Культове технологічне видання WIRED підготувало цикл статей «500 днів», в яких розповідає, чим і як живе Україна з початку повномасштабного вторгнення Росії. Герой однієї з публікацій — віцепрем’єр, міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров. Його обличчя буде на обкладинці друкованого видання WIRED за вересень/жовтень 2023 року. На сайті видання вже є ця стаття. В ній – про роль Федорова у перетворенні України на цифрову країну та як він відкрив та очолив «цифровий фронт» російсько-української війни. Forbes обрав головне з матеріалу.
Про прихід у політику
До 2019-го року про Михайла Федорова мало хто знав в Україні. У 2013-му, коли йому було 23 роки, він заснував компанію цифрового маркетингу під назвою SMMStudio. Вона спеціалізувалася на рекламі у Facebook та Instagram для малого бізнесу. Одним із його клієнтів була компанія «Студія «Квартал 95», співвласником та художнім керівником якої був чинний президент Володимир Зеленський. Коли ж останній заснував партію «Слуга народу», Федоров приєднався до них радником.
У передвиборчій кампанії Зеленського Федоров очолював цифрову стратегію. Він використав Facebook, Instagram та Telegram, щоб відійти від мейнстримних ЗМІ й залучити молодь. Телебачення залишалося важливим засобом звʼязку з електоратом, але саме соцмережі дозволили націлитися на конкретні категорії населення, апелюючи до їхніх конкретних проблем.
За допомогою команди з восьми людей Федоров зміг мобілізувати тисячі волонтерів, роботу яких координували через Telegram.
Коли ж Зеленський переміг на президентських виборах у 2019-му, Федорова, якому тоді було 28 років, призначили на посаду міністра новоствореного Міністерства цифрової трансформації.
Флагманським проєктом нового міністерства став єдиний портал державних послуг «Дія». Застосунок «Держава у смартфоні» став доступним у 2020-му. Попри початковий скепсис щодо його реальних можливостей у забюрократизованій країні, на сьогодні його завантажили на 19 млн смартфонів й він пропонує 120 різних державних послуг.
«Ми хотіли створити щось, чим українці могли б хвалитися, коли подорожують за кордон», – розповів Федоров. Так й вийшло. Якщо раніше спроби цифровізації України порівнювали із диджиталізацією Естонії, сьогодні Естонія навчається на досвіді України.
Цього року Україна експортує «Дію» до Естонії за концепцією white label.
Про війну та тиск на гендиректорів техногігантів
Коли Росія почала повномасштабну війну проти України, міністерство Федорова пішло у наступ, мобілізувавши місцеву громаду технарів за допомогою тієї самої передвиборчої стратегії. В Telegram-каналі «ІТ-армія України», який активно просував міністр, зібралися волонтери з усієї країни й світу, щоб хакнути російські цілі.
Понад 180 000 підписників каналу стверджують, що зламали Московську фондову біржу, медіакомпанії «ТАСС» та «Коммерсант», пробилися на московську радіостанцію, щоб увімкнути повітряну тривогу, «поклали» квиткову систему російської залізниці й вивели з роботи систему перевірки автентичності продуктів країни, спричинивши хаос у ланцюгах комерційних постачань.
Водночас Федоров, міністерство та члени технологічної спільноти країни почали смикати за ниточки у Кремнієвій долині, щоб знайти підтримку для «цифрової блокади» Росії.
25 лютого 2022 року, на наступний день після повномасштабного вторгнення РФ в Україну, Федоров написав тодішній гендиректорці YouTube Сьюзан Войчицькі, гендиректору Google Сундару Пічаї та гендиректору Netflix Теду Сарандосу, щоб попросити їх заблокувати доступ до їхніх сервісів у Росії.
Він попросив Meta закрити Facebook та Instagram для росіян. Звернувся до Тіма Кука в Apple, щоб закликати його більше не продавати продукти й послуги його компанії у РФ. «Нам потрібна ваша підтримка. У 2022-му сучасні технології – це, ймовірно, найкраща відповідь на танки, РСЗВ…і ракети», – написав тоді Федоров їм у листі.
Міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров на обкладинці друкованого видання WIRED за вересень/жовтень 2023 року
У працівників Мінцифри були друзі в США, які допомагали поширювати ідею листа Федорова. Одним з них став український венчурний капіталіст Денис Гурак.
Було вирішено, що звернення до самих керівників компаній замало і що на них краще тиснути кількістю, залучивши працівників цих організацій. Тому лист Федорова до керівників техногігантів «випадково» потрапив (за допомогою Гурака) до The Ink, розсилки, яку читають десятки тисяч працівників сфери технологій.
Коли Федорова запитали про важливі дії на початку війни, він відмітив, що зосереджувався не на загальній картині, а на деталях. Саме невеликі зміни зробили державу Україна «спритнішою».
Його команда знайшла безпечний спосіб надсилати матеріали для тренування військовим волонтерам. Вони змінили закон про хмарне зберігання державних даних, щоб Росії було важче завадити роботі критичним системам. Внесли зміну у фінансову інфраструктуру, щоб міжнародні пожертви йшли одразу у відкриту національну облікову систему. На сайті United24, платформи, яка збирає гроші на дрони та інші важливі ініціативи, чітко зазначено, що аудитом фонду займається Deloitte.
«Армія дронів»
В Україні є достатньо велика аерокосмічна галузь, зосереджена у переважно у Києві, Харкові й Львові, яка з очевидних причин активізувалася для відповіді ворогу. Питання було у тому, щоб конвертувати продукти цих компаній у такі, що придатні для використання на фронті.
Компанії навчилися писати програми для безпілотників, щоб ті визначали військові цілі, змінили системи навігації та внесли інші відповідні корективи. Українська компанія Skyeton розповіла, що швидко змогла зібрати систему, яка літає без супутникової навігації, і прийшла із нею до військових. Ті дали їм відкоша, бо система не пройшла перевірку, яка зазвичай триває два-три роки у мирний час.
А от «Армія дронів» їм одразу сказала «так», й безпілотники Skyeton одразу потрапили на фронт, де все ще допомагають українським військовим протистояти російській армії.
Українські компанії, які займаються безпілотними технологіями (їх близько 100), впевнені, що такий оперативний підхід до ухвалення рішень може стати перевагою України. Це війна між конкурентними технологіями. Бої показали, що не всі технології, які надсилають Україні, дійсно допомагають. Наприклад, розвідувальний дрон ScanEagle від Boeing вважався найкращим у своєму класі, але виявилося, що він надто важкий, надто повільний і його легко помічають росіяни.
Тож «Армія дронів» взялася за координацію розробки продуктів саме для війни, організацію бета-тестувань із «кінцевим користувачем», щоб отримати відгуки й вдосконалити БПЛА. Skyeton розповіла, що «Армія дронів» продовжує інвестувати у ті компанії, яка надають продукти із хорошими відгуками від військових.
Тепер Мінцифри планує перетворити концепцію «Армії дронів» на повноцінний військово-промисловий комплекс. У квітні відомство спільно з ЗСУ запустили оборонно-технологічний кластер для розвитку перспективних технологій Brave1, які спочатку можна використати на полі бою в Україні, а потім почати продавати закордонним клієнтам.
На початку червня на одному із тестувальних полів відбулося змагання між 11 БПЛА-стартапами. За проходженням безпілотниками смуги перешкод, що наближена за умовами до реального фронту, спостерігали Федоров та головнокомандувач ЗСУ. Переможець отримав шанс на угоду із міноборони.
Президент Київської школи економіки Тимофій Милованов на запитання WIRED про Федорова сказав просто: «Він – майбутнє».
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
