Категорія
Війна
Дата

Наступ під прикриттям миру. Чи здатна Росія захопити Сумщину та Харківщину з 125 000 військових на кордоні? Розбір The Atlantic Council та WP

5 хв читання

війна дрони Донбас /Getty Images

Військові 115-ї бригади протиповітряної оборони збивають російські дрони у районі Лимана, Україна, 24 квітня 2025 року. Фото Getty Images

Поки Росія заявляє про готовність до переговорів з Україною, на фронті розгортається масштабний наступ. Армія РФ намагається повністю захопити Донецьку область і тисне на північному сході країни. Усе це на тлі зростаючої гуманітарної кризи та нестабільної підтримки України з боку Заходу. Forbes Ukraine переказує головне з аналітики The Atlantic Council та The Washington Post.

Оформлюйте передплату на 6 номерів Forbes Ukraine зі змістовними матеріалами, рейтингами та аналітикою, тепер зі знижкою 50%.

Росія розпочала нову фазу наступу на Донбас із метою повної окупації Донецької області – цілі, яку Москва переслідує з початку повномасштабного вторгнення, кажуть WP українські військові та західні аналітики. Активізація бойових дій відбувається на фоні стагнації дипломатичних зусиль. Американські посередники не досягли прориву, а Кремль ігнорує заклики Заходу до негайного припинення вогню, пише WP. 

Тиша на кремлівських умовах

Президент РФ Володимир Путін досі вірить у воєнну перемогу, вважають американські аналітики. Попри виснаження економічних ресурсів та вплив санкцій, Москва нарощує військову присутність на сході України. Літо 2025 року може стати вирішальним і, ймовірно, останнім шансом Росії на великий тактичний прорив, зазначає WP.

Донецька область залишається для Путіна пріоритетом із 2022 року, коли спроба армії РФ захопити Київ провалилася. У вересні того ж року він оголосив регіон – разом із Запорізькою, Херсонською та Луганською областями – частиною Росії, попри відсутність повного контролю над жодною з них.

Паралельно з ескалацією на фронті Москва продовжує декларувати готовність до миру, але лише на власних умовах. Перемир’я, як заявляють у Кремлі, можливе лише після вирішення «глибинних причин» конфлікту.

16 травня в Стамбулі відбулися прямі переговори між українською та російською делегаціями. За підсумками зустрічі сторони погодилися підготувати меморандуми з викладенням позицій щодо можливого мирного врегулювання, але жодних гарантій щодо припинення бойових дій поки немає.

Росія запропонувала провести другий етап переговорів у Стамбулі 2 червня і заявила, що підготувала меморандум, у якому викладено її бачення «всіх аспектів надійного подолання першопричин кризи». Але українська сторона закликала передати меморандум про припинення вогню раніше і не зривати переговори.

«Російська сторона має ще щонайменше чотири дні до вильоту, щоб передати нам для опрацювання їхній документ. Дипломатія повинна бути змістовною, а нова зустріч повинна мати результат», – зазначив міністр оборони Рустем Умєров.

війна схід України війна /Інститут вивчення війни (ISW)

Карта лінії фронту на сході України. Фото Інститут вивчення війни (ISW)

Ситуація на фронті

Росія вже окупувала близько 70% території Донецької області. Попри зосередженість на Донеччині, Кремль паралельно готує атаки на північно-східні області України – Сумщину та Харківщину. Мета цих ударів, за оцінками аналітиків, – розтягнути Сили оборони України та створити додатковий тиск на ЗСУ, які вже воюють на межі можливостей, зазначає WP.

«Росія намагатиметься скувати українські сили вздовж усієї лінії фронту», – каже The Washington Post аналітик Микола Бєлєсков із Центру ініціатив «Повернись живим». За його словами, головними цілями у Донецькому регіоні залишаються Покровськ і Костянтинівка – міста, за які тривають бої вже майже рік.

Костянтинівка поки що не на межі падіння, але для росіян вона становить стратегічний інтерес, додає Бєлєсков. Він пояснює, що це «перспективний» для РФ напрямок, оскільки місто можна атакувати з трьох різних боків.

Попри перевиконання плану мобілізації, армія РФ все ще не здатна провести кілька масштабних наступальних операцій одночасно, зазначають WP аналітики та українські військові. 

