Акції пʼяти великих компаній, що належать бізнесменам зі списку українського Forbes, відчужено у власність держави. У списку емітентів «Укрнафта», «Укртатнафта», «Мотор Січ», «АвтоКрАЗ» і «Запоріжтрансформатор». Хто наступний на вилучення активів в інтересах держави та які плани на них
6 листопада пʼять великих промислових підприємств «Укрнафта», «Укртатнафта», «Мотор Січ», «АвтоКрАЗ» та «Запоріжтрансформатор» примусово були переведені в державну власність.
«Рішення повʼязано з тим, щоб наша відсіч агресії Росії була максимально ефективною, – сказав на брифінгу міністр оборони Олексій Резніков. – Починаючи від постачання до ЗСУ паливно-мастильних матеріалів та ремонту техніки і закінчуючи іншими секторами». Акції підприємств були прирівняні до військового майна та знаходитимуться під управлінням Міноборони, уточнив премʼєр-міністр Денис Шмигаль.
Держава скористалася можливістю вилучати приватну власність під час воєнного стану. Відтак суттєві активи втратили учасники списку найбагатших українців Forbes Ігор Коломойський, Геннадій Боголюбов, Костянтин Жеваго, Костянтин Григоришин та Вʼячеслав Богуслаєв. Також рішення розповсюджується на міноритарні пакети. Зокрема, у вільному доступі продавалися акції «Мотор Січ» і «Укрнафта».
Forbes оцінює відчужені державою активи у $956,5 млн. До 24 лютого їхня сукупна вартість була у 2,5 раза вищою – $2,426 млрд. Резніков зазначає, що про націоналізацію підприємств не йдеться – Міноборони перебрало на себе контроль над ними на час воєнного стану. Через рік після його завершення або через пʼять років, у разі, якщо цей період затягнеться, уряд має повернути акції колишнім власникам або компенсувати їхню вартість.
Чому уряд вирішив забрати саме ці підприємства та що з ними буде далі?
Від «Укрнафти» Коломойського до «АвтоКрАЗу» Жеваго
Найдорожчі з відчужених активів, за оцінкою Forbes, – «Укрнафта» та «Укртатнафта», які були основою бізнес-імперії неформальної групи «Приват» Коломойського та Боголюбова. В «Укрнафті» партнерам належить близько 42% акцій, ще 50% плюс одна акція – державі в особі НАК «Нафтогаз України». Рештою власників є міноритарні акціонери.
До війни Forbes оцінював «Укрнафту», яка є найбільшим українським видобувачем нафти та власником мережі АЗС у понад 500 станцій, майже у $1,5 млрд. Зараз вартість компанії – $748 млн. Частка групи «Приват» – $314 млн.
На початку вересня НАБУ і САП оголосили про підозру колишньому голові «Укрнафти» та ще сімом її колишнім співробітникам. Їх підозрюють у заволодінні майном та коштами компанії в 2015 році на 13,3 млрд грн. 17 вересня детективи НАБУ прийшли з обшуком по цій справі до Коломойського.
Інший великий паливний актив із суттєвою часткою Коломойського та Боголюбова – «Укртатнафта», яка контролює Кременчуцький нафтопереробний завод. У травні підприємство сильно постраждало через ракетні обстріли РФ та зараз не працює. До війни Кременчуцький НПЗ – найбільший виробник нафтопродуктів в Україні, який займав понад третину всього українського ринку палива.
Forbes оцінює частку Коломойського та Боголюбова в «Укртатнафті» у 28%, стільки ж – у Олександра Ярославського, решта – у НАК «Нафтогаз України». До війни Forbes оцінював весь актив у $830 млн, зараз – $178 млн.
Машинобудівні підприємства «Мотор Січ», «АвтоКрАЗ» та «Запоріжтрансформатор» – інша частина «стратегічного пакету», який забирає держава.
Донедавна власником «Мотор Січ» був Вʼячеслав Богуслаєв. У 2017-му він намагався продати 56% акцій компанії китайському холдингу Beijing Skyrizon Aviation Industry Investment Co Ltd. Через порушення, зокрема щодо дотримання антимонопольного законодавства, операції з акціями «Мотор Січі» були заблоковані, а згодом – арештовані. 22 жовтня СБУ затримала Богуслаєва за підозрою в поставках двигунів для російських військових гвинтокрилів.
