Прослухати матеріал
13:23 хвилинУ 2026-му Україна фокусується на технологічності армії. Противник не відстає, а в деяких сферах, як-от оптоволоконні дрони, навіть швидше масштабує використання технологій. Яких технологічних трендів очікувати у весняно-літній період на фронті? Прогнозує аналітик британського think tank RUSI, дослідник дронів Роберт Толласт.
Заощаджуйте, отримуючи 6 журналів за ціною 4
Купуйте річну передплату на шість журналів Forbes Ukraine за 1 799 грн замість 2 400 грн. Читайте головні історії українського бізнесу, ексклюзивні рейтинги та глибоку аналітику в кожному номері.
Останні роки у російсько-українській війні прослідковується патерн: з настанням теплої пори року інтенсивність бойових дій на фронті зростає. Разом з цим – і просування росіян.
Новопризначений міністр оборони Михайло Федоров прагне зламати цю тенденцію: зупинити росіян на фронті та знищувати по 50 000 ворожих солдатів щомісяця. Значну ставку він обіцяє робити на технології.
Одними із консультантів команди Федорова в оборонних питаннях є британський аналітичний центр RUSI, розповідав сам міністр на зустрічі із журналістами у січні. RUSI або Королівський об’єднаний інститут оборонних досліджень – найстаріший у світі аналітичний центр, який займається аналізом нацбезпеки, оборони та міжнародних відносин.
Якого технологічного розвитку війни під час весняно-літньої кампанії 2026-го очікують аналітики RUSI? Forbes Ukraine поговорив про це з Робертом Толластом, науковим співробітником програми сухопутної війни RUSI та фахівцем з дронових технологій.
Розмову скорочено та відредаговано для зрозумілості.
Україна попереду. Чому НРК може стати ключовою технологією на фронті
Які тенденції на полі бою визначатимуть весняно-літній сезон 2026?
З технологічного погляду, у теплий сезон Україна має тактичну перевагу.
В українській армії стрімко зростає кількість роботизованих наземних комплексів (НРК). Розвиваються міжнародні проєкти між Україною та, зокрема, Естонією й іншими партнерами. Україна вже має власну індустрію НРК.
Багато комплексів було посилено технологічно, наприклад, інтеграцією супутникового зв’язку, як-от Starlink. Адже традиційно проблемою НРК була коротка дальність радіозв’язку: роботи губилися або просто не могли орієнтуватися в умовах радіоелектронної боротьби (РЕБ).
Розсилка Forbes AI: штучний інтелект очима тих, хто ризикує грошима
Тепер ситуація покращується. НРК можуть робити речі, які до грудня 2024 року здавалися вкрай рідкісними. Як-от знищення реальних цілей. Зверху українські НРК оснащені дистанційним бойовим модулем, що дозволяє українцям влучати по російських солдатах та бронетехніці з великокаліберних кулеметів.
Хто лідер в гонці за удосконаленням НРК – українці чи росіяни?
Українці. У вас є перевага першопрохідця, а росіяни в статусі тих, хто наздоганяє. Ви використовуєте НРК для поповнення запасів на «останній милі», логістика до якої стала складною після появи FPV-дронів на оптоволокні.
Раніше постачання на передову та евакуація поранених здійснювалася неброньованим транспортом – переважно вантажівками. Перехід на НРК важливий і для підтримання морального духу бійців. Бо при пораненні солдати знають, що мають більше шансів вибратися з поля бою живими, якщо їх евакуйовує робот.
Повітряні дрони ускладнюють процеси логістики та евакуації. Тому НРК ставатимуть лише важливішими у 2026 році. Рік тому люди скептично ставилися до цих систем. Їхній машинний зір давав збої, і НРК заїжджали в кратери або ями, бо елементарно не могли їх помітити. Проте технології НРК стрімко розвиваються.
Новопризначений міністр оборони Михайло Федоров прагне зупинити просування росіян на фронті і робить ставку на технологічність української армії. Фото пресслужба Мінцифри
Яка ситуація з НРК у росіян?
Росіяни та українці мали НРК до великої війни. Проте в українців було більше досвіду в інтеграції терміналів супутникового зв’язку (SATCOM), і вони першими впровадили цю технологію для НРК.
Так само було з повітряними дронами. Багато систем, які зараз використовуються на фронті, існували в тій чи іншій формі до 2022 року. «Орлан-10» був на озброєнні у росіян, Raybird – в українців. Обидві сторони використовували Mavic.
Але українці вчасно розгледіли потенціал повітряних та наземних дронів і почали їх набагато завзятіше використовувати. Адже справа не в налаштуванні чи покупці обладнання, а в інкорпорації технології у свої збройні сили та розумінні її тактичних обмежень.
