Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» може зупинити значну частину виробничих ліній та збільшити випуск чавуну-напівфабрикату, на який не поширюються квоти ЄС. Про це операційний директор групи «Метінвест» Олександр Мироненко розповів в інтерв’ю Reuters.
Заощаджуйте, отримуючи 6 журналів за ціною 4
Купуйте річну передплату на шість журналів Forbes Ukraine за 1 799 грн замість 2 400 грн. Читайте головні історії українського бізнесу, ексклюзивні рейтинги та глибоку аналітику в кожному номері.
Деталі
- За його словами, відмова від виробництва сталевої продукції з вищою доданою вартістю може призвести до простою близько 50% потужностей підприємства. Компанії також доведеться шукати можливості для переведення працівників на інші виробничі дільниці.
- Після початку повномасштабної війни «Запоріжсталь» зіткнулася з новим викликом – посиленням торговельних обмежень з боку ЄС. Йдеться про скорочення квот на імпорт сталі та дію механізму вуглецевого коригування імпорту CBAM.
- Водночас Мироненко зазначив, що рішення ЄС призупинити дію імпортних мит для української продукції після російського вторгнення у 2022 році відіграло важливу роль у підтримці стабільного виробництва «Запоріжсталі» та інших українських металургійних підприємств.
- «Тепер ми бачимо, що ситуація докорінно змінюється. Замість підтримки з боку ЄС ми стикаємося з обмеженнями», – сказав він.
- Нові правила ЄС набули чинності 1 липня. Вони передбачають майже дворазове скорочення річних квот на безмитний імпорт сталі. Продукція, яку імпортують понад встановлені квоти, обкладається митом у розмірі 50%.
- За словами Мироненка, нові обмеження стали одним із кількох факторів, що погіршують становище української металургії. Серед інших проблем він назвав ускладнення судноплавства в Чорному морі та зростання вартості залізничних перевезень усередині країни.
- Остання російська атака на «Запоріжсталь» призвела до загибелі семи працівників і змусила підприємство тимчасово призупинити роботу. Часті удари по промислових об’єктах також збільшують витрати компаній через необхідність зупиняти та повторно запускати виробництво.
- З цього місяця внутрішні тарифи на вантажні залізничні перевезення для виробників також мають зрости на 30%.
- Через фактичне блокування чорноморського коридору «Запоріжсталь» змушена імпортувати коксівне вугілля через інші європейські порти. Це додає $30–40 до вартості тонни сировини, пояснив Мироненко.
- Унаслідок цього українські металурги втрачають конкурентоспроможність на міжнародних ринках і поступаються частиною позицій виробникам із Туреччини, Китаю та ЄС.
- «Усі розуміють ситуацію в Україні, але в кожного все одно є свій бізнес, свої люди, за яких вони відповідають, тому на ринку поводяться доволі агресивно», – сказав Мироненко.
- Він також зазначив, що російські удари по активах «Метінвесту», зокрема по «Запоріжсталі», завдали суттєвої шкоди виробничим потужностям групи.
- На тлі цих проблем під питанням опинився 15-річний план модернізації «Метінвесту» вартістю $8 млрд, який передбачає повний перехід до виробництва зеленої сталі. В умовах війни Мироненко назвав реалізацію такого плану «нереалістичною».
Контекст
CBAM поширюється на продукцію чорної металургії та передбачає, що імпортери в ЄС мають сплачувати за викиди CO₂, пов’язані з виробництвом імпортованих товарів.
Для розрахунку платежів використовують фактичні верифіковані показники або стандартні значення, встановлені Єврокомісією. За оцінкою GMK Center, дефолтні показники у багатьох випадках завищені, через що зростає фінансове навантаження як на виробників та експортерів, так і на європейських імпортерів.
В Interpipe вказують і на проблеми з методологією розрахунків Єврокомісії. За словами директора з екології та промислової безпеки компанії Андрія Остапця, для українських безшовних труб ЄК встановила дефолтний показник на рівні 2,6 тонн CO₂ на 1 тонну сталі, виходячи з припущення про використання доменно-конвертерної технології.
Фактично Interpipe виробляє сталь електросталеплавильним способом, тому реальний рівень викидів значно нижчий – близько 110 кг CO₂ на 1 тонну сталі.
Більше про вплив європейського вуглецевого податку на українську металургію та можливі наслідки для галузі – у матеріалі Forbes Ukraine.