Компанія «АвтоКрАЗ» входить до групи «Фінанси та Кредит» Костянтина Жеваго. Підприємство займається виготовленням великовантажних автомобілів.
Незадовго до війни підприємство могло увійти до складу «Укроборонпрому» як виробник шасі для техніки ЗСУ, але задум не спрацював, зазначає на умовах анонімності співрозмовник, дотичний до Кабміну. Завод має виготовляти понад 500 машин на рік, щоб працювати без збитків, за словами колишнього міністра з питань стратегічних галузей промисловості Олега Уруського. Наразі підприємство перебуває у стані банкрутства, а його власник Костянтин Жеваго з липня 2021 року знаходиться в міжнародному розшуку за запитом Державного бюро розслідувань. Також Жеваго розшукує Генпрокуратура у справі про розтрату й легалізацію 2,5 млрд грн через його банк «Фінанси та Кредит».
«Запоріжтрансформатор» – підприємство-банкрут, яке виробляє трансформаторне та реакторне обладнання. Його власником є Костянтин Григоришин. «Це велике потужне підприємство, яке мало б ефективно зараз працювати на українську енергосистему», – каже керівник аналітичного відділу Concorde Capital Олександр Паращій.
В останні роки в підприємства було обмаль замовлень. Серед останніх довоєнних контрактів: два автотрансформатори для «Укренерго» за 149 млн грн, пише «Наші гроші». «АвтоКрАЗ» – проблемний актив, а от «Запоріжтрансформатор» має бути прибутковим, як бізнес, – каже стратег фінтехкомпанії Finteum Андрій Нестерук.
Чому саме активи Коломойського, Боголюбова, Жеваго та Григоришина
Ідея з відчуженням активів стратегічних підприємств стала предметно обговорюватися в Офісі президента на початку листопада. Тригером стали російські атаки на критичну інфраструктуру та стратегічні обʼєкти, каже співрозмовник, який входить до команди президента, та попросив не згадувати його імені в цій статті. Фінальне рішення ініціювала ставка головнокомандувача, каже на правах анонімності один із керівників фракції «Слуга народу», обізнаний із деталями справи.
Спочатку йшлося тільки про активи компанії «Мотор Січ»: після арешту Богуслаєва з підозрою в держзраді це було б логічним кроком, каже на правах анонімності юрист, що консультує ОП. До того ж через проблеми на стороні у «Мотор Січ», зокрема, виникали періодичні проблеми з ремонтом двигунів та лопатей українських гвинтокрилів, каже співрозмовник в уряді.
Зрештою стратегічні підприємства вирішили відчужувати пакетом: останніми до фінального переліку потрапили «Укрнафта» та «Укртатнафта», уточнює співрозмовник, близький до ОП. «Це було неочікуване рішення», – каже він. Доєднати компанії до переліку в ОП вирішили після заочного арешту їхніх співвласників Ігоря Коломойського та Геннадія Боголюбова російським судом у Казані. Вони фігурують у справі 2007 року на $400 млн за позовом російської компанії «Татнефть». Остання була співвласницею Кременчуцького НПЗ у 2000-х і втратила частку після корпоративного конфлікту з Коломойським, Боголюбовим та Ярославським.
Українські посадовці побоюються, що росіяни можуть піти до міжнародних судів, щоб вимагати компенсацію або вилучення українських активів, каже співрозмовник серед консультантів ОП. «Через відчуження держава хоче їх захистити», – пояснює він.
Інша причина – «Кременчуг» не платив податки та, хоча й продовжував отримувати фінансування від держави, створював ризики перебоїв із постачанням палива, додає на правах анонімності один з урядовців. Присутність у переліку «АвтоКрАЗу» теж має свою логіку: завод не виконав ряд контрактів Міноборони, розповідає на правах анонімності співрозмовник серед урядовців.
Окрім стратегічного значення усіх пʼяти компаній, відчужені підприємства мають ще одну спільну рису: кожен із власників має проблеми з законом або відкриті кримінальні провадження, зазначає народний депутат близький до керівництва парламентської фракції «Слуга народу», який попросив не згадувати його імені в цій статті. «Тому ризик, що вони намагатимуться оскаржити це рішення, мінімальний», – вважає він.
Після Коломойського – завод Жеваго, VS Energy та «Альфа-Банк»
Через рішення про відчуження активів найбільше втратили Коломойський та Боголюбов – їхню сукупну долю в «Укрнафті» та «Укртатнафті» Forbes оцінює у $364 млн. Станом на середину березня Forbes оцінював їхні статки у $1 млрд та $1,1 млрд відповідно. До війни активи Коломойського оцінювали у $1,8 млрд, Боголюбова – у $1,7 млрд.
