Так званий закон про олігархів не може застосовуватися в існуючому вигляді. Такого висновку дійшла Європейська комісія «За демократію через право» (Венеційська комісія). Україна має застосувати системний, а не індивідуальний підхід у процесі деолігархізації, як це роблять більшість країн, йдеться у висновку комісії.
Велика війна пришвидшила вихід жінок на лідерські ролі. Вже 15 травня на форумі «Вільна» Forbes пропонує подивитися на це явище крізь нову, чітку оптику. Спікерки та спікери з Superhumans, Google, ENKO, McDonald’s, G. Bar та інших. Купуйте квитки за посиланням.
Ключові факти
- Комісія визнає, що у виняткових та критичних ситуаціях, наприклад у ситуації захоплення держави, радикальні рішення можуть бути виправдані. Проте заходи, запропоновані законом про олігархів, «викликають серйозне занепокоєння щодо їх сумісності з Європейською конвенцією з прав людини».
- Такі заходи йдуть у розріз із принципами політичного плюралізму та верховенства права, йдеться у висновку.
- Венеційська комісія рекомендувала відкласти впровадження закону про олігархів і виконати низку рекомендацій.
Що рекомендує Венеційська комісія
- Проаналізувати наявні системні заходи, їх недоліки з погляду повноважень та координації.
- Розробити та впровадити ефективну конкурентну політику.
- Посилити боротьбу з корупцією серед високопосадовців, а також запобігання корупції відповідно до рекомендацій GRECO та шляхом реалізації заходів, передбачених Державною антикорупційною програмою, прийнятою у березні 2023 року.
- Підвищити прозорість та підзвітність у сфері держзакупівель.
- Посилити плюралізм ЗМІ, а також прозорість медіавласності.
- Посилити правила фінансування політичних партій і виборчих кампаній, а також механізми контролю.
- Внести зміни до податкового законодавства.
- Посилити незалежність та ефективність ключових регуляторних та контролюючих органів.
- Щоб такі заходи були ефективними, Венеційська комісія рекомендує забезпечити незалежність, доброчесність та неупередженість судової системи відповідно до європейських стандартів.
Контекст
Верховна Рада ухвалила закон про олігархів, який передбачає створення спеціального реєстру, у вересні 2021 року. Зокрема, особам із цього списку закон забороняє фінансувати політичні партії, мати вплив на ЗМІ, брати участь у великій приватизації, а також зобов’язує подавати спеціальну декларацію.
У РНБО планували визначити перших олігархів до кінця травня 2022 року. На початку червня голова НАЗК Олександр Новіков в інтервʼю Forbes заявив, що через війну ідея створення реєстру олігархів втратила актуальність. Проте 29 червня президент Володимир Зеленський ввів у дію положення про реєстр олігархів, яке затвердила РНБО.
У липні минулого року найбагатша людина України – Рінат Ахметов – повідомив, що його компанія SCM виходить із медійного бізнесу. Причиною він назвав закон про олігархів.
Секретар РНБО Олексій Данілов заявляв, що в Україні під ознаки олігархів потрапляє 86 осіб. Пізніше він уточнив, що цих осіб вибрали лише за одним із критеріїв, але не назвав, за яким саме.
9 червня міністр юстиції Денис Малюська повідомив, що Венеційська комісія через війну рекомендувала Україні відтермінувати імплементацію закону про олігархів. Міністр наголосив, що пауза в імплементації закону буде недовгою. За його словами, Україна та Венеційська комісія повернуться до цієї теми після перемоги у війні, «якщо до того часу олігархи не стануть звичайними порядними бізнесменами».
«Війна творить чудеса з політиками, і будемо сподіватися, що створить чудеса з олігархами», – зазначив Малюська.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