Воєнна історія має достатньо прикладів, коли армії мали кращі технології, але не мали переваги на полі бою. Чому? Бо не змогли впровадити технології з правильною тактикою та процедурами.
Альтернативна навігація. Як еволюціонуватимуть повітряні дрони
Як щодо еволюції повітряних дронів? У відео-есе для RUSI ви зазначали, що у 2025-му українська армія витрачала від 9 000 повітряних дронів на день.
Виживаємість дрона, перш ніж його заглушить РЕБ або зіб’є ППО, дивує аналітиків кожні пів року. Наприкінці 2022-го українці втрачали 10 000 дронів на місяць. Ніхто не міг повірити, це були неймовірні цифри.
У 2023 році вважалось, що російська РЕБ глушитиме більшість українських дронів. Але тоді на фронті зʼявилися безпілотники з гнучкою частотою та перелаштуванням робочої частоти. А вже наступного року з’явилися дрони на оптоволокні. Ще раніше українці почали використовувати дрони-бомбери з LTE-зв’язком.
Резервні системи навігації та зв’язку продовжать розвиватися. Ці технології змінюються швидше, ніж за ними встигають стежити оглядачі війні.
У 2025 році здивувало зростання frequency hopping та меш-мереж. Ці нововведення стали проблемою для росіян, їм довелося створювати нові системи РЕБ для глушіння відеосигналу українських дронів. Тепер перед росіянами новий виклик – змінити тактику та процедури в нову еру РЕБ.
Загалом я позитивно налаштований щодо технологічного співробітництва України та Європи. Є також приватний українсько-американський проєкт – система дронів-перехоплювачів Merops, яка виходить на Близький Схід. В Йорданії українські радники працюють пліч-о-пліч з американцями.
У світі уважно слідкують за успіхом України. Це відкриватиме для українських дронарів все більше дверей. Це важливо, бо українська технологічна екосистема, особливо дронова, недофінансована. Потенціал розвивати інновації є, але вам бракує коштів.
Який потенціал впровадження штучного інтелекту у дрони?
На фронті вже почалося обмежене використання технології «рою». Але ця технологія не є «срібною кулею». Вона вимагає ретельного планування і навчання на даних. А часом командири не хочуть морочити голову ШІ-штуками і просять просто трьох хлопців, які вміють літати на FPV.
Думаю, українці все ж знайдуть нішеві та розумні методи застосування технології. Операція «Павутина» – класичний приклад.
Момент ураження російського літака українським дроном внаслідом спецоперації СБУ «Павутина». Фото Скрин з відео, опублікованому в акаунті The Military Watch в Х
Технологія «рою» гарно підходить для знищення російських систем ППО малого радіуса дії. Запуск кількох дронів по такій цілі є вдалою комбінацією ШІ та машинного зору на відкритій місцевості. До того ж, машинний зір відносно легко навчити ідентифікувати громіздкі російські системи.
Росіяни виявилися напрочуд повільними в адаптації до такого типу війни. І це дивно, згадайте – радянські війська були піонерами методів введення противника в оману під час Другої світової війни. Але зараз на технологічному фронті вітер дме у вітрила України.
Зупинити «Рубікон». Як розвиваються дрони у Росії
Як дроновий напрямок розвивається у росіян?
Не треба забувати про «Рубікон». У 2026 році варто пильно слідкувати за інтенсивністю китайських постачань «Рубікону».
Пекін домінує в секторі недорогих комплектуючих для дронів, а обсяг їхніх постачань через Таїланд нещодавно підскочив. Якщо китайцям вдасться спрямувати цей ресурс на користь Росії, як було з оптоволоконними кабелями, це матиме вкрай серйозні наслідки.
Росіяни також намагаються стандартизувати процедури, тактики і досвід «Рубікону» на все військо. Це б зробило їх більш смертоносними на полі бою.
Міністр оборони Михайлов Федоров має ідею створити спеціалізовані підрозділи, що полюватимуть на російських операторів дронів. Чи стане це ефективним контрзаходом?
Українці вправні у радіочастотному виявленні операторів ворожих дронів. Це навичка, про яку в НАТО майже забули, але зараз намагаються наново прокачати.
Для ефективного полювання на операторів потрібно масштабувати ефективне та дешеве РЕБ- та РЕР-обладнання. Далі – визначити місцезнаходження оператора і вразити його. Можна артилерією: вона принаймні злякає росіян, вони змінять позицію. Можна відправити дрони. Часто були комбінації артилерії та дронів.
