg 3 вересня.
Новий журнал Forbes Ukraine – у продажу з безкоштовною доставкою
Четвертий номер Forbes Ukraine у 2026 році виходить до Дня Незалежності – на пʼятий рік великої війни. Його наскрізна тема – суб’єктність. Про підприємців, бізнеси та культуру, які не чекають, поки хтось визначить їхнє майбутнє, а продовжують будувати його самі – під сиренами, обстрілами та в умовах постійної невизначеності.
Традиційно в номері — понад 190 сторінок концентрованого «бізнесового щастя» для тих, хто будує майбутнє України.
Деталі
- Після газової кризи 2022 року країни ЄС домовилися завчасно накопичувати значні обсяги газу перед кожним опалювальним сезоном. Однак цього літа уряди та енергетичні компанії сповільнили закачування через різке зростання цін на тлі війни між США й Іраном.
- Конфлікт затягнувся, а на початок осені поставки через Ормузьку протоку залишаються майже паралізованими. Водночас газ коштує приблизно вдвічі дорожче, ніж рік тому.
- Щоб довести запаси хоча б до мінімального цільового рівня у 75%, європейським країнам потрібно закупити понад 100 ТВт·год газу. За оцінкою Bloomberg, це коштуватиме близько €7 млрд. При цьому темпи закачування доведеться підвищити до рівня, якого в цей період року не фіксували від енергетичної кризи 2022-го.
- «Це створює ризик глобальної боротьби за паливо», – зазначив головний аналітик Kpler з питань СПГ Го Катаяма. На його думку, взимку ціни на газ можуть перевищити €100 за 1 МВт·год.
- У такому разі Європа може витіснити з ринку бідніші країни, зокрема Пакистан і Бангладеш. У 2022 році високі ціни на енергоносії вже призводили там до перебоїв з електропостачанням та зупинки підприємств.
- Безпосереднього фізичного дефіциту газу Європа, найімовірніше, уникне. Однак подорожчання енергоносія може знову прискорити інфляцію та суттєво вдарити по економіці. За оцінкою Oxford Economics, інфляція може перевищити 6% – приблизно вдвічі більше за нинішній рівень.
- Це, своєю чергою, може змусити центральні банки підвищувати відсоткові ставки сильніше, ніж зараз очікують ринки.
- Водночас рівень підготовки країн ЄС до зими суттєво відрізняється. Італія вже заповнила газові сховища приблизно на 83%, тоді як Німеччина, де розташовані найбільші потужності зі зберігання газу в Європі, – лише наполовину.
- Низькими залишаються і запаси в Нідерландах та Бельгії – ключових газових хабах, через які паливо постачається до сусідніх країн.
- Додатковий тиск на європейський газовий ринок виникне з січня, коли набуде чинності заборона ЄС на імпорт російського СПГ. Наразі він забезпечує близько 5% споживання газу в Євросоюзі.
Контекст
Через Ормузьку протоку проходить близько 20% світових обсягів СПГ. Основні постачальники – Катар та ОАЕ, а близько 85–90% цього газу прямує до Азії – передусім Китаю, Індії, Японії та Південної Кореї. Частка Європи становить трохи більш ніж 10%. Водночас перебої в Ормузькій протоці можуть суттєво вплинути на європейський ринок: азійські покупці у разі дефіциту почнуть конкурувати за альтернативні партії СПГ зі США та інших регіонів, що підштовхне ціни в Європі.
ЄС нині отримує газ переважно з двох джерел – трубопроводами та у вигляді СПГ. Норвегія забезпечує понад 30% загального імпорту газу до ЄС і є найбільшим постачальником трубопровідного газу. Серед інших джерел – Алжир та Азербайджан. Частка Росії після початку повномасштабної війни різко скоротилася, а ЄС планує повністю відмовитися від російського газу до 2027 року.
У сегменті СПГ головним постачальником Європи стали США – понад половина європейського імпорту СПГ. Також ЄС купує скраплений газ у Катару, Нігерії та інших країн. Попри санкційний тиск, російський СПГ також досі надходить на європейський ринок, хоча Євросоюз поступово обмежує ці поставки.
