У спілкуванні зі споживачами електричної енергії ми періодично стикаємося із фразою: «Вночі ж дешева електрика». Нюанс у тому, що цей підхід залишився нам у спадок від минулої моделі ринку електричної енергії, яка діяла до 2019 року. Сьогодні ж нічний тариф – це привид минулої епохи. Де саме компанії переплачують і як це виправити, пояснює директор «Асканія Енерджі» Євген Пятько
Заощаджуйте, отримуючи 6 журналів за ціною 4
Купуйте річну передплату на шість журналів Forbes Ukraine за 1 799 грн замість 2 400 грн. Читайте головні історії українського бізнесу, ексклюзивні рейтинги та глибоку аналітику в кожному номері.
Ніч більше не дешева
Український ринок електроенергії вже вісім років працює за моделлю біржового ціноутворення. Основний орієнтир для контрактів – ринок «на добу наперед» (РДН), де ціна формується щогодини. І якщо подивитися на фактичну динаміку цін з 2023 року, картина кардинально змінилася: у період березень–жовтень ціна електроенергії в денні години (в період пікової генерації СЕС) падає до рівня мінімального прайс-кепу, який становить 10 грн/МВт·год (без ПДВ).
При цьому в цей період вартість електроенергії у нічні години навпаки тримається на рівні 4000–5000 грн/МВт·год, що повʼязано із сезонною ремонтною кампанією на АЕС. Цей тренд є результатом окупації Запорізької АЕС і, як наслідок, дефіциту генерації у нічні години доби. Тобто затерте правило «споживай вночі – зекономиш» більше не працює. А з березня до жовтня працює рівно навпаки.
Як рахується тариф
Щоб зрозуміти, де бізнес втрачає гроші, потрібно розібратися в двох моделях споживання: група Б і група А.
Розсилка Forbes AI: штучний інтелект очима тих, хто ризикує грошима
Група Б: «середня температура по лікарні». Для більшості споживачів тариф виглядає просто: є ціна за кВт·год, і все. Цей тариф зʼявляється в результаті формульного розрахунку ОСР. Тож клієнт отримує усереднений тариф, який не враховує, коли і як він споживає електроенергію. Споживаєш у дорожчі години чи в дешевші – платиш однаково. Це зручно. Але це і є головна переплата.
Група А: фактична ринкова ціна. У групі А все інакше. Клієнт має АСКОЕ (автоматизовану систему комерційного обліку), яка фіксує погодинне споживання. Тариф рахується так: погодинне споживання × погодинна ціна РДН / загальний обсяг. Тобто клієнт платить реальну ринкову ціну за кожну годину. Без усереднення.
Чому АСКОЕ – це про гроші, а не про облік
Багато хто досі сприймає АСКОЕ як «ще одну дорогу вимогу». Насправді це інструмент управління витратами.
Що вона дає:
- Контроль. Ти бачиш, коли саме споживаєш і скільки це коштує.
- Гнучкість. Можна переносити споживання: у години з дешевою генерацією (сонце, профіцит) у сезонно дешевші періоди.
- Вигоду. Економія між «сліпим» споживанням і керованим може спокійно давати кілька гривень зниження тарифу на кожну кВт·год.
І це має конкретний фінансовий ефект на практиці. Наприклад, компанія «Сучасні будівельні технології» після переходу на погодинний облік і оптимізації графіка споживання знизила вартість електроенергії більш ніж на 10%, або 1 грн/кВт·год уже в перший місяць, за три місяці окупивши інвестиції в систему АСКОЕ, що становили близько 100 000 грн. Окупність залежить від обсягу споживання та режиму роботи підприємства. Що вищий рівень споживання, то швидше система зможе себе окупити.
Де найбільший ефект
Найбільший ефект АСКОЕ дає у двох випадках:
1. Перенесення навантаження. Класика: виробництво, насоси, компресори, зарядка техніки. Але не «в ніч», а в дешеві години, які сьогодні часто припадають на день.
2. Використання систем накопичення (ESS). Сценарій ще цікавіший: заряд батареї у дешеві години, розряд – у дорогі. Це вже не просто економія, це активне управління ціною електроенергії.
Чому міф досі живе
Бо «ніч дешевша» – це проста і зрозуміла модель. А ринок зараз складніший: погодинні ціни, вплив ВДЕ, сезонні перекоси, імпорт. Більшість компаній просто продовжують платити по інерції.
Сьогодні бізнес надто часто переплачує не через високі ціни на електроенергію. Він переплачує через неправильну модель споживання.
І той, хто починає працювати з цим, отримує конкурентну перевагу, яка безпосередньо відображається у P&L.