Подекуди українці скидали на російських операторів навіть керовані авіабомби, як-от французьку Hammer. Це показує, наскільки цінно дістати ворожого оператора дрона. Адже ефективних фахівців треба довго вчити і важко замінити, а розвиток «Рубікону» лякає.
«Рубікон» зіграв важливу роль у витісненні українських сил з Курщини. Які загрози створює розвиток підрозділу?
Сумніваюся, що він призведе до великого російського оперативного прориву. Росіянам важко синхронізувати різні ефекти впливу на українську оборону. Минулого літа їм вдалося це зробити ненадовго в Добропіллі, де працював «Рубікон» і були масовані атаки авіабомбами. А в українців було недостатньо солдатів, які швидко виснажувалися.
Росіяни можуть знову застосувати цю жахливу комбінацію тактик. Але навряд чи зможуть скористатися проривом і підтримувати сили, що прорвались. Росіянам важко вибудувати послідовні операції для втримання територіальних здобутків.
Це також стосується українців. Але в обороні це не так важко робити, як в наступі.
Великі втрати Росії — ще не перемога України
Є патерн: українці щось винаходять і першими впроваджують, але росіяни копіють і швидше масштабують. Як його зламати?
Це велика проблема. Часто обидві сторони копіювали інновації одна одної. Українці першими зробили дрони на оптоволокні, але росіяни першими використали їх масштабно. Це тернистий шлях.
Але нарешті йде мова про серйозне фінансування для України – €90 млрд від ЄС, з яких €60 млрд піде на оборонний комплекс. За умови, що все-таки вдасться обійти вето угорського премʼєра Віктора Орбана.
Україні потрібна постійна підтримка. Потрібна синхронізація власних операцій, адже лише так можна закріпити успіх. Це важко, і знадобиться більше, ніж просто інновації всередині країни чи приватна співпраця між компаніями.
Багато НРК було посилено технологічно, наприклад, інтеграцією супутникового зв’язку, як-от Starlink, каже Толласт із RUSI. Фото Getty Images
Яку саме підтримку мають надати партнери?
Погляньмо на повітряну сферу. Росіянам буде важче здійснювати вильоти для скидання бомб. Важкі КАБи створюють навантаження на планери, що є викликом для технічного обслуговування. Паралельно українські Повітряні сили нарощують можливості і збільшують кількість точних ударів, зокрема, завдяки розвідці з дронів.
Члени НАТО мають зосередитись на багатьох напрямках у підтримці України, а не лише на інноваціях у дронах тактичного рівня. Наприклад, нам треба значно більше робити для підтримки діпстрайків, в яких Україна робить прогрес.
Ви бачите готовність партнерів робити те, що ви пропонуєте? Особливо на тлі нестабільності і нових конфліктів у світі.
Криза на Близькому Сході застала американців зненацька. Здатність іранських дронів проходити крізь їхні мережі оборони вражає. Якщо НАТО хоче прокачати бойову міць і летальність, то країни-члени мають посилити співпрацю з українцями. І нарешті зрозуміти, що незабаром і вони можуть опинитися у стані війни.
Захід занадто повільний. Наприклад, німці замовили 84 гаубиць RCH-155 цього року. А Україна в середньому втрачає 20 таких за місяць. Висновок – ми неналежно переозброюємося.
Якби ви могли інвестувати в одну технологію для війни в Україні у 2026 році, що б це було?
В останні місяці стало зрозуміло, наскільки важливим є супутниковий звʼязок, зокрема термінали Starlink. Українці мають до них доступ, росіяни – ні. Чудово.
Європа відстає у цій технології. У нас є проєкт сузір’я супутників для зв’язку, але до нього треба ставитися серйозніше. Супутниковий звʼязок дозволяє дешевим дронам літати незалежно від радіогоризонту. Це по-справжньому небезпечна спроможність, яку потрібно розвивати.
Нам потрібно швидше рухатися. Якщо цього не зробимо, то ціну заплатять усі – Україна та Європа.
Наостанок. Яких результатів на полі бою ви очікуєте цьогоріч?
Україна може вижити тактично цього року. Ви можете і вже завдали росіянам неймовірної кількості втрат. Російська економіка в біді.
Проте це не означає, що Україна перемагає. Люди плутають щомісячні втрати росіян з перемогою України у війні. Києву потрібно більше підтримки, щоб перемогти.
Тим не менш, Україна не сидить на місці. Думаю, у 2026 році росіян очікує ще більше сюрпризів. Ніхто не очікував контрнаступу на Харківщині чи Херсонщині, операції «Павутина» чи Курської кампанії. У вас є ще карти на столі.