Втрата «Укрнафти» болюча для бізнесу групи «Приват», каже Нестерук із Finteum. Окрім того, що компанія була основним генератором кешу для бізнесменів, від її поставок залежить інший актив партнерів – «Дніпроазот». Інші основні підприємства Коломойського та Боголюбова – Запорізький та Нікопольський заводи феросплавів, Криворізький залізорудний комбінат, Марганецький та Покровський ГЗК.
Чи погоджувала влада відчудження акцій із Коломойським? «Оскільки він не є громадянином України, не думаю, що хтось питав його точку зору», – зазначає посадовець зі «Слуги народу».
Це лише перша хвиля відчуження, прогнозує співрозмовник із СН. По-перше, це може прискорити націоналізацію «Альфа-Банку», яку очікували в грудні, але натомість її можуть здійснити вже в середині листопада, зазначає на правах анонімності посадовець, близький до ОП. По-друге, метою уряду можуть бути 40% акцій Полтавського ГЗК Жеваго, який веде судові суперечки за актив із попередніми власниками.
У вересні Північний апеляційний господарський суд визнав недійсною купівлю Ferrexpo Жеваго 40,19% акцій заводу. Позивачами виступили компанії, які повʼязують із російською групою VS Energy. «Держава чекає на остаточне рішення Верховного Суду щодо суперечки за частку ПГЗК, – каже співрозмовник із СН. – Ми думаємо, що вони (VS Energy) переможуть у суді, після чого можна буде націоналізувати актив через звʼязки з РФ».
Йдеться саме про націоналізацію, уточнює співрозмовник. Із VS Energy асоціюються мережа готелів Premier та низка обленерго. Юридичних доказів звʼязку між ними немає.
Раніше зробити цього не можна, оскільки акції Ferrexpo мають лістинг на біржі в Лондоні. «Відтак постраждають іноземні інвестори», – зазначає посадовець.
Як держава повертатиме гроші
Процедура відчуження активів на користь держави буде відбуватися за законом №2561-IX, який Верховна Рада прийняла у вересні цього року, каже перший заступник голови фінансового комітету Ярослав Железняк («Голос»).
Згідно з документом, власник може отримати компенсацію з бюджету протягом пʼяти років дії надзвичайного стану або протягом одного року після скасування надзвичайного або воєнного стану. Також власник може претендувати на повернення вилученого пакета акцій підприємства після завершення війни.
«Держава має оцінити вартість цих активів. Наразі розглядається варіант, що ці кошти будуть повернуті лише після завершення війни», – каже на правах анонімності один з юристів, що консультує ОП.
За схожою процедурою в липні Верховна Рада ухвалила рішення передати майно одного з найбільших світових виробників обладнання для гірничо-металургійної промисловості Новокраматорського машинобудівного заводу (НКМЗ). Причина – можливе захоплення підприємства росіянами.
78% заводу належали родині бізнесмена Георгія Скударя, 22% – розподілені серед великої кількості міноритаріїв, кожен з яких контролював не більше 1%. У компаній «Мотор Січ» та «Укрнафта» також є міноритарні власники. Ймовірно, вони можуть повернути свої інвестиції лише після завершення війни, каже юрист, що консультує ОП.
Питання – за яким саме принципом держава буде повертати кошти інвесторам. Наприклад, номінальна вартість акцій «Мотор Січ» складає 135 грн/шт. Незадовго до арешту в 2018-му їх котирування сягали 5400 грн/шт., розповідає на правах анонімності один із міноритаріїв компанії.
Хто керуватиме новими активами Міноборони
Відчужені частки знаходимуться під управлінням Міноборони, сказав на брифінгу міністр оборони Резніков. У всіх пʼяти, за його словами, вже сформовані наглядові ради, які призначатимуть менеджмент.
Скільки людей потрібно? «Мінімальна трансформаційна команда – 30–50 людей: близько 10 топменеджерів на рівень «мінус один» під СЕО та два–три департаменти під кожним із топів», – каже партнер рекрутингової компанії Korn Ferry Роман Бондар.
Зібрати таку кількість менеджерів реально, але завдання ускладнює те, що кожен із цих кейсів – це фактично квиток на війну зі старими власниками, каже Бондар.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.