Яскравий приклад – Авдіївка. Щоб захопити це місто в лютому 2024 року, армії РФ знадобилося 80 000 солдатів і тривала облога. Наразі біля Сумської та Харківської областей зосереджено 125 000 російських військових, але цього недостатньо для захоплення хоча б одного обласного центру, кажуть WP у ГУР.

Найімовірніше, ці сили використають для контрольованого просування вздовж кордону з метою створення так званих «буферних зон». Вони мають убезпечити прикордонні райони РФ від українських атак, каже WP представник воєнної розвідки Андрій Черняк.

війна донецька область /Getty Images

Українські військові чинять опір попри контроль 70% Донецької області росіянами. Фото Getty Images

Водночас, за словами Черняка, армія РФ обстрілює Харків та Суми, особливо останній обласний центр. На 27 травня російські війська захопили чотири прикордонні села, повідомив у Facebook голова Сумської ОВА Олег Григоров.

Зі свого боку Україна дотримується оборонної стратегії, яку сформувала в 2024 році: утримання позицій і максимальне ускладнення для армії РФ спроб прориву, пише WP. Ця стратегія критично залежить від зовнішньої військової допомоги.

Найбільша загроза для України сьогодні – у нестабільності постачання зброї та боєприпасів зі США. Натомість Європа демонструє рішучість. 26 травня, канцлер Німеччини Фрідріх Мерц оголосив про зняття всіх обмежень на використання Україною західної далекобійної зброї вглиб території Росії. А 29 травня заявив, що не виключає постачання Україні крилатих ракет Taurus. Але для цього знадобиться кілька місяців навчання українських військових.

Кремль уже використав заяву Мерца про зняття заборони у своїй інформаційній кампанії, звинувативши Європу в зриві мирних переговорів.

внутрішньо переміщені особи біженці /Getty Images

Понад 3,6 млн українців вимушено покинули домівки, за даними Управління ООН з координації гуманітарних справ Фото Getty Images

Новий виток гуманітарної кризи

Якщо Захід не відреагує оперативно, не надішле нову військову допомогу, не посилить санкції та не підтвердить свою довгострокову підтримку, Україна може зіткнутися з найсерйознішою гуманітарною кризою від початку повномасштабного вторгнення, пише The Atlantic Council.

З огляду на нинішню динаміку та попередні хвилі переміщення українців, щонайменше 200 000 українських цивільних, які зараз проживають поблизу лінії фронту, можуть бути змушені покинути свої домівки до осені 2025 року, зазначають в аналітичному центрі. Громадські організації в Україні вже понад три роки залишаються головною опорою для внутрішньо переміщених осіб – надають житло, їжу, підтримку. Але ще одна хвиля міграції без зовнішньої допомоги може їх зламати. Ситуація ускладнилася після закриття місії USAID – одного з головних учасників гуманітарної відповіді на російське вторгнення, зазначає The Atlantic Council.

На початку 2025 року в Україні налічувалося понад 3,6 млн внутрішньо переміщених осіб, згідно з даними Управління ООН з координації гуманітарних справ. Більшість із них – жінки, діти, літні люди.

Цю кризу загострює і міжнародний контекст. Європейські держави поступово скорочують програми тимчасового захисту українців. Попри формальне продовження захисту від ЄС до березня 2026 року, на практиці в багатьох країнах почали згортати підтримку Україні, пишуть The Atlantic Council. В американських ЗМІ з’являється риторика про можливу репатріацію українців, які в’їхали до країни після вторгнення, зазначає аналітичний центр. 

Якщо українські війська не зможуть стримати наступ армії РФ, гуманітарна система може обвалитися, додає The Atlantic Council. Хвиля у 200 000 переселенців – це можливий удар по прикордонних регіонах, розрив гуманітарних коридорів і хаос у європейських містах, які ще не оговталися від попередніх міграційних криз.

У західних партнерів України ще є час, щоб запобігти цій катастрофі. Хоча адміністрація президента США Дональда Трампа вже дала зрозуміти, що не планує надавати Україні подальшу військову допомогу, США мають продовжити обмін розвідданими та підтвердити готовність продавати Києву зброю, пише The Atlantic Council.

Європа ж має не лише прискорити передачу обіцяної зброї, а й значно розширити обсяги її постачання, щоб посилити позиції України на полі бою.

Матеріали по темі

Ви знайшли помилку чи неточність?

Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.

Попередній слайд
Наступний слайд
Другий випуск 2025 року вже у продажу

Замовляйте з безкоштовною доставкою по Україні